24 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11323/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про відшкодування витрат по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги (пенсії) особам, які отримають пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, -
27 грудня 2011 року управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області (надалі - відповідач) про відшкодування витрат по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги (пенсії) особам, які отримають пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 55 664,12 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 2010 року органи Пенсійного фонду України на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" почали виплачувати щомісячну державну адресну допомогу інвалідам, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму встановленого законодавством на відповідний рік. Приписами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, передбачено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1094.
Зважаючи на те, що щомісячна державна адресна допомога є складовою розміру пенсії позивач, вважає неправомірними дії відповідача щодо заниження суми витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсію по інвалідності за вересень-листопад 2011 року у розмірі 55 664,12 грн, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. №1087/12 від 16.01.2012).
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти позову, якими вимоги позовної заяви не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов'язку відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплати та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 та від 16.07.2008 №654. Крім того, спірні відносини щодо відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат належить вирішувати на централізованому рівні. Також, відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Згідно з актами щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень-листопад 2011 року, складеного управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області та відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області, розмір неприйнятої відділенням суми державної адресної допомоги та підвищення до пенсії за вказаний період склав 55 664,12 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи таблицями розбіжностей до довідок про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вказаний період.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).
Так, згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюється надбавка та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплати їх здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із статтею 14 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” кошти, отримані до Спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей вказаних Законів, спрямовуються відповідно на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Таким чином, аналіз приведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державна адресна допомога не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статтею 21 Закону №1105-XIV здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Також відсутня щомісячна державна допомога серед переліку виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, згідно пункту 4 Порядку.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про відшкодування витрат по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги (пенсії) особам, які отримають пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня по листопад 2011 року в сумі 55 664,12 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про відшкодування витрат по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги (пенсії) особам, які отримають пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2012 року.
Суддя К.І. Клочко