Справа № 2а/1570/9574/2011
06 лютого 2012 року м.Одеса
12год.07хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Жаворонковій М.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 29.11.2011р. №19
Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 04.10.2010р. №5045
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунальної установи «Одеський обласний протитуберкульозний диспансер»про стягнення коштів, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якій позивач просить суд стягнути з Комунальної установи “Одеський обласний протитуберкульозний диспансер” 1779,36грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведеною перевіркою встановлені випадки необґрунтованої видачі та необґрунтованого продовження листків непрацездатності, у зв'язку з чим позивачем була перерахована матеріальна допомога за лікарняними листами №275356 та №275357, виданими ОСОБА_3, чим спричинена шкода Фонду неправомірними діями відповідача.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на відсутність розрахунку суми, що позивач просить стягнути, та доказів її перерахування позивачем; відповідачем були правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства видані листки непрацездатності ОСОБА_3.
В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 17.01.2011р. по 21.01.2011р. посадовою особою відділу з питань експертизи тимчасової непрацездатності Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка стану експертизи тимчасової непрацездатності в Комунальній установі «Одеський обласний протитуберкульозний диспансер».
За результатами перевірки позивачем складено довідку щодо перевірки стану експертизи тимчасової непрацездатності в Комунальній установі «Одеський обласний протитуберкульозний диспансер», в якій встановлено, зокрема, порушення відповідачем п.3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001р. №455, а саме: встановлений випадок видачі листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною до трьох років батькові (ОСОБА_3.), без інформації про те, що мати дитини перервала відпустку по догляду за дитиною та вийшла на роботу на повний робочий день.
23.03.2011р. (№09-03-298) позивачем на адресу відповідача направлена претензія на відшкодування збитків, у тому числі, за листками непрацездатності №275356 з 11.06.2010р. по 24.06.2010р. та №275357 з 25.06.2010р. по 26.07.2010р., виданими на ім'я ОСОБА_3, на загальну суму 1678,26грн.
Відповідачем на адресу виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надавалися відповіді на претензію №1472 від 14.04.2010р. та №3146 від 30.05.2011р., з незгодою з виставленою позивачем сумою.
Згідно листа №01-10-432 від 31.10.2011р. Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 за вказаними лікарняними листами було виплачено за рахунок Фонду 1779,36грн.
Однак, обґрунтованого розрахунку сплаченої за лікарняними листками №275356 та №275357 суми 1779,36грн. та будь-яких належних доказів сплати вказаної суми суду не надано. Лист №01-10-432 від 31.10.2011р. Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не може вважатися належним доказом сплати вказаних коштів за рахунок Фонду.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Позивачем не наведено на вимогу суду приписів законодавства, згідно яких відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наділено правом звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності як збитків Фонду, спричинених безпідставністю виданих листків непрацездатності лікарняними установами.
В якості обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.80 розділу 12 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 року, згідно якої особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом. В той час як таке посилання суд не розглядає як підставу подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень та в порядку адміністративного судочинства не може вирішуватися питання щодо притягнення особи до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності.
Поряд з цим, позивачем не обґрунтовано та не надано суду належних доказів в підтвердження незаконності видачі листів непрацездатності ОСОБА_3
В довідці щодо перевірки стану експертизи тимчасової непрацездатності в Комунальній установі «Одеський обласний протитуберкульозний диспансер»обґрунтуванням наявності встановленого порушення зазначається відсутність інформації про те, що мати дитини перервала відпустку по догляду за дитиною та вийшла на роботу на повний робочий день.
Однак як вбачається з наданої відповідачем та залученої до матеріалів справи довідки Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради №534/1 від 11.04.2011р. дружина ОСОБА_3 -ОСОБА_4 знята з обліку в Управлінні з 11.06.2010р.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. №2240-III (далі -Закон №2240) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.28 Закону №2240, страховик має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.35 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема, як необхідність догляду за хворою дитиною.
Згідно з п.3.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001р. №455, у разі стаціонарного лікування дітей віком до 6 років одному із працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, видається листок непрацездатності на весь період перебування в стаціонарі разом з дитиною.
Пунктом 3.15 вказаної Інструкції встановлено, що листок непрацездатності не видається для догляду: а) за хронічним хворим у період ремісії; б) хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років; в) за здоровою дитиною на період карантину; г) за хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні.
Наявність жодної з обставин, визначених цим пунктом, під час видачі ОСОБА_3 лікарняних листів №275356 та №275357, позивачем не доведена та судом не встановлена.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч.4 ст.71 КАС України встановлює обов'язок суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунальної установи «Одеський обласний протитуберкульозний диспансер» про стягнення коштів відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2012р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
13 лютого 2012 року.