Справа № 2а/1570/7228/2011
23 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлені-рішень, -
Позивач (далі ПАТ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що Південною митницею (далі ПМ) в період з 10.05.2011 року по 08.06.2011 року була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання ПАТ законодавства з питань митної справи, на предмет повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товарів «арматури кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон…»у товарній позиції 7216, у товарних підкатегоріях 7616999000 та 9403901000 згідно з УКТЗЕТ за період з 2008-2011 років. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №0041/11/500000000/0000152282 від 09.06.2011 року, яким встановлено порушення ПАТ, яке виразилося в тому, що за ВМД від 24.02.2010 №500030302/10/000649 при здійсненні митного оформлення товару №4 «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4шт. (призначені для кріплення датчиків, в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)»не вірно було застосовано код УКТЗЕД 7616999000, оскільки відповідно пояснень до товарної позиції 8302 згідно з УКТЗЕД товар №4 повинен бути віднесений на момент здійснення митного оформлення до товарної підкатегорії УКТЗЕД 8302410090, у зв'язку з чим замість застосованої при ввезені товару №4 ставки мита 0% повинна бути застосована ставка мита для під категорії 8302410090 в розмірі 10%. На підставі цього акту ПМ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №158 та №159, якими ПАТ було визначено суму грошового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України, в сумі 147,43 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 117,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29,49 грн., та по ПДВ в сумі 29,48 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 23,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5,89 грн., відповідно. За результатами розгляду скарги ПАТ на висновки акту та прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення вказані рішення були залишені без змін, а скарга ПАТ без задоволення. Позивач вважає вказані спірні рішення неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №158 та №159 в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 2-6).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 52-58).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
05.02.2010 року між ПАТ та компанією «Веntly Nevada»INC США укладено контракт № OR -10/02-01/178hw від 05.02.2010 року на поставку продукції виробничо-технічного призначення -системи вибромоніторингу, та складено додаток №1 до цього контракту (а.с.26-30, 31-33).
В період з 10.05.2011 року по 08.06.2011 року була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання ПАТ законодавства з питань митної справи, на предмет повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товарів «арматури кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон…»у товарній позиції 7216, у товарних підкатегоріях 7616999000 та 9403901000 згідно з УКТЗЕТ за період з 2008-2011 років.
За результатами перевірки відповідачем був складений акт №0041/11/500000000/0000152282 від 09.06.2011 року, яким встановлено порушення ПАТ, яке виразилося в тому, що за ВМД від 24.02.2010 №500030302/10/000649 при здійсненні митного оформлення товару №4 «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4шт. (призначені для кріплення датчиків в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)»не вірно було застосовано код УКТЗЕД 7616999000, оскільки відповідно пояснень до товарної позиції 8302 згідно з УКТЗЕД товар №4 повинен бути віднесений на момент здійснення митного оформлення до товарної підкатегорії УКТЗЕД 8302410090, у зв'язку з чим замість застосованої при ввезені товару №4 ставки мита 0% повинна бути застосована ставка мита для під категорії 8302410090 в розмірі 10% (а.с. 9-11).
На підставі цього акту перевірки, за порушення УКТЗЕД, Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 року №2371-ІІІ, п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3, п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, та відповідно до п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41, п.п.54.3.6 п.п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, ПМ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №158 та №159, якими позивачу було визначено суму грошового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України, в сумі 147,43 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 117,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29,49 грн., та по ПДВ в сумі 29,48 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 29,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5,89 грн., відповідно, (а.с.16, 17).
Суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Так, згідно п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Судом було встановлено, що позивач за контрактом № OR -10/02-01/178hw від 05.02.2010 року придбав у компанії «Веntly Nevada»INC США, крім іншого, товар №4 «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4 шт. (призначені для кріплення датчиків, в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)», який було зазначено в ВМД від 24.02.2010 №500030302/10/000649 (а.с.34-35).
З акту спірної перевірки вбачається, що єдиною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань в загальній сумі 176,91 грн. стало те, що у перевіряємому періоді ПАТ повинно було здійснити митне оформлення визначеного товару №4 «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4шт. (призначені для кріплення датчиків, в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)», який було оформлено за ВМД від 24.02.2010 року №500030302/10/000649, за кодом товарної підкатегорії УКТЗЕД 8302410090, а не за кодом УКТЗЕД 7616999000, у зв'язку з чим замість застосованої при ввезені товару №4 ставки мита 0% повинна бути застосована ставка мита для під категорії 8302410090 в розмірі 10%.
Відповідно до п.1 та п.2 Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 року №2371-ІІІ митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Відповідно до Додатку до цього Закону класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
До товарної позиції 8302 відносяться - арматура, кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у салонах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів.
З назви та опису товарної позиції 8302 вбачається, що перелічені у ній товари мають побутове призначення з використанням в будівлях.
Разом з цим, отримані ПАТ за контрактом № OR -10/02-01/178hw від 05.02.2010 року товар №4 «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4 шт. (призначені для кріплення датчиків, в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)», який було зазначено в ВМД від 24.02.2010 №500030302/10/000649, є складовою частиною комплекту обладнання, призначеного для промислового використання, що підтверджується вказаним контрактом та специфікацією до нього (а.с. 26-33).
Таким чином висновок відповідача щодо необхідності віднесення вказаних кронштейнів датчиків при здійсненні їх митного оформлення до товарної позиції 8302 на думку суду є помилковим.
З положень УКТЗЕД вбачається, що текстовий опис товарної позиції 8302 «Інші вироби з недорогоцінних металів»менш конкретно описує товар №4 за ВМД від 24.02.2010 року №500030302/10/000649, ніж текстовий опис позиції 7616.
При цьому правомірність віднесення товару «вироби з алюмінію: кронштейни датчиків 137492-02/РRОВЕ МОUNTING BRACKET -4 шт. (призначені для кріплення датчиків, в коробці, являє собою прямокутну пластину з алюмінію з отворами для кріплення)»до товарної позиції 7616 підтверджується також висновком експертизи щодо ідентифікації товару №УТЕ-452, виконаним 19.02.2010 року Одеською регіональною торгово-промисловою палатою (а.с. 36-37).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було визначено грошове зобов'язання в загальному розмірі 176,92 грн., відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.
Крім цього, відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ сплачений ним судовий збір в розмірі 3,40 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України від 08.07.2011 року №158, яким Публічному акціонерному товариству «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»нараховано суму грошового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України, за основним платежем в розмірі 117,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29,49 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України від 08.07.2011 року №159, яким Публічному акціонерному товариству «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»нараховано суму грошового зобов'язання по ПДВ за основним платежем в розмірі 23,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5,89 грн..
Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»суму сплаченого державного мита в розмірі 3,40 грн..
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України від 08.07.2011 року №158, яким Публічному акціонерному товариству «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» нараховано суму грошового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України, за основним платежем в розмірі 117,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29,49 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці Державної митної служби України від 08.07.2011 року №159, яким Публічному акціонерному товариству «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» нараховано суму грошового зобов'язання по ПДВ за основним платежем в розмірі 23,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5,89 грн..
Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» суму сплаченого державного мита в розмірі 3,40 грн..
16 лютого 2012 року.