26 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11018/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.
при секретарі - Пехоті М.О.
за участю:
представника відповідача - Ахметової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
19 грудня 2011 року позивач Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкрите акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсійв розмірі 63383,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач не сплатив відшкодування пільгових пенсій за листопад 2011 року в розмірі 63383,27 грн., яка підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені, в письмових запереченнях та зазначав, що відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.10.2011 року порушено провадження у справі № 18/2983/11 про визнання банкрутом ВАТ "Тепловозоремонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пунктом 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (далі - Інструкція), встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В порушення 6.8. Інструкції відповідач не сплатив позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, в розмірі 63383,27 грн. за листопад 2011 року, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно за п.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії ухвали Господарського суду Полтавської області про порушення провадження у справі № 18/2983/11 від 20.10.2011 року про визнання банкрутом ВАТ "Тепловозоремонтний завод", мораторій на задоволення вимог кредиторів введено 20.10.2011 року.
Таким чином, зобов'язання ВАТ "Тепловозоремонтний завод" по перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виникли після дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після 20.10.2011 року, за листопад 2011 року і являються поточним платежем.
Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій -задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (36030, вул.Гайового30, м.Полтава, код ЄДРПОУ 13962568, р/р 26009170399067 Полтавська філія Полтавське регіональне управління КБ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (36022, м.Полтава, вул.Пролетарська 39, р/р 25604301300 в ОПЕРВ Полтавське обласне управління "Державного ощадного банку України", МФО 331467 ЗКПО 22529712) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 63383 (шістдесят три тисячі триста вісімдесят три) грн. 27 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012 року.
Суддя Г.В. Костенко