Справа № 2а/1570/10655/2011
06 лютого 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Дубовик Г.В.,
за участі:
представника позивача -ОСОБА_1, (довіреність від 11.07.2011 року)
представника відповідача -ОСОБА_2, (довіреність від 29.07.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 06.12.2011 року №0000152302, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА»(далі ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»), 12 грудня 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (далі ДПІ у Овідіопольському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 06.12.2011 року №0000152302 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 112781,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що ДПІ у Овідіопольському районі проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період травень 2011 року, що стосується господарських операцій з ПП «РАНГ ПЛЮС». За результатами перевірки, 24 листопада 2011 року складений акт № 2596/2302/32432596. В висновку акту перевірки зазначено, що
в «порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинну, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з прибутку на додану вартість за травень 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит) є недійсними. Порушено п. 198.3, ст.198 Закону України «Податковий кодекс України», в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 112781,10 грн., у тому числі за травень 2011 року у суму 112781,10 грн.». На підставі акту перевірки ДПІ у Овідіопольському районі постановило податкове повідомлення-рішення № 0000152302 від 06 грудня 2011року, згідно якого TOB «ІНТЕР-НАФТА»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на добавлену вартість в сумі 112781,10 грн. Позивач в позові зазначив, що твердження ДПІ не відповідає дійсності, оскільки TOB «ІНТЕР-НАФТА»03 травня 2011 року у письмовій формі з додержанням вимог ч.1 ст.202, ст.ст.203-205, ч.1, 2 ст. 207. ч.1, 3 ст. 626, ст.ст. 627-629, 631, 632, 638-640, 655-656 ЦК України уклало з ПП «РАНГ ПЛЮС», договір на поставку нафтопродуктів. ПП «РАНГ ПЛЮС»надало ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку ЄДРПОУ, в якій вказано, що одним із видів їх діяльності є оптова торгівля пальним. Тобто ніяких перешкод в укладені договору не було. Виконуючи умови договору ПП «РАНГ ПЛЮС»в травні 2011 року поставило TOB «ІНТЕР-НАФТА»нафтопродукти - бензин А-92: по товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів № 07/05-3 від 07 травня 2011 року, видаткова накладна № РН-0000006 від 07 травня 2011 року, 28030 кг., на суму 543605,60грн., у тому числі ПДВ 57267,60 грн.; по товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів № АА18/05-1 від 18 травня 2011 року, видаткова накладна № РН-0000006 від 18 травня 2011 року, 26989 кг на суму 333081 грн. у тому числі ПДВ 55513,50 грн.. На поставлений бензин ПП «РАНГ ПЛЮС», видало ТОВ «ІНЕЕР-НАФТА»податкові накладні: № 3 від 07 травня 2011 року; № 6 від 18 травня 2011 року. За отриманий бензин ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»повністю сплатило кошти ПП «РАНГ ПЛЮС», і заборгованості не має, що підтверджується платіжними дорученнями. Правочин договору між TOB «ІНТЕР-НАФЕА»та ПП «РАНЕ ПЛЮС», ніякого сумніву не виникає та до цього часу не оспорювався. Статті 203, 215, 228, 662, 155, 656 ЦК України при укладені і виконанні умов договору TOB «ІНТЕР-НАФТА»та ПП «РАНГ ПЛЮС»не порушували.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
18 січня 2012 року, від представника відповідача до суду надійшли заперечення на адміністративний позов де зазначено, що ДПІ у Овідіопольському районі заперечує проти задоволення позовних вимог TOB «Інтер-Нафта», оскільки на підставі п.79.2, ст.79 ПК України, наказу про проведення перевірки № 1291 від 18.11.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інтер-Нафта», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період травень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 2596/23-2/32432596 від 24.11.2011 року, з яким 24.11.2011 року ознайомлено посадових осіб TOB «Інтер -Нафта». На підставі акту № 2596/23-2/ 32432596 від 24.11.2011 року було складено податкове повідомлення-рішення 06.12.2011 року за № 0000152302, яке вручено та отримано головним бухгалтером TOB «Інтер - Нафта»06.12.2011 року. В податковому повідомленні - рішенні від 06.12.2011 року за № 0000152302 встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, TOB «Інтер - Нафта»завищено податковий кредит в сумі 112782,10 грн., в т.ч. за травень 2011 року - 112782,10 грн. Перевіркою ПП «Ранг Плюс»було встановлено факт відсутності реального здійснення підприємством господарської діяльності та господарських операцій з TOB «Інтер - Нафта»у травні 2011 року, так завищено податкових зобов'язань за травень 2011 року з контрагентом TOB «Інтер - Нафта»на суму ПДВ 112782,10 грн. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень 2011 року, які підпадають під визначення, ст. 22, та ст. 185 ПК України, так завищено податкових зобов'язань за травень 2011 року з контрагентом TOB «Інтер -Нафта»на суму ПДВ 112781,10 грн. Порушено ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинну, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит) є недійсними. Порушено п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 112781,10 грн., у тому числі за травень 2011 року у сумі 112781,10 грн. В ході проведення перевірки було розглянуто лист № 69489/7/23-5 від 17.11.2011 року від ДПІ у Приморському районі м. Одеси до ДПІ у Овідіопольському районі про надання інформації та матеріалів по ПП «Ранг Плюс», за період травень 2011 року для відпрацювання по ланцюгу постачання. В акті, складеному по ПП «Ранг Плюс», код за ЄДРПОУ 37421814 № 2928/23-5/37421814 від 17.11.2011 року, згідно висновку, фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що за результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено. У зв'язку з відсутністю трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, відсутності за податковою адресою, перевіркою встановлено факт відсутності реального здійснення підприємством господарської діяльності та господарських операцій. Також встановлено що у ПП «РАНГ ПЛЮС»згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», основним покупцем товарів у 2011 році є серед інших ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»стан «0». Зазначене свідчить про відсутність у ПП «РАНГ ПЛЮС»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та про відсутність наміру у ПП «РАНГ ПЛЮС»створення правових наслідків, тобто, такі угоди носять фіктивний характер. ПП «РАНГ ПЛЮС»безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання з продажу товарів за травень 2011 року, стосовно ТОВ «Інтер - Нафта», а останнім сформовано податковий кредит від контрагенту «ризикової»категорії у розмірі 112781,10 грн., за травень 2011 року в сумі 112781,10 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», посилаючись на обґрунтування зазначені в адміністративному позові.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»(ідентифікаційний код 32432596), зареєстроване 21.03.2003 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 7) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Овідіопольському районі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
В період з 18.11.2011 року по 22.11.2011 року на підставі п. 79.2 ст. 79 ПК України, наказу про проведення перевірки № 1291 від18.11.2011 року у ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період -травень 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 24 листопада 2011 року № 2596/23-2/32432596 (а.с.11-15), в висновках якого зазначено, що в порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинну, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з прибутку на додану вартість за травень 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит) є недійсними. Порушено п. 198.3, ст.198 ПК України, в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 112781,10 грн., у тому числі за травень 2011 року у суму 112781,10 грн.
Відповідач в описовій частині акту зазначив, що ДПІ у Овідіопольському районі отримала лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.11.2011 року № 69489/7/23-5 з актом про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ранг Плюс», за період травень 2011 року, де вказано, що за результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ПП «Ранг Плюс»не встановлено. У зв'язку з відсутністю трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, відсутності за податковою адресою, перевіркою встановлено факт відсутності реального здійснення підприємством господарської діяльності та господарських операцій. Згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»у ПП «РАНГ ПЛЮС»основними покупцями товарів (послуг, робіт) у 2011 році є: ТОВ «БЕРЕЗЕНЬ-АГРО»(код ЄДРПОУ 36232051) стан «8»ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»(код 32432596) стан «0». Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП "РАНГ ПЛЮС" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ПП "РАНГ ПЛЮС" створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.
Приписами п.7 р. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України N 1003 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011 року за N 70/18808 (далі Порядок), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно п.п 3.1.11- 3.1.14 р.2 Порядку, в описовій частині акту документальної перевірки зазначається інформація про зустрічні звірки; про наявність у платника податків засобів виробництва та транспортних засобів, які використовуються у процесі здійснення діяльності, у тому числі орендованих, товарно-матеріальних цінностей, коштів на розрахункових рахунках (у разі наявності); про проведені обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (у разі їх проведення).
Проаналізувавши зазначені посилання відповідача в акті перевірки, суд дійшов висновку, що в порушення положень зазначених в Порядку, відповідач посилається як на встановлені факти про відсутність у контрагента позивача складських, виробничих приміщень, відсутність транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів при цьому не зазначено за наслідками яких проведених заходів та на підставі яких первинних документів встановлені зазначені факти.
В запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що ПП «РАНГ ПЛЮС»- контрагент позивача відсутнє за податковою адресою, однак таке посилання спростовується матеріалами справи, а саме довідкою Державного підприємства інформаційно-ресурсний центр (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), де зазначено, що ПП «РАНГ ПЛЮС»підтвердило відомості про юридичну особу та не перебуває в процесі припинення.
На підставі зазначеного акту від 24 листопада 2011 року № 2596/23-2/32432596, відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення №0000152302 від 06.12.2011 року, яким за встановлені порушення п. 198.6 ст. 198 розділу 5 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 112781,10 грн., та визначені зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. (а.с.16).
Суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
03 травня 2011 року між ПП «Ранг Плюс»та ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»укладено Договір поставки нафтопродуктів (а.с.17-18). До договору ПП «Ранг Плюс»наддав позивачу копії: свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Ранг Плюс»(а.с. 19), довідку з головного управління статистики в Одеській області де визначені види діяльності ПП «Ранг Плюс»за КВЕД - оптова торгівля паливом (а.с. 20), свідоцтво про реєстрацію ПП «Ранг Плюс»платником податку на додану вартість від 17.12.2010 року (а.с. 21).
На підтвердження виконання умов договору укладеного з ПП «Ранг Плюс»від 03.05.2011 року, позивачем до суду надані:
- на підтвердження якості пального - паспорт № 394 бензину автомобільного А-92 (а.с.30) та сертифікат відповідності (а.с. 31);
- податкову накладну на поставку бензину А-92 на суму 343605,00 грн., (ПДВ 57267,60 грн.), № 3 від 07 травня 2011 року виписану ПП «РАНГ ПЛЮС»(а.с. 25); видаткову накладну № РН -0000006 від 07.05.2011 року (а.с. 24), товарно-транспортну накладну № 07/05-3 від 07.05.2011 року (а.с. 22), акти прийняття палива від 07.05.2011 року на АЗС «ИНТЕР-НАФТА»на Тираспольській дорозі № 28 та в м. Біляївка (а.с. 23);
- податкову накладну на поставку бензину А-92 на суму 333081,00 грн., (ПДВ 55513,50 грн.), № 6 від 18 травня 2011 року виписану ПП «РАНГ ПЛЮС»(а.с. 29)
видаткову накладну № РН -0000009 від 18.05.2011 року (а.с. 28), товарно-транспортну накладну № АА18/05-1 від 18.05.2011 року (а.с. 26), акти прийняття палива від 18.05.2011 року на АЗС «ИНТЕР-НАФТА»на Тираспольській дорозі № 28 та в м. Біляївка (а.с. 27).
За отриманий бензин ТОВ «ИНТЕР-НАФТА»згідно рахунків-фактур № СФ-0000003 від 07.05.2011 року та № СФ-0000004 від 18.05.2011 року (а.с. 32-33) перерахувало ПП «РАНГ ПЛЮС»кошти, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 34-54)
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
З вище викладенного вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «РАНГ ПЛЮС», яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видано первинні документи (податкові та видаткові накладні) покупцеві -ТОВ «ИНТЕР-НАФТА», за сплачені суми покупцем за договором від 03.05.2011 року. На підтвердження зазначеного позивачем надано до суду належним чином завірені копії накладних.
В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України
Приписами ст. ст. 203, 215 та 228 ЦК України, визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, підстави недійсності правочину та правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. В акті перевірки відповідачем не зазначено, також не надано пояснень в судовому засіданні яким чином і на підставі яких документів відповідачем здійснено висновок, що позивачем при укладені 03.05.2011 року договору поставки нафтопродуктів не дотримані вимоги необхідні для чинності правочину та яким чином порушені наслідки вчинення правочину.
Статтями 655, 656 ЦК України визначено поняття договору купівлі-продажу і предмету договору купівлі-продажу. Суд зазначає, що неможливо порушити визначення поняття договору купівлі-продажу і предмету договору купівлі-продажу. Відповідачем не надано до суду доказів щодо невиконання ПП «РАНГ ПЛЮС»умов договору украденного з позивачем.
Згідно ст. 662 ЦК України, передбачено обов'язок продавця передати товар покупцеві
В адміністративному позові позивач та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що бензин А-92 переданий ПП «РАНГ ПЛЮС»позивачу, що й підтверджено первиними документами накладними, актами прийняття топлива.
При розгляді справи відповідач не наддав до суду доказів того, що операція за договором поставки нафтопродукті від 03.05.2011 року між позивачем та ПП «РАНГ ПЛЮС»мала фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦК України від 16.01.2003 року, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
Згідно з порядком заповнення податкової накладної, як визначено в наказі ДПА України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2).
Податкові накладні (а.с. 25, 29), рахунки-фактури (а.с. 32-33), видаткові накладні (а.с.24-28), товарно-транспортні накладні (а.с. 22, 26), акти прийняття пального (а.с. 23, 27) та платіжні доручення (а.с. 34-54) наявні у матеріалах справи є первинними бухгалтерськими документи.
Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем -ПП «РАНГ ПЛЮС». Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу суми сплаченої продавцеві за товар.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірки ПП «РАНГ ПЛЮС», оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику ПП «РАНГ ПЛЮС», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.
В акті перевірки (а.с. 14) зазначено, що згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено, що у 2011 році ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»було основним покупцем товарів у ПП «РАНГ ПЛЮС», при цьому в акті перевіряючими не відображено чи відображено згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»у ПП «РАНГ ПЛЮС»податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»за травень 2011 року, чи сплачені зазначені зобов'язання та в якій сумі.
В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушено ст. ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України та п. 198.3 ст. 198 ПК України, а в податковому повідомленні-рішенні від 06.12.2011 року, що прийняте на підставі акту перевірки позивача від 24.11.2011 року № 2596/23-2/32432596 зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, тобто зазначено порушення яке не було встановлено при перевірці при цьому в зазначеному рішенні не зазначені як порушення приписи статей зазначених в акті перевірки.
Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 112781,10 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по даній справі не доведено порушення ТОВ «ИНТЕР-НАФТА»вимог чинного законодавства.
З урахуванням обставин справи, вище викладеного та приписів ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, № 0000152302 від 06.12.2011 року є протиправними, та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги позивача засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №0000152302 від 06.12.2011 року.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 10 лютого 2012 року.
.
Суддя Вовченко O.A.