30 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9940/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гарника К.Ю.,
при секретарі - Онищенко С.В.,
за участю:
представника позивача - Голосного Е.В.,
представника відповідача - Мурич Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
28 листопада 2011 року Публічне акціонерне товариство "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання " (далі по тексту - ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішеннявід 07.06.2011 № 0000082301/1877.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що висновки перевіряючих є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову. У письмових запереченнях зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі Податкового кодексу та виходячи з обставин, викладених в акті перевірки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року до участі у справі долучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МетСнабКомплект" (далі по тексту - ТОВ "МетСнабКомплект").
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, хоча повідомлялась про час і місце судового розгляду належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" зареєстроване як юридична особа Козельщинською районною державною адміністрацією 20.12.1991, номер запису 15671050012000055, свідоцтво серії А00 № 128983, ідентифікаційний код 00238233.
В період з 05.05.2011 по 12.05.2011 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ "Інвесткомцентр" та ТОВ "МетСнабКомплект" за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.05.2011 № 3095/23-309/00238233. Даним актом зафіксовано порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет за лютий 2011 року на загальну суму 34222,00 грн (а.с. 24-31).
На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № від 07.06.2011 № 0000082301/1877, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34223,00 грн, в тому числі 34222,00 грн - за основним платежем, 1,00 грн (а.с. 32).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість
Судом встановлено, що між ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (по тексту договору - Покупець) та ТОВ "МетСнабКомплект" (по тексту договору - Постачальник) укладено договір поставки від 11.01.2010 № 2010/01-010, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах даного Договору Товар, асортимент, якість, кількість, комплектація і ціна якого вказані у Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною. Постачальник одночасно з передачею партії Товару зобов'язаний надати Покупцю рахунок-фактуру, товарну та податкову накладну. Покупець здійснює оплату ціни партії Товару протягом 90 календарних днів з моменту передачі Товару та підписання товарної накладної. Моментом сплати є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі. Оплата ціни Товару можлива й іншими способами, не забороненими законодавством України, включаючи оплату векселями. Дію даного Договору продовжено Додатковою угодою № 1 від 31.12.2010 до 31.12.2011 (а.с. 7-9).
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії наступних документів:
- товарні накладні від 01.02.2011 № 02/01г, від 03.02.2011 № 02/02г, від 09.02.2011 № 02/03г, від 14.02.2011 № 02/04г, від 22.02.2011 № 02/07г (а.с. 11, 13, 15, 17, 19);
- податкові накладні від 01.02.2011 № 10, 03.02.22011 № 12, від 09.02.2011 № 13, від 14.02.2011 № 16, від 22.02.2011 № 17 (а.с. 10, 12, 14, 16, 18);
- специфікації від 01.02.2011 № 2, від 03.02.2011 № 4, від 09.02.2011 № 5, від 14.02.2011 № 7, від 22.02.2011 № 8, від 22.02.2011 № 9 (а.с. 84-89);
- рахунки-фактури від 01.02.2011 № 02/01г, від 03.02.2011 № 02/02г, від 09.02.2011 № 02/05г, від 14.02.2011 № 02/06г, від 22.02.2011 № 02/13г (а.с. 90-94);
- акти прийому-передачі від 01.02.2011, від 03.02.2011, від 09.02.2011, від 14.02.2011, від 22.02.2011 (а.с. 95-100).
Оплата вказаних операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей здійснена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до угоди від 31.03.2011 (а.с. 69). Зауваження зі сторони відповідача щодо правомірності вказаного договору відсутні.
Також, суд наголошує, що реальність та товарність операцій, проведених на виконання умов договору від 11.01.2010 № 2010/01-010 відповідачем не оспорюється у перевіряємому періоді, а також встановлено наявними в матеріалами справи основними первинними документами та поясненнями, наданими в ході судового розгляду.
Отже, позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо виникнення права для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідний звітний період, що перевірявся.
Стосовно посилання Кременчуцької ОДПІ на Закон України № 168, яким ніби то встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку, суд зазначає, що станом на лютий 2011 року вказаний Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI), а тому посилання на нього вважає недоцільним. Крім того, обов'язковість нерозривного зв'язку між сплатою податку та відповідним включенням сум до податкового кредиту відповідачем не доведена та не обґрунтована.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законодавством умови для набуття права на відповідне формування податкового кредиту та визначення сум податків, а також має належне документальне підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про скасування цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 № 0000082301/1877.
Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" витрати у вигляді судового збору у розмірі 28 гривень 23 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 03 лютого 2012 року.
Суддя К.Ю. Гарник