30 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/136/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Крицького Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про стягнення грошової допомоги, -
10 січня 2012 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про стягнення грошової допомоги про звільненні з державної служби у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини 13 статті 37 Закону України "Про державну службу".
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що при звільненні його з державної служби за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України відповідачем не виконано вимоги статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, хоча він є інвалідом 2 групи, має стаж роботи на державній службі 18 років 3 місяці 10 днів, пенсія призначена згідно Закону України "Про державну службу".
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, оскільки така виплата передбачена у випадках припинення державної служби згідно з пунктом 3 статті 30 Закону України "Про державну службу" та статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 24.04.2008 позивач працював у Державній податковій інспекції у м. Полтаві на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора.
Наказом Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 109-0 від 20.07.2011 позивача з 22.07.2011 звільнено з посади головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок ризикованих операцій управління податкового контролю юридичних осіб за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с.32).
11.11.2011 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" (а.с. 10).
Листом від 26.12.2011 № 13746/с-05-076 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати грошової допомоги при звільненні з державної служби у розмірі 10 місячних посадових окладів (а.с. 7).
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 13 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 (далі - Закон України "Про державну службу") грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" настання правового наслідку у вигляді припинення державної служби пов'язується із такою обставиною як досягнення працівником граничного віку перебування на державній службі.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про державну службу" визначено, що граничний вік перебування на державній службі для чоловіків становить 60 років.
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Системно аналізуючи положення Закону України “Про державну службу”, Кодексу законів про працю України суд приходить до висновку, що грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно з частиною 13 статті 37 Закону України “Про державну службу” може бути виплачена державному службовцю виключно в разі припинення державної служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 30 Закону України “Про державну службу” у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби та припиненням трудового договору з ініціативи працівника відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виходом на пенсію, у тому числі по інвалідності. Зазначений перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено, що позивача звільнено з посади головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок ризикованих операцій управління податкового контролю юридичних осіб на підставі наказу № 109-0 від 20.07.2011 за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.07.2011. Наказ Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 109-0 від 20.07.2011 є чинним, в судовому порядку не оскаржувався.
Оскільки звільнення позивача відбулось за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та не пов'язане із виходом на пенсію, то у відповідача відсутня правова підстава для виплати грошової допомоги за частиною 13 статті 37 Закону України "Про державну службу".
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про стягнення грошової допомоги відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 6 лютого 2012 року.
Суддя С.М. Серга