06 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/297/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представників позивача - Вичка В.В., Сіряки О.О.,
представників відповідача - Шкурко С.М., Тимошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
19 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Миргородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000861501 від 20.10.2011 р.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що твердження ДПІ у м. Полтаві про порушення платником податків пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо суперечать нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, за яких підприємством задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, оскільки ні перехідні положення Податкового кодексу України, ні будь-які інші нормативно-правові акти не встановлюють обмежень чи заборони декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, що виникло в попередніх звітних періодах. Відтак, на думку позивача, незалежно від того, чи був платник податку - резидент збитковим у 2009 та/або 2010 році, до витрат II кварталу 2011 року мав потрапити весь податковий збиток, задекларований ним за підсумками І кварталу поточного року. У зв'язку з цим висновки податкового органу є протиправними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на висновки камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено порушення позивачем пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 643 315,00 грн. Свою позицію відповідач відстоює з тих міркувань, що для включення до складу витрат, починаючи з II кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у І кварталі 2011 року без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А 00 № 603738 ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області 17.06.1994 р., ідентифікаційний код 00382651.
На підставі пунктів 1 та 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за II квартал 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 15-145/87-00382651/1204 від 07.10.2011 р., яким встановлено порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 643 315, 00 грн. (а.с. 12-15).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000861501 від 20.10.2011 р., яким ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 1 643 315, 00 грн. (а.с. 16).
Не погодившись із висновками перевірки та податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Полтавській області № 3538/10/25-016 від 30.11.2011 р. про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення Миргородської ОДПІ від 20.10.2011р. № 0000861501, а скаргу - без задоволення (а.с. 25-34).
Рішенням Державної податкової служби України № 8431/6/10-2415 від 26.12.2011 р. про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення Миргородської ОДПІ від 20.10.2011р. № 0000861501 та рішення Державної податкової адміністрації в Полтавській області № 3538/10/25-016 від 30.11.2011 р., а скаргу - без задоволення (а.с. 35-43).
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що порушує права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи їх скасування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З матеріалів справи та пояснень представників сторін суд встановив, що в податковій декларації за ІІ квартал 2011 року позивачем задекларовано податок на прибуток в сумі 2 725 814,00 грн., але за рахунок перенесення до р.04.9 декларації 80% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік в сумі 9 915 067,00 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду згідно рядку 06.6 декларації становить 7 144 847,00 грн. (а.с. 96).
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Як свідчать матеріали справи, перевіркою взято за основу той висновок, що платником в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України, за змістом якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не доведено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виходячи з наступного.
Так, відповідач дійшов такого висновку у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. та відсутністю у ньому посилання на можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі по тексту -Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/9492-ВР (далі по тексту - Закон № 334/9492-ВР).
У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону № 334/9492-ВР, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Більш того, як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, положення частини 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.
З огляду на вищезазначене суд не погоджується із твердженням податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх звітних періодів.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.
Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.
Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".
З огляду на приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000861501 від 20.10.2011 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" (ідентифікаційний код 00382651) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10.02.2012.
Суддя Є.Б. Супрун