31 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10178/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - Коба В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття представленого Новосанжарським районним центром зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
05 грудня 2011 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3439,25 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у період перебування на обліку у Новосанжарському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 була зареєстрована фізичною особою - підприємцем, чим порушила вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Новосанжарському районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 3439,25 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву, в якій повідомила про неможливість прибути до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, до суду надала заперечення, в якому посилалася на те, що на час отримання статусу безробітної та у період отримання допомоги по безробіттю, хоча і була зареєстрована приватним підприємцем, однак підприємницької діяльності не здійснювала та доходів від неї не отримувала.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Судом встановлено, що 19 березня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до Новосанжарського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В поданій заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує. (а.с. 19).
Наказом Новосанжарського районного центру зайнятості від 26.03.2009 року № НТ090326 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. (а.с. 11)
04.02.2010 року наказом № НТ 100204 припинено виплату допомоги ОСОБА_2 та знято з обліку громадян, які шукають роботу. (а.с. 11).
Таким чином, за період з 26.03.2009 року по 04.02.2010 року, відповідачем було отримано допомогу по безробіттю в загальному розмірі 3439,25 грн., що підтверджується довідкою Новосанжарського районного центру зайнятості. (а.с. 22).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Згідно із матеріалами справи, на момент реєстрації ОСОБА_2 в Новосанжарському районному центрі зайнятості як безробітної, вона була зареєстрована, як фізична особа підприємець, що відповідачем добровільно зазначено не було. Як вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.10.2008 року Державним реєстратором Новосанжарської районної державної адміністрації. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Державного реєстру 12.03.2009 року внесено запис про рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, однак запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності був внесений 28.09.2009 року. (а.с. 20-21).
Отже, на момент звернення до центру зайнятості відповідач залишався фізичною особою-підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, таким чином, підстави для набуття статусу безробітної у ОСОБА_2 були відсутні до моменту внесення у Єдиний Державний реєстр запису про припинення підприємницької діяльності. Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пункту 7.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006р у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
На момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_2 не надходили.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд критично оцінює заперечення відповідача на позовну заяву, оскільки вони не спростовують обставин, на які посилався відповідач, як на обгрунтування своїх позовних вимог. Доказів сплати коштів у сумі 3439,25 грн. відповідач суду не надала.
З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Новосанжарського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3439,25 грн. (три тисячі чотириста тридцять дев'ять гривень двадцять п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2012 року.
Суддя І.С. Шевяков