Справа № 2а/1570/4811/2011
10 лютого 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державне казначейство України, ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Державне казначейство України, в якому позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати накази Головного управління МВС України в Одеській області № 245 о/с від 07.06.2011 року та від 13.05.2011 року № 611 в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; стягнути з Головного управління МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У своєму позові позивач зазначив, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 07.06.2011 року № 245 о/с звільнено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 13.06.2011 року на підставі п. 64 «є»Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни. Підставою для звільнення позивача з займаної посади став наказ ГУМВС України в Одеській області від 13.05.2011 року № 611 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зазначені накази, на думку позивача, видані з порушенням вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»та вищезгаданого Положення. На думку керівництва, порушення дисципліни з боку позивача полягає у прийнятті від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заяви по шахрайські дії громадян, які не були ним зареєстровані у ЖРЗПЗ відділу, неоформлені та неврученні заявникам талону-повідомлення про реєстрацію заяви, та про які він не повідомив керівництво. Зі слів ОСОБА_5 (скаржник щодо протиправних дій позивача) позивач запропоновував їй свою допомогу за винагороду у сумі 4 тис. доларів США, тобто, мав намір використати незареєстровані заяви про злочин як предмет тиску на правопорушника з метою отримання від нього незаконної винагороди. Позивач посилається на вимоги ч. 1 ст.14 ЗУ «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п. 14 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року № 522, в порушення яких йому не було відомо про проведення службового розслідування стосовно нього, його не було ознайомлено з розпорядчим документом щодо призначення такого розслідування, у зв'язку з чим він не мав можливості пояснювати факти, подавати необхідні документи тощо. На думку позивача, в ході розслідування допущені порушення Інструкції, які вплинули на об'єктивність та повноту висновків, а обставини, вказані у висновку не відповідають обставинам справи. Позивач звернув увагу суду на проведення перевірки помічником прокурора Малиновського району м. Одеси, в ході якої було встановлено, що в діях позивача відсутній склад злочину, у зв'язку з чим було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно позивача. Також позивач вказує на безпідставне застосування до нього найбільш суворого заходу дисциплінарного впливу, незважаючи на його попередню роботу в органах МВС, яка відзначалась нагородами. Крім того, позивач вказує на необхідність вирішення судом питання про виплату особі рядового та начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду трудового спору про поновлення на роботі (посаді).
Відповідач -Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, надав до суду заперечення (т.1 а.с.47-53), в яких зазначив, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 07.06.2011 року № 245 о/с позивача було звільнено з займаної посади на підставі дисциплінарного наказу від 13.05.2011 року № 611, на який є посилання в наказі про звільнення, згідно з яким позивач був звільнений з посади за п. 63 “є” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни), що виразилось у не реєстрації заяв про злочин в облікових документах, не прийнятті своєчасно по них рішення, невжитті оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинними законодавством, для розкриття цих злочинів, не повідомленні найближчий підрозділ міліції про звернення до нього громадян з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, не вжитті заходів до встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, не реєстрації заяви або повідомлення про злочин до ЖРЗПЗ або ЖРІЗ, не врученні заявникові талону-повідомлення про реєстрацію його заяви, несповіщенні чергової частини відділу міліції про звернення громадян з заявами про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, у проявленій нещирості при проведенні службового розслідування. Позивач особисто під розпис ознайомлений з наказом ГУМВС України №611 від 13.05.2011 року, та ознайомлений з отриманням копії витягу з наказу №245 о/с від 07.06.2011 року під розпис. Крім цього позивач надав письмові пояснення начальнику ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковнику міліції Босенко В.В., що спростовує твердження позивача про неможливість ним надавати пояснення та необхідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів та інше, оскільки до свого пояснення ОСОБА_1 мав можливість додати будь-які документи на свій погляд. Також відповідач зазначив, що позивач відмовився від ознайомлення з висновком службового розслідування, про що складено відповідний акт.
17.10.2011 року представник позивача надав пояснення на заперечення відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (т. 1 а.с.98-101), в яких пояснив, що 13.04.2011 року гр. ОСОБА_7 вперше звернулась до Хмільницького відділу міліції, де оперативним черговим Хмільницького ВМ капітаном міліції Ковальчуком О.М. заява ОСОБА_7 була зареєстрована у ЖРЗПЗ за №3063 від 13.04.2011 року і поінформовано керівництво відділу, а також було відібрано від ОСОБА_7 письмове пояснення. Розгляд даної заяви було доручено позивачу. Представник позивача пояснила, що посилання відповідача на те що 01.03.2011 року до позивача зверталась ОСОБА_7 і ОСОБА_4 є хибними, може вони і приходили в цей день до Хмельницького ВМ Малиноського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області і були зареєстровані у журналі обліку, але до кабінету №22, де працював позивач не заходили. Крім того, представник позивача зазначила, що в запереченнях відповідача йде мова про те, що ОСОБА_7 враховуючи, що відповідь попереднього звернення з Хмельницького відділу міліції їй так і не надходила, повторно звернулась до вказаного підрозділу, але як вбачається з заяви ОСОБА_7 від 05.05.2011 року на ім'я начальника Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, вона не має претензій до позивача щодо розгляду її заяви.
Представник третьої особи -Державного казначейства України надав до суду пояснення на позовну заяву (т. 1 а.с.36), в яких зазначив, що Державне казначейство України, як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним казначейством України немає та просив суд розглядати справу за відсутності представника Державного казначейства України.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2.
29.11.2011 року представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд залучити по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в якості другого відповідача -Малиноський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській, викласти п. 4 прохальної частини адміністративного позову у наступній редакції: стягнути з Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, решту прохальної частини адміністративного позову залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.
Представник третьої особи -Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.36).
Третя особа -ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розписками про отримання повісток про виклик до суду (т. 1 а.с.122, 123, 239, т. 2 а.с.3, 4, 8, 21, 26, 39), про причини неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 (т. 1 а.с.19-22), 01 серпня 2008 року на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області №412 о/с ОСОБА_1 було прийнято на службу в органи внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС України в Одеській області №245 о/с від 07 червня 2011 року, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-219784), оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмільницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «є»(за порушення дисципліни) (т. 1 а.с. 9, 56).
Підставою для видання зазначеного наказу став наказ ГУМВС України Одеській області від 13.05.2011 року № 611 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Хмільницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області»(т. 1 а.с. 10-13, 54-55).
Відповідно до п. 2 зазначеного наказу за безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, грубе порушення вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 20.12.1990 року «Про міліцію», що полягало у не реєстрації заяв про злочин в облікових документах, не прийнятті своєчасно по них рішення, невжитті оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинними законодавством, для розкриття цих злочинів, ч. 2 ст. 10 Закону України від 20.12.1990 року «Про міліцію», що виразилось у не повідомленні найближчий підрозділ міліції про звернення до нього громадян з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, не вжитті заходів до встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, п.п. 3.9, 3.17 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року №400, що полягало у не реєстрації заяви або повідомлення про злочин до ЖРЗПЗ або ЖРІЗ, не врученні заявникові талону-повідомлення про реєстрацію його заяви, п. 2.2.10 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справі на повідомлення про злочин, інші правопорушення та події, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003 року №1155, що виразилось у несповіщенні чергової частини відділу міліції про звернення громадян з заявами про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 04.01.1996 року №18, що виразилось у проявленій нещирості при проведенні службового розслідування, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).
Підставами для винесення наказу про звільнення позивача з органів внутрішніх справ стали результати службової перевірки за зверненням гр. ОСОБА_5 щодо прийняття заходів до співробітників сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_9, а також їх безпосереднього керівника, які вимагали від останньої гроші в сумі чотири тисячі доларів США для вирішення питання щодо заяви у відношенні неї та в подальшому, з її слів, отримали гроші в сумі вісім тисяч гривень 14.04.2011 року та дві тисячі п'ятсот гривень 18.04.2011 року (т. 1 а.с.65, 163).
Відповідно до висновку службової перевірки за результатами порушення службової дисципліни працівниками Хмільницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.04.2011 року (т. 1 а.с.57-59, 156-158), проведеною службовою перевіркою встановлено, що 19.04.2011 року до Одеського міського управління надійшов рапорт начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції ОСОБА_10 (т.1 а.с.60, 155) про отримання заяви від гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, щодо протиправних дій працівників карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, які вимагали гроші за прийняття рішення на користь ОСОБА_5 при розгляді матеріалів дослідчої перевірки у відношенні останньої. Зокрема, перевіркою визначено, що 01 березня 2011 року о 13-40 год. до Хмельнцького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернулась гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає в АДРЕСА_2, з усною заявою про шахрайські дії гр. ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає в АДРЕСА_3. Разом з ОСОБА_7 до Хмельницького відділу міліції у означений день прибула гр. ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_4. Міліціонер сектору ресурсного забезпечення Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старший сержант міліції Албут В.М. зареєстрував громадянок ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у журналі обліку відвідувачів та запрошених (інв. №870/2011) за №1839 і №1840 відповідно і пропустив їх до службового кабінету сектора карного розшуку №22.
При дослідженні витягів з журналу обліку відвідувачів та запрошених до Хмельницького ВМ (додаток №18 до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань), судом встановлено, що 01 березня 2011 року о 13-40 год. до Хмельнцького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС Українив Одеській області прибули ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 193-199). Зазначені обставини також підтверджуються поясненнями міліціонера сектору ресурсного забезпечення Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого сержанта міліції Албут В.М. (т. 1 а.с.186), з яких вбачається: «01.03.2011 года в 13:40 обратились гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_7 о чем мы с ними говорили я непомню но однако могу сказать что они хотели пройти в каб. № 22 сектора уголовного розыска. О том что они прошли в кабинет №22 я никому не говорил были они там или нет я невкурсе. Данные граждане вышли с отделения в 14:30».
Проведеною службовою перевіркою встановлено, що в кабінеті №22 знаходились старший оперуповноважений сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_9 та оперуповноважений сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУВС України в Одеській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1.
Також перевіркою було встановлено, що 01.03.2011 року під час надання усних заяв про шахрайські дії громадян ОСОБА_11 і ОСОБА_5, працівники Хмельницького відділу міліції ОСОБА_9 і ОСОБА_1 документували заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на папері де потім вони ставили свої підписи. Однак про прийняття даних заяв ОСОБА_9 і ОСОБА_1 не повідомили керівництво Хмельницького відділу міліції та оперативного чергового, не зареєстрували заяви у ЖРЗПЗ відділу, не оформили і не вручили заявникам талон -повідомлення про реєстрацію заяв у ЖРЗПЗ. Відповідно до висновку службової перевірки зазначені обставини підтверджуються поясненнями гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_7 від 26.04.2011 року (т.1 а.с.160-161, 187, 208-211).
З метою з'ясування обставин щодо звернення 01.03.2011 року гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_7 до Хмельнцького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з заявами про злочин судом було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7.
З показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судом встановлено, що 01.03.2011 року гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 прийшли до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з метою подання заяв щодо шахрайських дій громадян ОСОБА_11 і ОСОБА_5. Після реєстрації в журналі обліку відвідувачів та запрошених до Хмельницького ВМ ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пройшли до каб. №22, за порадою невідомих їм осіб, які вони зустріли біля входу до відділення міліції. Проте зазначений кабінет був замкнений, а тому подати заяви про шахрайські дії зазначених вище осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не вдалося. Зачекавши біля 30-40 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_4 покинули відділення міліції. На неодноразові запитання суду щодо подачі ними заяв 01.03.2011 року про вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вказали, що 01.03.2011 року ними до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області заяв про вчинення злочину як усних так і письмових не подавалось. Крім того, свідок ОСОБА_7 пояснила, що у зв'язку з неодноразовим невиконанням ОСОБА_5 обіцянки щодо повернення наданих їй коштів, ОСОБА_7 13.04.2011 року звернулась з заявою до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо шахрайських дій громадян ОСОБА_11 і ОСОБА_5.
Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 звернулись до суду з письмовими поясненнями в яких також зазначили, що 01.03.2011 року до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області не подавали заяв про вчинення злочину (т. 1 а.с.124-125, 127-130).
Також, під час службової перевірки було встановлено, що ОСОБА_9 і ОСОБА_1 гр. ОСОБА_5 перший раз зустріла в середині березня поточного року за ініціативою останніх, вони представились працівниками міліції і пред'явили дві заяви від громадян про шахрайські дії ОСОБА_5, що побічним чином підтверджує факт прийняття 01.03.2011 року заяв про злочин від громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_7 працівниками Хмельницького ВМ без реєстрації їх у ЖРЗПЗ. В подальшій бесіді, зі слів ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_1 запропонували свою допомогу у вирішенні цієї проблеми за що запросили винагороду 4 тис. доларів США. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_9 мали намір використати незареєстровані заяви громадян про злочин, як предмет тиску на правопорушника з метою отримання від нього незаконної грошової винагороди. Зазначений висновок був зроблений на підставі пояснень ОСОБА_14 від 19.04.2011 року (т.1 а.с.164-166). Проте вказані висновки службової перевірки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15, допитаної за клопотанням представника відповідача, яка вказала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вона знає, ще з 2010 року коли вони відбирали від неї пояснення щодо заяв громадян про її шахрайські дії та у зв'язку з подальшим її притягненням до кримінальної відповідальності за вказаним фактом. Крім того, з показань свідка ОСОБА_5 судом встановлено, що документи, які були їй пред'явлені працівниками міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_1 прочитано нею не було, а тому вказати дату та імена, прізвище осіб, які підписали вказані документи вона не може. Зміст зазначених документів, ОСОБА_5 знала лише зі слів самих співробітників міліції.
При цьому слід зауважити, що зазначені вище факти, які встановлені при проведенні службового перевірки у відношенні позивача та які слугували підставою для його звільнення за п. 64 «є»(за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», були досліджені в ході вирішення питання про порушення кримінальної справи у відношенні позивача за зазначеними фактами, та не знайшли свого підтвердження.
Крім того, допитані свідки ОСОБА_16, ОСОБА_11 також не змогли підтвердити наявність заяв щодо шахрайських дій громадян ОСОБА_17 і ОСОБА_5 датованих 01.03.2011 року. Так, з показань свідка ОСОБА_11 судом встановлено, що в середині березня 2011 року до нього приїздили співробітники міліції, імен та прізвищ яких він не пам'ятає, для з'ясування обставин щодо шахрайських дій с боку нього та ОСОБА_5 відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_4 В подальшому також в середині березня його в телефонному режимі було викликано до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, де він нього було відібрано пояснення майором міліції ОСОБА_9 та зазначені пояснення були документально зафіксовані. Проте, як вбачається з матеріалав справи, пояснення від громадянина ОСОБА_11 були відібрані майором міліції ОСОБА_9 13.04.2011 року, що підтверджується належним чином засвідченою копією пояснень громадянина ОСОБА_11, які датовані 13.04.2011 року. Крім того, зазначені обставини також викладені в висновку службової перевірки, відповідно до якого ОСОБА_11 прибув до Хмільницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 13.04.2011 року, що відображено у журналі обліку відвідувачів та запрошених до службових приміщень за №3020, і опитаний майором міліції ОСОБА_9
Як вбачається з висновку службової перевірки за результатами порушення службової дисципліни працівниками Хмільницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.04.2011 року проведеною службовою перевіркою встановлено, що 13.04.2011 року ОСОБА_7, враховуючи що відповідь про результати попереднього звернення з Хмельницького відділу міліції їй так і не надходила повторно звернулась до вказаного підрозділу, де оперативним черговим Хмельницького ВМ капітаном міліції Ковальчуком О.М. заява ОСОБА_7 була зареєстрована у ЖРЗПЗ за №3063 від 13.04.2011 року і проінформовано керівництво відділу, також було відібране від ОСОБА_7 письмове пояснення по суті звернення. Проте, як вбачається з дослідженої судом належним чином засвідченої копії заяви від 13.04.2011 року ОСОБА_7 та відповідних пояснень датованих також 13.04.2011 року (т. 1 а.с. 168-169), в зазначеній заяві відсутні будь-які посилання на те, що вона є повторною. Натомість з показань свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що подання заяви 13.04.2011 року до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо шахрайських дій громадян ОСОБА_11 і ОСОБА_5 було саме невиконання своїх зобов'язань та неповернення коштів, які ОСОБА_7 були передані ОСОБА_5
Крім того, судом встановлено, що заява ОСОБА_7 від 13.04.2011 року була зареєстрована у ЖРЗПЗ за №3063 від 13.04.2011 року та було відібране від ОСОБА_7 письмове пояснення по суті звернення. Розгляд даної заяви було доручено старшому оперуповноваженому СКР Хмельницького ВМ майору міліції ОСОБА_9 Для надання пояснень по суті звернення гр. ОСОБА_7 було запрошено до Хмельницького відділу міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_11 та ОСОБА_5 Відповідно до рапорту позивача ОСОБА_5 відмовилась від надання письмових пояснень ознайомившись з ст. 63 Конституції України (т.1 а.с. 176). Тобто, судом встановлено, що були здійсненні всі заходи передбачені законодавством щодо реєстрація та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються.
Інших доводів та доказів щодо правомірності оскаржуваних позивачем рішень відповідачами не наведено та не надано.
Як вбачається з приписів пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба -діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою. Правовідносини щодо державної служби регулює Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХII. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону правове становище державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Спеціальним законом, який визначає правове становище державних службовців органів внутрішніх справ, є Закон України «Про міліцію»від 20.12.1990 року №565- ХII, статтею 18 якого передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (у подальшому -Положення № 114).
Підстави звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України зазначені у розділі VII Положення № 114.
Судом встановлено, що позивач має спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, яке відповідно до пункту 2 Положення №114 віднесене до середнього начальницького складу.
Відповідно до підпункту є) пункту 64 Положення №114 порушення дисципліни особи середнього начальницького складу є підставою для звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік).
Статтею 1 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-1V (у подальшому -Дисциплінарний Статут), передбачено, що службова дисципліна -це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 року № 400 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються»( у подальшому -Інструкція № 400).
Пунктом 1.3 Інструкції №400 передбачено, що під термінами "приймання", "реєстрація", "розгляд" заяв і повідомлень про злочини, які застосовані у цій Інструкції, слід розуміти:
- приймання - дії посадових осіб органів внутрішніх справ при одержанні заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються;
- реєстрація - присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про злочин порядкового номера і фіксація в передбачених Інструкцією облікових документах (ЖРЗПЗ, ЖРІЗ) стислих даних про заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються;
- розгляд - здійснення перевірки відомостей про злочини, що вчинені або готуються, про які йдеться в заяві і повідомленні, узагальнення матеріалів та прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.
Пунктом 2.1 Інструкції № 400 передбачено, що приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим. При особистому зверненні заявника до органу внутрішніх справ, який обслуговує республіканські, обласні центри та інші міста з територіальним поділом, крім спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю, із заявою чи повідомленням про злочин, у період з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., протокол усної заяви приймається виключно спеціально виділеним працівником у кімнаті для приймання громадян і відразу передається під підпис у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, оперативному черговому для реєстрації.
Пунктом 2.4 Інструкції № 400 передбачено, що заяви або повідомлення представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадськості чи окремих громадян про злочини можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин (додаток 2 до цієї Інструкції), який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про що відмічається у протоколі. У протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин, де йдеться мова про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, в обов'язковому порядку зазначається інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 400 в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі -ЖРЗПЗ), реєструються заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються.
Згідно пункту 3.9 цієї ж Інструкції якщо заява і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, надійшли до органу внутрішніх справ при особистому зверненні заявника, то водночас з його реєстрацією в ЖРЗПЗ у черговій частині органу внутрішніх справ оперативний черговий або спеціально уповноважений працівник оформляє талон-повідомлення (додаток 5 до цієї Інструкції) і видає його заявнику.
Як вбачається зі змісту п. 3.17 Інструкції № 400 приховуваними від обліку вважаються заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, якщо відомості про них, на час виявлення не занесені до ЖРЗПЗ або ЖРІЗ, а самі заяви та повідомлення не отримали відповідного реєстраційного номера і заявнику не вручено талона-повідомлення.
Беручи до уваги показання свідків та наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що заяв від 01.03.2011 року про злочин, вчинений стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_4, позивачу не надходила, у зв'язку з чим порушення позивачем п.п. 3.9, 3.17 Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються»відсутнє.
Зі змісту статті 2 Дисциплінарного Статуту вбачається, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного Статуту звільнення з органів внутрішніх справ є одним із видів дисциплінарних стягнень, які накладаються за порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу.
Статтею 14 Дисциплінарного Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Про оголошення дисциплінарного стягнення видається наказ.
До того ж, згідно аналізу норм чинного законодавства, що регулює відносини сторін, факт застосування заходів дисциплінарного стягнення до осіб, що допустили порушення службової дисципліни можливий лише як результат проведення службового розслідування в ході якого було підтверджено останнє.
Також суд вважає, що висновок службової перевірки по своїй суті містить перелік інформації щодо обставин, які були предметом порушення кримінальної справи і не містить тої інформації на підставі яких дій, документів, пояснень та інших доводів був зроблений висновок по встановленню такого порушення дисципліни, який би відповідав такому дисциплінарному стягненню, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Беручи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що матеріалами службового розслідування дисциплінарні проступки, а саме: порушення п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 20.12.1990 року «Про міліцію», що виразилося у не реєстрації заяв про злочин в облікових документах, не прийнятті своєчасно по них рішення, невжитті оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинними законодавством, для розкриття цих злочинів, порушення ч. 2 ст. 10 Закону України від 20.12.1990 року «Про міліцію», що полягало у не повідомленні найближчий підрозділ міліції про звернення до нього громадян з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, не вжитті заходів до встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, порушення п.п. 3.9, 3.17 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року №400, що виразилося у не реєстрації заяви або повідомлення про злочин до ЖРЗПЗ або ЖРІЗ, не врученні заявникові талону-повідомлення про реєстрацію його заяви, порушення п. 2.2.10 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справі на повідомлення про злочин, інші правопорушення та події, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003 року №1155, що виразилось у несповіщенні чергової частини відділу міліції про звернення громадян з заявами про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, порушення ст. 7 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 04.01.1996 року №18, що виразилось у проявленій нещирості при проведенні службового розслідування, не підтверджені, у зв'язку з чим підстави для видання наказу від 13.05.2011 року № 611 відсутні, а наказ є протиправним та підлягає скасуванню в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Разом з тим, суд, посилаючись на положення статті 18 Дисциплінарного Статуту, зазначає, що оскільки наказ від 13.05.2011 року № 611 підлягає скасуванню, виданий на його виконання наказ по особовому складу №245 о/с від 07 червня 2011 року також є безпідставним та підлягає скасуванню в частині звільнення позивача з займаної посади.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі. (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш ніж за один рік.
Оскільки підстави для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, зазначені у наказі від 13.05.2011 року № 611, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку про те, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ безпідставно та з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КАС України суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача шляхом його поновлення на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 червня 2011 року по день поновлення на посаді, оскільки саме у такий спосіб права позивача будуть поновлені в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів -у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та в частині стягнення з Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254,256 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне казначейство України, ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №245 о/с від 07.06.2011 року та від 13.05.2011 року №611 в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
Стягнути з Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 червня 2011 року по день поновлення на посаді.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького відділу міліції Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - підлягає виконанню негайно.
Постанова суду в частині стягнення з Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць - підлягає виконанню негайно.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.02.2012 року.
Головуючий суддя С.М.Корой
10 лютого 2012 року.