Справа № 2а/1570/5543/2011
13 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Самойлюк Г.П.
За участю секретаря: Казарян С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №18»про стягнення заборгованості у сумі 34 146,07 грн.,-
До суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №18», в якому позивач, з урахуванням уточнень до адміністративного позову просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій за списком №2 за період з лютого по серпень 2011 року у розмірі 34 146, 07 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в порушення п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. п. 6.1. п. 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління №18»за період з лютого по серпень 2011 року має заборгованість по списку №2 по пенсіонерам, які працювали у ВАТ «Будівельно-монтажне управління №18», що підтверджується картками особового рахунку. В добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав заперечення на позов, в яких зазначив, що 18.06.2010 року в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр»опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №18». 30.07.2010 року господарським судом Одеської області розглянуто вимоги УПФУ в Приморському районі міста Одеси та відповідно грошові зобов'язання ВАТ «Будівельно-монтажне управління №18»перед УПФУ в Приморському районі міста Одеси є припиненими згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім того, 22.06.2011 року постановою Господарського суду Одеської області ВАТ «Будівельно-монтажне управління №18»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до відповідача. У зв'язку з тим, що позивач не заявив свої вимоги як поточний кредитор в місячний строк з дня опублікування оголошення про визнання банкрутом, сума заборгованості вважається погашеною та стягненню не підлягає.
Відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини та факти.
24.01.2006 року включено відомості про Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління №18» до ЄДР за № 1 556 120 0000 016 809. Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі міста Одеси за №Ц0089 як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі заяв про призначення/перерахунок пенсії та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було призначено пенсії на пільгових умовах за списком №2 згідно протоколів №16444 від 23.01.2008 року; №14539 від 08.01.2004р., №2537 від 14.02.11р.
За період з лютого по серпень 2011 року зазначеним пенсіонерам своєчасно та в повному обсязі виплачено суму пенсій.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 по пенсіонерам, які працювали на підприємстві, у відповідача виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси у сумі 34 146, 07 грн. (а.с.13-16).
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, розглянувши доводи на яких ґрунтується позовна заява, обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а»ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б»ст. 13 Закону) та інші (пункти «в»- «з»ст. 13 Закону).
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400). Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а","б","з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.10 Інструкції, у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.
Судом встановлено, що працівникам відповідача призначено пенсію на пільгових умовах.
За матеріалами справи, відшкодуванню підлягає заборгованість відповідача по виплаченій та доставленій пенсії в розмірі 34 146, 07 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно розрахунків, які були надіслаі відповідачу, ВАТ «БМУ-18» мало здійснити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним працівникам за період лютий-серпень 2011 року у сумі 34 146, 07 грн.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси було направлено на адресу відповідача повідомлення для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п. "б"- "з"ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані відповідачем, в судовому порядку не оскаржені, проте сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у повному обсязі сплачена не була.
Таким чином, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії складає 34 146, 07 грн.
Відносно посилань представника відповідача на те, що ВАТ "БМУ №18" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.
Підставою для вилучення суб'єкта господарювання з державного реєстру відповідно до статті 59 Господарського кодексу України є скасування державної реєстрації. Суб'єкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу. Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ) і таке інше.
З огляду на викладене, ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб'єкта господарювання здатності мати цивільні права та обов'язки.
У частині 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992 року ( надалі Закон № 2343-XII) зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у суб'єкта господарювання після ухвалення постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів але не може здійснюватися нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.
Судом встановлено, що постановою господарського суду Одеської області області від 22.06.2011 р. по справі №31-32/51-10-1635 ВАТ «БМУ №18» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України № 2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Заборгованість відповідача виникла за період лютий-серпень 2011 року, тобто після порушення справи про банкрутство, отже є поточною кредиторською заборгованістю, тому відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дана заборгованість підлягає стягненню.
На момент розгляду справи заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за лютий - серпень 2011 року в сумі 34 146, 07грн. відповідачем не була сплачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що УПФУ в Приморському районі міста Одеси довело суду з посиланням на відповідні докази правомірність стягнення з відповідача заборгованості по пільговим пенсіям за списком №2 у розмірі 34 146, 07грн.
Враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, отже такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9,71,69,94, 122,128, 160-163, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №18», - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №18» (код ЄДРПОУ 01272048, м. Одеса, вул. Мечнікова, 7) заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси в сумі 34 146,07 (тридцять чотири тисячі сто сорок шість гривень 07 копійок)
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку визначеному ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 лютого 2012 року.
Суддя/підпис/:
З оригіналом згідно:
Суддя: