01 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10483/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Рудецької О.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - Січкар О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа - Державний реєстратор Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
09 грудня 2011 року позивач Гадяцький РЦЗ (далі за текстом - позивач, центр зайнятості) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач), третя особа - Державний реєстратор Гадяцької РДА про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 3083,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не мав правових підстав отримувати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки на момент звернення до позивача відповідач був суб'єктом підприємницької діяльності. В результаті вказаного порушення ОСОБА_2 в період з 01 лютого 2011 року по 30 липня 2011 року незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3083,24 грн.
Представник Гадяцького РЦЗ та державний реєстратор в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року (а.с. 44-46) його підприємницьку діяльність припинено, а отже, отриманий ним статус безробітного у лютому 2011 року носить характер правомірного.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Гадяцького РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.
Наказом Гадяцького РЦЗ від 01 лютого 2011 року № НТ110201 відповідачу надано статус безробітного на загальних підставах з 01 лютого 2011 року та призначено допомогу по безробіттю.
10 серпня 2011 року відповідач знятий з обліку у центрі зайнятості на підставі наказу № НТ110810, у зв'язку з чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю з 31 липня 2011 року.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебував на обліку у центрі зайнятості як безробітний та отримав допомогу про безробіттю за період з 01 лютого 2011 року по 30 липня 2011 року в розмірі 3083,24 грн.
Пунктом "б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.
Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07 грудня 2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07 грудня 2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07 грудня 2005 року № 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року № 1523/11803.
Матеріалами справи підтверджено, що перевіркою достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, встановлено, що відповідач 30 жовтня 2000 року зареєстрований державним реєстратором Гадяцької РДА Полтавської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16).
Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року (а.с. 44-46) підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 припинено.
11 жовтня 2010 року державним реєстратором Гадяцької РДА Полтавської області внесено до ЄДР відомості про ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю таких відомостей у базі даних через давність реєстрації підприємця (2000 рік) та повідомлено відповідача про необхідність виконання вимог статті частини 9 статті 47, статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в частині надання заповненої реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, довідок про відсутність заборгованості останнього перед Державною податковою службою України, органами Пенсійного фонду України та фондами соціального страхування.
Як пояснив відповідач у судовому засіданні, вищевказані вимоги державного реєстратора Гадяцької РДА Полтавської області ним виконані в повному обсязі 18 жовтня 2011 року, що підтверджується Описом документів, що надаються фізичною особою-підприємцем державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством" від 18 жовтня 2011 року (а.с. 49), реєстраційною карткою форми № 12 від 18 жовтня 2011 року (а.с. 49-50), довідкою Гадяцької МДПІ від 13 жовтня 2011 року (а.с. 51), довідкою УПФУ в Гадяцькому районі від 13 жовтня 2011 року (а.с. 52).
На підставі судового рішення та наданих відповідачем документів 18 жовтня 2011 року державним реєстратором Гадяцької РДА Полтавської області внесено запис № НОМЕР_2 до ЄДР про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
У відповідності до абзацу 2 частини 15 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до частини 3 статті 46 зазначеного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2 значився приватним підприємцем, незалежно від того, чи здійснювалась останнім підприємницька діяльність фактично.
Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" підприємці належать до зайнятого населення, а тому для визнання статусу безробітного правомірним, відповідачу належало переконатись у наявності в ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності щодо нього.
Згідно довідки Гадяцького РЦЗ ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2011 року по 30 липня 2011 року виплачено допомогу на випадок безробіття в розмірі 3083,24 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач набув статусу безробітного у 2000 році, а право на отримання допомоги по безробіттю у нього виникло з 19 жовтня 2011 року, позовні вимоги Гадяцького РЦЗ про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно виплаченої допомоги на випадок безробіття підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно вимог частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту вчинення дій, спрямованих на отримання відомостей з ЄДР щодо наявності запису про припинення його підприємницької діяльності у встановленому Законом порядку, та, як наслідок, правомірності звернення до центру зайнятості для отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа - Державний реєстратор Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Гадяцького районного центру зайнятості (37300, вул. Шевченка, 1-а, м. Гадяч, Полтавська область, р/р 26006110006102 в ПОФ АППБ "Аваль", МФО 331605, ЄДРПОУ 01528571) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 24 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова