79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 лютого 2012 р. № 2а-318/12/1370
12 год. 57 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Страхоцької О. Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій, -
11 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-581 від 29.12.2011 року та рішень про застосування фінансових санкцій № 4 та № 5 від 05.01.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що голова профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»виконує роботу на громадських засадах, у трудових відносинах із профспілковим комітетом не перебуває, суми грошової винагороди не входять до складу заробітної плати, тому на вказані суми не повинні нараховуватися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2%. Позивач вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій є безпідставними, суперечать нормам чинного законодавства України, та просить їх скасувати.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.
Позиція відповідача викладена в запереченні на адміністративний позов № 2013/06-14 від 30.01.2012 року, поданому представником відповідача в судовому засіданні 31.01.2012 року, де вказано, що проведеною перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків позивача виявлено розбіжність між загальною сумою виплат, на які нараховуються страхові внески за ставками 33,2% і 2% за лютий-грудень 2010 року у загальній сумі 9324,98 грн. Вказане відхилення виникло за рахунок неподання відомостей за лютий-грудень 2010 року на ОСОБА_1, чим порушено п. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає оскаржувану вимогу про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
Профспілковий комітет державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»зареєстровано як об'єднання громадян 02.02.2000 року, що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян № 1322 від 02.02.2000 року.
В період з 12.12.2011 року по 29.12.2011 року управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова проведено планову перевірку профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», про що складено Акт № 190 від 29.12.2011 року про результати планової перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 року по 29.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: виявлено розбіжність між загальною сумою виплат, на які нараховуються страхові внески за ставками 33,2% і 2% за лютий-грудень 2010 року у загальній сумі 9324,98 грн.
29.12.2011 року відповідачем виставлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-581, згідно якої заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 29.12.2011 року становить 3103,63 грн.
05.01.2012 року відповідачем прийнято Рішення № 4 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 2705,28 грн.
05.01.2012 року відповідачем прийнято Рішення № 5 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 9324,98 грн.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають мiж суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на цi правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частинi, що йому не суперечить.
Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осiб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелiк платникiв страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованостi за цими внесками.
Згідно з п. 1 ст. 11 цього ж Закону загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуванню пiдлягають особи, якi працюють на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, створених вiдповiдно до законодавства України, незалежно вiд форми власностi, виду діяльності та господарювання, у фiлiях, представництвах, вiддiленнях, в об'єднаннях громадян, у фiзичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та iнших осiб (включаючи юридичних та фiзичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi обрали особливий спосiб оподаткування (фiксований податок, єдиний податок, фiксований сiльськогосподарський податок, придбали спецiальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на iнших умовах, передбачених законодавством або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 14 цього ж Закону страхувальниками цих осiб є їх роботодавцi, якi вiдповiдно до частини 1 статтi 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язанi на пiдставі пункту 6 частини 2 статтi 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати i сплачувати в установленi строки та в повному обсязi cтpaxoвi внески.
Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що cтрахові внески є цiльовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всiй територiї України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податкiв, iнших обов'язкових платежiв, що складають систему оподаткування, на цi внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пiльги з нарахування та сплати страхових внесків або звiльнення від їх сплати.
Згідно ч. 1 ст. 19 цього ж Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами наявний спір щодо включення до фонду оплати праці виплачених сум винагороди керівнику профспілкової організації державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут». Стосовно вказаних правовідносин Судом встановлено наступне.
Згідно з витягом з протоколу № 1 звітно-виборних профспілкових зборів від 27.05.2009 року ОСОБА_1 обрано Головою профспілкової організації державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут».
Відповідно до ухвали № 13-4 профспілкового комітету від 26.01.2010 року встановлено штатний розпис профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», до складу якого входить головний бухгалтер та завідуючий бухгалтерією. З 01.02.2010 року розмір доплат голові первинної профспілкової організації (за виконання ним обов'язків на громадських засадах) встановлено у розмірі 0,3 середньої заробітної плат в еквіваленті повної зайнятості по підприємству в сумі 840,71 грн.
Згідно листа Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України № 92 від 30.06.2011 року у випадку виконання обов'язків голови профспілкового комітету на громадських засадах, вони не перебувають у трудових відносинах з первинною профспілковою організацією і їм не нараховується заробітна плата як найманим працівникам.
Як вбачається з трудової книжки № НОМЕР_1 (копію долучено до матеріалів справи, а. с. 17) ОСОБА_1 з 01.07.1995 року перебуває на посаді провідного інженера-конструктора державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», у трудових відносинах з профспілкової організації державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»не перебуває.
Суд дійшов висновку про підставність твердження позивача про те, що голова профспілкової організації державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»не перебуває із вказаною організацією у трудових відносинах, здійснює свою діяльність на громадських засадах.
Стаття 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлює, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, відтак позивач правомірно не включав суми виплаченої винагороди керівнику профспілкової організації до фонду оплати праці та не нараховував страхових внесків на суму вказаної винагороди у зв'язку з тим, що голова профспілкової організації не перебував з позивачем у трудових відносинах.
Вказана позиція підтримується Пенсійним фондом України, який зазначив у листах №15407/03-02 від 06.12.2005 року та № 17566/03-20 від 09.10.2008 року, що якщо виплати здійснюються особам, які на момент нарахування цих виплат не перебувають у трудових відносинах з відповідним підприємством, то страхові внески у розмірі 33,2% та 2% на зазначені виплати не нараховуються.
Згідно із ч.1 статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд дійшов висновку, що внаслідок помилкового тлумачення норм законодавства відповідачем було безпідставно прийнято вимогу про сплату боргу № Ю-581 від 29.12.2011 року та безпідставно прийнято рішення № 4 та № 5 від 05.01.2012 року про застосування фінансових санкцій до профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут».
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, із врахуванням змісту ст. 162 КАС України, вимога управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про сплату боргу № Ю-581 від 29.12.2011 року та рішення управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про застосування фінансових санкцій № 4 та № 5 від 05.01.2012 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-581 від 29.12.2011 року та рішень про застосування фінансових санкцій № 4 та № 5 від 05.01.2012 року слід задовольнити.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про сплату боргу № Ю-581 від 29.12.2011 року.
3. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про застосування фінансових санкцій № 4 від 05.01.2012 року.
4. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про застосування фінансових санкцій № 5 від 05.01.2012 року.
5. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь профспілкового комітету державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»(ЄДРПОУ 02607539, м. Львів, вул. ) судові витрати у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 35 коп.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.
Суддя Качур Р.П.