02 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10177/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Бєлєнкіної Л.А.,
представника відповідача - Шульги Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
05 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" (далі по тексту - позивач, ТОВ "КрАСЗ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004842301/1732 від 25.05.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 54 750,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про нікчемність правочину укладеного між ТОВ "КрАСЗ" та ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", оскільки такий висновок ґрунтується лише на аналізі наявної у податкового органу інформації стосовно контрагента позивача, у відповідності до якої ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" має стан 23 - місцезнаходження не встановлено (що унеможливлює податкову звірку), 03.03.2011 р. йому анульовано свідоцтво платника ПДВ, звітує про відсутність основних засобів, власних складських, виробничих та інших приміщень, немає необхідних умов для ведення господарської діяльності. Разом з цим, відповідачем при проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КрАСЗ" не перевірялися первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: акти виконаних робіт, вантажно-митні декларації, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та розрахункові документи.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. У письмових запереченнях зазначив, що перевіркою позивача встановлено порушення пункту 201.4 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 54 750,00 грн., оскільки податковий кредит сформовано по господарським операціям з контрагентом позивача - ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", який не знаходиться за своєю юридичною адресою, згідно податкової звітності у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а також основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, 03.03.2011 р. йому анульовано свідоцтво платника ПДВ.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 359139 ТОВ "КрАСЗ" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20.03.2009 р. (ідентифікаційний код 36410382), перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ. Основними видами діяльності ТОВ "КрАСЗ" за КВЕД є: 34.10.0 Виробництво автомобілів; 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним; 67.13.0 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва; 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.
Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
На виконання наведеної норми Кременчуцькою ОДПІ у термін з 21.04.2011 р. по 28.04.2011 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "КрАСЗ" з питань взаємовідносин з ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., результати якої оформлено актом № 2713/23-209/36410382 від 04.05.2011 р.
Висновками зазначеного акту встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 201.1 абзац "г" статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та частини 1, 5 статті 203, пункти 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ в розмірі 54 750,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року в розмірі 54 750,00 грн.
На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 25.05.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0004842301/1732, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 54751,00 грн., (у тому числі 54750,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
За наслідками апеляційного оскарження до ДПА в Полтавській області та ДПС України вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що порушує права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи його скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Надаючи оцінку висновкам перевірки та прийнятому на їх підставі податковому повідомленню-рішенню від 25.05.2011 р. № 0004842301/1732, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абз."а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Судом встановлено, що 12.03.2010 р. ТОВ "КрАСЗ" (Клієнт), м. Кременчук укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 14/10-ВО із ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", м. Одеса (Експедитор), яким врегульовано взаємовідносини сторін, пов'язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування та організацією перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів, наданням інших послуг, узгоджених у додатках до даного Договору. При цьому договором визначено, що транспортно-експедиційні послуги надаються Клієнту у відповідності до Закону України № 1955-ІV від 01.07.2004 р. "Про транспортно-експедиційну діяльність". Клієнт сплачує роботи і послуги, пов'язані з виконанням даного договору на підставі рахунків, що виставлені Експедитором у відповідності до ставок, узгоджених в додатках і доповненнях до даного Договору в національній валюті України. Документом, що підтверджує факт виконання робіт та надання послуг за даним договором є акт виконання робіт, підписаний обома сторонами договору (а.с. 64-67, т.1).
Додатковими угодами до вказаного договору від 12.03.2010 р. №1, від 16.04.2010 р. №2, від 01.07.2010 р. № 3, від 29.07.2010 р. № 4, від 05.08.2010 р. № 5, від 17.08.2010 р. № 6, від 20.08.2010 р. № 7, від 06.09.2010 р. № 8, від 16.09.2010 р. № 9, від 11.10.2010 р. № 10, від 20.10.2010 р. № 11, від 01.11.2010 р. № 12, від 07.12.2010 р. № 13 обумовлено вартість перевезення із розрахунку на один контейнер кожної партії за маршрутом Іллічівськ/Одеса-Кременчук.
На підтвердження права юридичної особи на здійснення видів діяльності у сфері перевезень вантажів автомобільним транспортом з можливістю формування ПДВ, позивач отримав від свого контрагента свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" серії А01 №508275, свідоцтво про реєстрацію ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" платником ПДВ №100234938 від 09.07.2009 р., ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ №508989 терміном дії з 03.02.2010 р. і без обмеження (а.с. 96-100, т.1).
До основних видів діяльності ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" за КВЕД згідно даних Управління статистики в Одеській області відносяться: 63.40.0 Організація перевезення вантажів; 61.20.2 Діяльність вантажного річкового транспорту; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 61.10.2 Діяльність морського вантажного транспорту; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
На виконання вимог наведених норм позивач на підтвердження суми податку, сплаченої ним у ціні придбаних послуг надав отриману ним від ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" податкову накладну № 1 від 03.02.2011 р., яка оформлена у відповідності до вимог діючого законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 вказаного Закону України визначено первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
На підтвердження, того що умови договору фактично виконані, позивач надав суду вантажно-митні декларації з відмітками митних органів про проходження державного кордону та міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) за період, що перевірявся, рахунок на оплату № 10 від 02.02.2011 р., акт надання послуг № 31 від 03.02.2011 р. (а.с. 102, т.1)
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію контракту від 20.03.2009 р. № 1/09-ВО з відповідними доповненнями, за яким ТОВ "КрАСЗ" здійснював закупівлю у компанії "Manford Enterprises Limited" (Великобританія) комплектуючі збірних комплектів автомобілів фірми FAW (Китай), "Geely International Ltd" (Китай), "Ssangyong Motor Company" (Корея), "Great Wall Motor Company Limitel" (Китай), організація перевезень яких, у свою чергу, здійснювалась силами ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс".
Здійснення оплати за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №14/10-ВО підтверджується підсумковою випискою по розрахунковому рахунку (а.с. 94, т.1).
За змістом акту перевірки підставою для висновку податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс".
Суд вважає, що подана податковому органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є документи не податкового, а відповідні документи бухгалтерського обліку.
Безпідставними є також посилання відповідача про відсутність ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" за юридичною адресою, як на обставину, що свідчить про невідповідність виданих підприємством податкових накладних вимогам п. 201,1 ст. 201 Податкового кодексу України. Так, договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 14/10-ВО був укладений у березні 2010 року, а фактично відбувся у лютому 2011 року, тоді як акт про неможливість проведення перевірки ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", за наслідками складення якого підприємству присвоєно стан 23 - місцезнаходження не підтверджено, оформлено лише 28.04.2011 р. Крім цього, представник позивача надав суду копію акту документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси 27.06.2011 р., яка згідно змісту цього акта проводилась у присутності директора Святковоського М.О. та головного бухгалтера Шевчук Л.М. за адресою державної реєстрації юридичної особи (а.с. 36-63, т.1).
Вказаним суперечностям представник відповідача не надав будь-яких пояснень.
Так само неприйнятими слід визнати доводи ДПІ у м. Полтаві щодо скасування свідоцтва реєстрації платника ПДВ ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", як обставини, що позбавляє права господарюючого суб'єкта на видачу податкових накладних, оскільки скасування свідоцтва відбулося 03.03.2011 р., а податкова накладна була видана контрагентом 03.02.2011 р. Крім того, заслуговує на увагу постанова Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 р., що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р., відповідно до якої визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо анулювання 03.03.2011 р. реєстрації ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" як платника ПДВ. Скасовано анулювання 03.03.2011 р. реєстрації ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" як платника ПДВ. Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси відновити реєстрацію ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" як платника ПДВ з моменту проведення анулювання реєстрації - з 03.03.2011 р.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність доводів ДПІ у м. Полтаві щодо нікчемності укладеного між ТОВ "КрАСЗ" та ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" правочину, оскільки фактичне виконання його умов підтверджено наданими позивачем документами бухгалтерського та податкового обліку. Жоден з доводів відповідача (відсутність за місцезнаходженням, анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ, відсутність основних засобів) в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження в якості обставини, що позбавляє позивача права на формування податкового кредиту.
Таким чином, суд вважає, що ДПІ у м Полтаві протиправно поставила під сумнів розмір податкового кредиту, визначений позивачем у лютому 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс".
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0004842301/1732 від 25.05.2011 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" (ідентифікаційний код 36410382) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2012 року.
Суддя Є.Б. Супрун