24 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9414/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
за участю:
представника позивача - Смольського Ю.С.,
представника відповідача - Дем'яненка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства " Ферротранс" Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та реконструкція" про визнання нечинним (недійсним) повністю податкового повідомлення-рішення, -
В листопаді 2011 року Дочірнє підприємство "Ферротранс" Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним (недійсним) повністю податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 №0000692301/2602.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 29.07.2011 №5164/23-209/25642707 щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 267827,00 грн, в тому числі за лютий 2009 року - 25333,00 грн, за березень 2009 року - 25333,00 грн, за червень 2009 року - 37500,00 грн, за липень 2009 року - 35833,00 грн, за серпень 23560,00 грн, за вересень 2009 року - 25833,00 грн, за жовтень 2009 року - 20600,00 грн, за листопад 2009 року - 31000,00 грн, за грудень 2009 року - 42833,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що господарські операції з надання ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" позивачу послуг крану мають реальний характер, їх здійснення повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив визнати нечинним (недійсним) повністю податкове повідомлення-рішення від 12.08.2011 №0000692301/2602.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого в лютому, березні 2009 року та у період з червня по грудень 2009 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 267827,00 грн. Зазначав, що позивачем у вказаних вище періодах в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 267827,00 грн. При цьому, згідно "Підсистеми співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" податковим органом встановлено факт внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей відносно контрагента, відсутність у нього основних фондів, кількість працівників - 2 чоловіки. Крім того, згідно інформації, викладеної в постанові від 16.06.2011 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, порушено кримінальну справу №41/11/8028 відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України, в ході якої встановлено використання ОСОБА_5 реквізитів ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" для незаконної злочинної діяльності, а саме, надання послуг з ухилення від сплати податків для інших суб'єктів підприємницької діяльності. На підставі вказаного перевіряючими зроблено висновок про те, що ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" здійснило видимість придбання послуг від ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція", які в дійсності ним не надавались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція".
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" (ідентифікаційний код 25642707) зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.06.1998. В зв'язку зі зміною місцезнаходження підприємства у 2008 році проведено його перереєстрацію, про що 24.09.2008 видано свідоцтво серії А01 №264439. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100168563 від 13.02.2009.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Із посиланням на вказану норму Податкового кодексу України, Кременчуцькою ОДПІ у період з 25.07.2011 по 29.07.2011 було проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" за період з 01.01.2008 по 01.06.2011 згідно постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. від 16.06.2011.
За результатами даної перевірки відповідачем складений акт від 29.07.2011 №5164/23-209/25642707, за висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 267827,00 грн, в тому числі за лютий 2009 року - 25333,00 грн, за березень 2009 року - 25333,00 грн, за червень 2009 року - 37500,00 грн, за липень 2009 року - 35833,00 грн, за серпень 23560,00 грн, за вересень 2009 року - 25833,00 грн, за жовтень 2009 року - 20600,00 грн, за листопад 2009 року - 31000,00 грн, за грудень 2009 року - 42833,00 грн (том І а.с. 9-16).
На підставі висновків акта перевірки від 29.07.2011 №5164/23-209/25642707, Кременчуцькою ОДПІ 12.08.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000692301/2602 про збільшення ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 334783,66 грн, в тому числі основний платіж - 267827,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 66956,66 грн (том І а.с. 28).
Збільшуючи ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган виходив з того, що останнім було здійснено видимість придбання послуг від ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція", які в дійсності ним не надавались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.
За наслідками оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області, скарга платника залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.08.2011 №0000692301/2602 - без змін (том І а.с. 17-19).
Не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" звернулось до суду з вимогою про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 №0000692301/2602.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 12.08.2011 №0000692301/2602, суд виходить з наступного.
Із акту перевірки від 29.07.2011 №5164/23-209/25642707 слідує, що висновок про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у лютому, березні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2009 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 267827,00 грн за рахунок здійснення видимості придбання послуг крану від ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція", які в дійсності ним не надавались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.
Преамбулою Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" (виконавець) 02.02.2009 та 02.03.2009 укладені договори послуг №590(09)-У та №601(09)-У відповідно, згідно яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, які є власністю замовника, з непрацюючої залізнодорожної під'їзної колії в ремонтний цех.
Крім того, 01.06.2009 між позивачем (замовник) та ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" (виконавець) було також укладено договір послуг №709(09)-У, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу та монтажу краном ходової частини і з'ємного обладнання розвантажувальної системи перекидання у вагонів-самоскидів, які є власністю замовника.
Відповідно до умов даних договорів ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" у лютому, березні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року були надані ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" послуги крану на загальну суму 1606960,00 грн, в тому числі ПДВ 267827,00 грн.
На виконання вказаних договорів про надання послуг ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" було виписано рахунки-фактури №12 від 12.02.2009, №120309 від 12.03.2009, №17 від 17.06.2009, №10 від 10.07.2009, №14 від 14.08.2009, №14 від 14.09.2009, №13 від 13.10.2009, №11 від 11.11.2009 та №14 від 14.12.2009 (том І а.с. 57-65); податкові накладні №12021 від 12.02.2009, №13031 від 13.03.2009, №30067 від 30.06.2009, №31076 від 31.07.2009, №31081 від 31.08.2009, №30091 від 30.09.2009, №30104 від 30.10.2009, №30119 від 30.11.2009 та №311214 від 31.12.2009 (том І а.с. 66-74).
Між сторонами договорів підписано наступні акти приймання-здачі виконаних послуг:
- №120209 від 12.02.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в лютому 2009 року роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, з неробочої залізничної гілки в ремонтний цех на загальну суму 152000,00 грн;
- №130309 від 13.03.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в березні 2009 року роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, з неробочої залізничної гілки в ремонтний цех на загальну суму 152000,00 грн;
- №300609 від 30.06.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в червні 2009 року роботи з підняття краном кузова 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 225000,00 грн;
- №310709 від 31.07.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в липні 2009 року роботи з підняття краном кузова 98 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 215000,00 грн;
- №310809 від 31.08.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в серпні 2009 року роботи з переміщення краном 300 колісних пар з-під 75 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 141360,00 грн;
- №300909 від 30.09.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв у вересні 2009 року роботи з переміщення краном 360 колісних пар з-під 90 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 155000,00 грн;
- №301009 від 30.10.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в жовтні 2009 року роботи з переміщення краном 280 колісних пар з-під 70 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 123600,00 грн;
- №301109 від 30.11.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в листопаді 2009 року роботи по демонтажу краном 800 циліндрів розвантажування з-під 200 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 186000,00 грн;
- №311209 від 31.12.2009, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в грудні 2009 року роботи по монтажу краном 800 циліндрів розвантажування на 200 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 257000,00 грн;
Підписанням вказаних актів сторони підтвердили виконання умов договорів в повному обсязі, у встановлений строк та відсутність претензій одна до одної (том І а.с.47-55).
Будь-яких порушень щодо оформлення наведених первинних документів судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.
На підставі отриманих податкових накладних ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" суми податку на додану вартість у загальному розмірі 267827,00 грн включені до складу податкового кредиту та відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах.
Судом встановлено, що оплата за отримані послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі розрахувався за отримані ним послуги (том І а.с. 30-43).
В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалось питання наявності у позивача виробничої необхідності в придбанні у ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" послуг крану, в зв'язку з посиланням Кременчуцької ОДПІ на знаходження на його балансі основних засобів 3 групи, в тому числі мостових кранів, які використовуються у господарській діяльності підприємства.
Так, судом встановлено, що на балансі ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" станом на 01.01.2009 знаходилось 217 вагонів-самоскидів, що підтверджується довідкою позивача вих. №01 від 03.01.2012 (том 2 а.с. 38) та не заперечувалось відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи.
Вказані вагони-самоскиди використовуються підприємством позивача для перевезення товарно-матеріальних цінностей, а також здаються в оренду іншим господарюючим суб'єктам. Зокрема, позивачем передавались в тимчасове платне користування ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз" 56 вагонів-самоскидів, що підтверджується договором оренди приватних залізничних вагонів №529(07)-А, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2009 у справі №23/86-09-2501, наявними у матеріалах справи (том 2 а.с. 30-37).
В зв'язку з експлуатацією вагонів в інтенсивному режимі, вони часто виходять з ладу, а тому потребують перевірки та ремонту їх гальмівні, розвантажувальні системи, тощо. Саме з метою перевірки гальмівної системи вагонів на спеціальному обладнанні, яке розміщено у ремонтному цеху стаціонарно, що пов'язано із необхідністю переміщувати вагони з подвір'я підприємства в ремонтний цех, та з метою проведення їх поточного ремонту, що пов'язано із необхідністю піднімати кузови вагонів, переміщувати колісні пари, проводити демонтаж/монтаж циліндрів розвантажування ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" у лютому, березні, а також у період з червня по грудень 2009 року придбавалися послуги крану у ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція".
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" використовує для проведення робіт з ремонту вагонів три власні крани, а саме, кран мостовий електричний (інвентаризаційний номер 124072800, вантажопідйомність 32/5 тн), кран мостовий електричний 2 (інвентаризаційний номер 124072900, вантажопідйомність 32/5 тн) та кран козловий (інвентаризаційний номер 124073000, вантажопідйомність 10 тн). Решта кранів, які знаходяться на балансі позивача, через невелику вантажопідйомність участі у ремонті вагонів не приймають.
Вага вагону-самоскиду становить 27,5 тн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією технічного паспорту вагону-самоскиду (том ІІ а.с. 21-28).
Судом встановлено, що два електромостові крани, вантажопідйомність яких складає 32/5 тн, змонтовані на стаціонарних колонах та мають постійне місце експлуатації у виробничому корпусі (ремонтному цеху, який є закритим приміщенням), а тому не могли брати участь у роботах по переміщенню вагонів-самоскидів з неробочої залізничної гілки в ремонтний цех. На подвір'ї підприємства знаходиться козловий кран, вантажопідйомність якого лише 10 тн, через що вказаний кран також не міг виконувати роботи з переміщення та підняття кузовів вагонів вагою 27,5 тн. Крім того, козловий кран обмежений у можливостях переміщення, має обмежений підкрановий шлях, в зв'язку з чим позивачем були придбані у ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" послуги по переміщенню краном колісних пар та демонтажу/монтажу циліндрів розвантажування з-під вагонів та на них. Вказані обставини підтверджуються довідкою позивача №3 від 03.01.2012, поясненнями свідків ОСОБА_8, який обіймає посаду головного інженера ДП "Ферротранс", та ОСОБА_9 - начальника транспортно-експедиційного відділу ДП "Ферротранс", наданими в судовому засіданні.
Крім того, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в ході розгляду справи підтвердили знаходження у 2009 році на території ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" крану, який не перебував у власності позивача, та виконання даним краном робіт з переміщення вагонів-самоскидів.
На підтвердження проведення позивачем ремонту вагонів-самоскидів у 2009 році його представником залучено до матеріалів справи накладні-вимоги на запасні частини, які використані в ході ремонту вагонів, первинні документи, згідно яких ці запасні частини придбавались, відомості про залишок ТМЦ (зокрема, запасних частин) по складу станом на 01.01.2009 (том І а.с. 229-250, том 2 а.с. 1-5, 63-73). Заперечень щодо фактичного проведення ремонту вагонів-самоскидів позивачем у 2009 році Кременчуцькою ОДПІ висловлено не було.
Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" з надання послуг крану. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 267827,00 грн.
Слід зазначити, що контрагент позивача - ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" як на момент здійснення спірних господарських операцій, так і на момент розгляду справи, був зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа. Видами діяльності ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" є, зокрема, монтаж та встановлення збірних конструкцій, інші спеціалізовані будівельні роботи, будівництво будівель.
Крім того, у 2009 році ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке анульовано 31.01.2011, тобто після здійснення спірних господарських операцій. В ході судового розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження факту визнання недійсним або анулювання його свідоцтва про державну реєстрацію чи свідоцтва платника податку на додану вартість на момент здійснення спірних господарських операцій.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, незважаючи на приписи частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача та на вимоги суду, Кременчуцькою ОДПІ не надано належних доказів, зокрема обвинувального вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" чи ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК", на підтвердження наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Суд також звертає увагу на те, що позапланова виїзна перевірка ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК", результати якої оформлені актом від 29.07.2011 №5164/23-209/25642707, проведена Кременчуцькою ОДПІ на підставі постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. від 16.06.2011 в зв'язку з розслідуванням Слідчим відділом ПМ ДПА у Луганській області кримінальної справи №41/11/8028 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України.
Як зазначалося вище, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.
Відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 КК України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.
Однак Кременчуцькою ОДПІ не було дотримано приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та за наслідками позапланової виїзної перевірки ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК", призначеної в рамках порушеної кримінальної справи №41/11/8028, за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692301/2602 від 12.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 334783,66 грн, в тому числі основний платіж - 267827,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 66956,66 грн, не зважаючи на відсутність відповідного рішення суду, що набрало законної сили.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що в період з 01.07.2010 по 11.08.2010 Кременчуцькою ОДПІ проводилась виїзна планова перевірка ДП "Ферротранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, тобто перевіряємий період охоплював і 2009 рік, в якому здійснювались операції з придбання позивачем послуг у ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція".
Результати вказаної перевірки оформлені актом від 09.09.2010 №4699/23-209/25642707 (том 2 а.с. 76-113), а результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ДП "Ферротранс" та опрацювання встановлених ризикових операцій в ході проведення виїзної планової перевірки за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, викладено у відповідній довідці, яка є додатком №2 до даного акту перевірки (том І, а.с. 183-198). Як вбачається зі змісту наведених акту перевірки та довідки, фактично у періоді, що перевірявся, ДП "Ферротранс" проводило ремонтні роботи рухомого складу (вагонів-думкарів), одним із основних постачальників ДП "Ферротранс" у перевіряємому періоді було ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція". При цьому, податковою інспекцією, після дослідження відповідних первинних документів, не було встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем сум податку на додану вартість в лютому, березні, червні-грудні 2009 року, в тому числі в результаті здійснення господарських операцій між ДП "Ферротранс" і ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" на підставі договорів від 02.02.2009 №590(09)-У, від 02.03.2009 №601(09)-У та від 01.06.2009 №709(09)-У.
Однак в період з 25.07.2011 по 29.07.2011 Кременчуцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Будівництво та реконструкція" за період з 01.01.2008 по 01.06.2011, за наслідками якої податковим органом вже було встановлено заниження позивачем у 2009 році податку на додану вартість на загальну суму 267827,00 грн в результаті виконання умов названих договорів від 02.02.2009 №590(09)-У, від 02.03.2009 №601(09)-У та від 01.06.2009 №709(09)-У.
Отже, із зазначених матеріалів перевірок вбачається, що відповідачем в різний час було проведено різні види перевірок позивача, що охоплювали один і той же податковий період, а саме, 2009 рік, проте їх висновки протирічать один одному.
Таким чином, враховуючи те, що спірне податкове повідомлення-рішення складено в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, а також враховуючи неузгодженість між собою матеріалів перевірок, складених за результатами перевірок позивача, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Як вже зазначалось вище, за приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 №0000692301/2602 не довів, а відтак позовні вимоги ДП "Ферротранс" ВАТ "Полтавський ГЗК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.08.2011 №0000692301/2602.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 28,23 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Ферротранс" Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 12 серпня 2011 року №0000692301/2602.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Ферротранс" Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 25642707) витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012 року.
Суддя О.В. Гіглава