30 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10797/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенка Р.В.,
за участю:
представника позивача - Кудрявцева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Пирятинської міської ради до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
13 грудня 2011 року позивач Пирятинська міська рада звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанов від 10.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн., від 22.11.2011 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 37,51 грн., від 22.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 1360 грн., від 22.11.2011 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанови від 10.11.2011 року про накладення на Пирятинську міську раду штрафу в розмірі 680,00 грн, від 22.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн, про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 37,51 грн., у зв'язку з невиконанням позивачем без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом у справі №2а-1436/10/1670. Позивач вважає, що зазначені постанови є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов не взято до уваги вжиті заходи по виконанню боржником рішення суду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив суд їх задовольнити.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заперечення на позовну заяву у яких зазначив, що оскаржувані постанови прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідач просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Частиною п'ятою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття виконавчого провадження у справі.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та стислий строк розгляду цієї категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 року Пирятинську міську раду зобов'язано виконати п. 1 вимоги про усунення порушень від 09.09.2009 року №01-14/949, а саме: вжити невідкладних заходів щодо відшкодування списаних на видатки коштів всупереч законодавству без отримання робіт в сумі 126980,00 грн.
Відповідно до положень частини першої статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Для примусового виконання судового рішення Полтавським окружним адміністративним судом 12.10.2010 року видано виконавчий лист №2а-1436/10/1670.
18 серпня 2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 03 листопада 2010 року.
В порядку статей 11, 89, 28, 41 Закону України “Про виконавче провадження” старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області за невиконання Пирятинською міською радою рішення суду винесено постанови від 10.11.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн, від 22.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн, про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 37,51 грн, які позивач отримав 30.11.2011 року.
Позивач, не погодившись із зазначеними постановами, звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області протиправними та скасування постанов.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог Пирятинської міської ради, суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
В розумінні статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження”встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).
Відповідно до норм цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, як такі що є виконавчими документи.
Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною другою статті 25 Закону України “Про виконавче провадження”передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону України “Про виконавче провадження”копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
На виконання вказаних норм, 27.10.2010 року старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-1436/10/1670 та запропоновано боржнику виконати рішення суду до 03.11.2010 року.
Частиною першою статті 27 зазначеного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема статтею 89 зазначеного Закону, згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що штрафні санкції за невиконання рішення суду застосовуються до боржника тільки в разі невиконання такого рішення без поважних причин.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 зазначеного Закону витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій належать до витрат виконавчого провадження.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій згідно частини 4 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, зокрема, виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (пункт 6 частини 4 статті 41); інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби (пункт 7 частини 4 статті 41).
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.
Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із заперечення відповідача, постанови від 10.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн, від 22.11.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн, про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 37,51 грн винесено старшим державним виконавцем в результаті того, що, боржником - позивачем у справі, не лише в наданий для добровільного виконання строк, згідно постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2010 року, а й у річний строк на протязі якого до боржника не застосовувалися санкції відповідальності майнового характеру, рішення суду не виконано.
Проте, в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується копією листа Пирятинської міської ради від 03.11.2010 року №1141, наявного у матеріалах виконавчого провадження та який відповідачем отримано 16.11.2011 року, що позивачем вживаються всі можливі заходи по виконанню судового рішення, а саме: прокурором Пирятинського району в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради подано цивільний позов в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 (міського голови) про відшкодування незаконно отриманих державних коштів в сумі 126980,00 грн. Постановою Оржицького районного суду Полтавської області по справі №1-14/10 №1-9/10 від 18.03.2010 року Пирятинську міську раду залучено в якості цивільного позивача до участі в розгляді кримінальної справи. Копія вказаної постанови знаходиться в матеріалах справи.
Згідно пояснень представника позивача, Пирятинська міська рада підтримує позовні вимоги, заявлені у кримінальній справі, бере участь у судових засіданнях, що підтверджується судовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, згідно вищевказаного листа та копії листа Пирятинської міської ради від 17.10.2011 року №1630 позивачем підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області повідомлено, що на даний час справа знаходиться на стадії розгляду.
Таким чином, позивачем вжиті всі можливі заходи, направлені на виконання судового рішення, оскільки на даний час своєчасне виконання відповідного рішення з боку Пирятинської міської ради ускладнюється, в зв'язку з тим, що фактичне і повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду буде здійснено органами ДВС на підставі рішення Оржицького районного суду Полтавської області, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи №1-14/10 №1-9/10, зокрема, відшкодування ОСОБА_3 незаконно отриманих державних коштів в сумі 126980,00 грн.
З огляду на викладене, суд пришов до висновку, що позивач не ухилявся від виконання рішення, а вживав дії для його правильного та повного виконання у межах строку, встановленого для добровільного виконання.
За таких обставин, оскаржувані постанови є необґрунтованими, тобто такими, що прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.
У задоволені позову в частині визнання протиправними дій відповідача при прийнятті спірних постанов слід відмовити, оскільки такі дії не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків. Зазначені дії відобразились у винесенні оскаржуваних постанов, тому належним способом захисту є визнання протиправними та скасування цих рішень.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За викладених обставин суд доходить висновку, що оскаржувані постанови є протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Пирятинської міської ради до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанов задовольнити частково.
Скасувати постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ВП № 22149341 від 10.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн., від 22.11.2011 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 37,51 грн., від 22.11.2011 року про накладення штрафу в розмірі 1360 грн., від 22.11.2011 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Пирятинської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 14,12 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2012 року.
Суддя К.І. Клочко