79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
18 січня 2012 р. № 2а-8186/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Гіщинська С.Я.
за участі представників:
позивача Діткуна І.З., Сабана М.Р.
відповідача Антонюка І.Б., Пилип'юка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оліяр»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив :
Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить визнати протиправними дії, які полягають у викладенні в акті перевірки висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з контрагентами за період з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2011 року, визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 липня 2011 року № 0000153540.
Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки податковим органом зроблено висновок, що між ним та контрагентами було укладено нікчемні договори по постачанню товару, а тому було порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року на суму 43 143 562 грн. Вважає, висновки про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами ґрунтуються на припущеннях, недостовірності записів у первинних документах, у встановленому законодавством порядку не встановлена. Викладені висновки в акті перевірки є безпідставними, неправомірними, а дії податкового органу протиправними, оскільки господарські операції, що мали місце між ПП «Оліяр»і контрагентами здійснювались на підставі укладених договорів та усі контрагенти на момент укладення договорів та виконання робіт були як суб'єктами господарської діяльності, так і платниками податку на додану вартість, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Зазначає, що первинні бухгалтерські документи відповідачем не аналізувалися, тому висновки викладені в акті не є обґрунтованими та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Стверджує, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про заниження ПП «Оліяр»податкових зобов'язань з податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними, надуманими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають нормам чинного законодавства.
Від відповідача надійшло письмове заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області проведена невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Оліяр»з питань повноти формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 538/232/32461721 від 15 липня 2011 року. Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, пояснює відповідач, перевіркою зроблено висновок про безтоварність операцій по договорах, укладених між позивачем та його контрагентами -Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Октавія», Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Ойл», Приватним підприємством «Тавріяагроойл-плюс», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, Приватним підприємством «Ардея-Тех», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПФГ «К.Г.К», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Нові перспективи», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Люкс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шер К», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангол-87», Товариством з обмеженою відповідальністю «Волєо-Трейд». Товариством з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Вершина Мрії», ТзОВ «Апекс груп 7», Товариством з обмеженою відповідальністю «Магніка 921», Товариством з обмеженою відповідальністю «Великдом», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вега-Експрес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-аргохолдинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротрейд Холдінг», Приватним підприємством «ТКФ «Юпітер», Приватного підприємства «Софі плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Пека», Товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет-агро», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна торгівельна компанія», Приватним підприємством «ТД «Авентіс», Приватним підприємством «Еліт-клас-груп», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7. Стверджує, що вказані договори не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак такі є нікчемними. Господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними суб'єктами господарювання, на загальну суму 43143562 грн. Зазначає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення з урахуванням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали в частині, посилаються на підстави викладені в позовній заяві. В судовому засіданні ними зменшено позовні вимоги, відповідно до яких просять скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 липня 2011 року № 0000153540.
Представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні проти позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі рішення керівника ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, наказу від 15 липня 2011 року № 510 працівниками Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань повноти формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ «Трейд Ойл»(36459061), ПП «Софі плюс»(36085094), ПП «ТКФ Юпітер»(36901560), ТзОВ «Магнітка 921»(35450162), ТзОВ «Паритет-Агро»(31642413), ТзОВ «Пека»(32300269), ТзОВ «Алгол-87»(33652402), ТзОВ «Трейд Агрохолдінг»(36818310), ТзОВ «Євротрейд-Холдінг»(37222018), ПП «Тавріяагроойл-плюс» (37050921), ТзОВ «Вершина мрії»(35924545), ПП ОСОБА_7 (НОМЕР_2), ТзОВ «Шрек К»(33436701), ОСОБА_5 (НОМЕР_3), ТзОВ «Великдом»(34790105), ТзОВ «Апекс Груп 7» (35292790), ТзОВ «ТЦ Октавія», ТзОВ «Вега-Експрес»(34373805), ТзОВ «Компанія «Агро-Люкс»(36559173), ПП «Ардея-Тех», (37156768), ТзОВ «Бізнес Стандарт»(36320734), ПП «Торг Трейд»(36490761), ПП «Східна торгова компнія»(36711575), ПП «ТД «Аветніс»(36736097), ТзОВ «Еліт-клас-груп»(33863994), ТзОВ «Волео-Трейд» (37281340), ТзОВ «ПФГ «К.Г.К.»(35951679), ТзОВ «ТД «Нові перспективи»(37304247) за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 538/232/32461721 від 15 липня 2011 року.
Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.5, 201.6, ст..201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року та п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, в результаті чого занижено суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року на загальну суму 43 143 562 грн.
Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено наявність укладених між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Трейд Ойл», ПП «Софі плюс», ПП «ТКФ Юпітер», ТзОВ «Магнітка 921», ТзОВ «Паритет-Агро», ТзОВ «Пека», ТзОВ «Алгол-87», ТзОВ «Трейд Агрохолдінг», ТзОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТзОВ «Вершина мрії», ПП ОСОБА_7, ТзОВ «Шрек К», ОСОБА_5, ТзОВ «Великдом», ТзОВ «Апекс Груп 7», ТзОВ «ТЦ Октавія», ТзОВ «Вега-Експрес», ТзОВ «Компанія «Агро-Люкс», ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Бізнес Стандарт», ПП «Торг Трейд», ПП «Східна торгова компнія», ПП «ТД «Аветніс», ТзОВ «Еліт-клас-груп», ТзОВ «Волео-Трейд», ТзОВ «ПФГ «К.Г.К.», ТзОВ «ТД «Нові перспективи»угод, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемних. Так, згідно інформації наявної в податкового органу встановлено відхилення значення податкових зобов'язань контрагентів позивача по податку на додану вартість з показниками податкового кредиту позивача. Крім того, зазначає, що у вищенаведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, зокрема складські приміщення, транспортні засоби та в достатній кількості штатні працівники і фахівці, окремі контрагенти позивача станом на час проведення перевірок за зареєстрованими адресами не знаходяться, що вказує на неможливість здійснення такими господарських операцій згідно угод укладених з позивачем. А відтак, вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними суб'єктами господарювання, на загальну суму 43 143 562 грн.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 15 липня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000153540, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52 165 880 грн., з яких 43143562 грн. за основним платежем та 9022318 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
На підтвердження товарності операцій проведених з вищезазначеними суб'єктами господарювання позивачем представлено договори купівлі-продажу, поставки та підряду. Приватним підприємством «Оліяр»(в якості покупця, замовника) укладались з:
- ФОП ОСОБА_7 (продавець) договори купівлі-продажу № 20/09-П від 20.09.10 року, № 11/10-П від 11.10.2010 року, № 0301П від 03.01.2011 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Апекс Груп 7» договори купівлі-продажу № 18/08/09 від 18.08.2009 року, № 27/07/09 від 27.07.2009 року, № 31/07/09 від 31.07.2009 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ПП «Торг Трейд»договір купівлі-продажу № 01/03-1 від 01.03.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Вега-Експрес» договір купівлі-продажу № 06/04/09 від 06.04.2009 року на поставку товару (олії соняшникової та олії соєвої);
- ПП «Східна торгова компанія»договори купівлі-продажу № 28/01-01 від 28.01.2010 року, № 02/11-01 від 02.11.2009 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ПП «Авентіс»договір купівлі-продажу № б/н від 10.06.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Пека»договір купівлі-продажу № б/н від 22.09.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Еліт клас-груп»договір купівлі-продажу № 023/06-10 від 23.06.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Алгол-87»договір купівлі-продажу № 09/07 від 07.09.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Вершина мрії» договір купівлі-продажу № 17 від 15.01.2011 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ТзОВ «Магнітка 921» договір купівлі-продажу № 270710/01 від 27.07.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої та допоміжних товарів для виробництва олії);
- ТзОВ «Трейд-Агрохолдинг»договір купівлі-продажу № 130101 від 13.01.2011 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Промислово-фінансова група К.Г.»договори підряду № 05.07.10-01 від 05.07.2010 року, № 05.07.10-02 від 05.07.2010 року, № 21.06.10-1Б від 21.06.2010 року, № 26.05.10-1Б від 21.05.2010 року, № 02.06.10-1Б від 02.06.2010 року по будівельно-монтажних роботах на території замовника;
- ТзОВ «Торговий дім «Нові перспективи»договір поставки товару № 1-21/11 від 21.03.2011 року згідно асортименту;
- ТзОВ «Євротрейд-Холдінг»договір купівлі-продажу № 230910-02 від 23.09.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ПП «ТКФ «Юпітер»договір купівлі-продажу № 1405-001 від 14.05.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ТзОВ «Трейд Ойл»договори купівлі-продажу № 040101 від 04.01.2011 року, № 05/08-10 від 05.08.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Шер К»договори купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011 року, № 09/11-10 від 09.11.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ТзОВ «Агро-Люкс»договори купівлі-продажу № 20/10/09-2 від 20.10.2009 року, № 28/10/09 від 28.10.2009 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Софі плюс»договір купівлі-продажу № 200410-1 від 20.04.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Тавріяагроойл-плюс»договір купівлі-продажу № 2110/01 від 21.10.2010 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ПП ОСОБА_5 договір купівлі-продажу № 2 від 21.01.2011 року на поставку товару (олії соняшникової);
- ТзОВ «Волєо-Трейд»договір купівлі-продажу № 18/01 від 18.01.2011 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ТзОВ «Паритет-Агро» договір купівлі-продажу № 2809М від 28.09.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої);
- ПП «Ардея-Тех»договір купівлі-продажу № 0312-10-6 від 03.012.2010 року на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої екстракційної).
Крім цього, позивачем укладались усні угоди з ТзОВ «Октавія», ТзОВ «Великдом»та ТзОВ «Бізнес Стандарт»на поставку олії соняшникової, що підтверджується відповідними податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку.
Також, позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно договорів укладених між ним та вищенаведеними контрагентами, представлено суду податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки з банківського рахунку.
Крім того, позивачем на підтвердження факту використання в господарській діяльності олії соняшникової отриманих від ТзОВ «Трейд Ойл», ПП «Софі плюс», ПП «ТКФ Юпітер», ТзОВ «Магнітка 921», ТзОВ «Паритет-Агро», ТзОВ «Пека», ТзОВ «Алгол-87», ТзОВ «Трейд Агрохолдінг», ТзОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТзОВ «Вершина мрії», ПП ОСОБА_7, ТзОВ «Шрек К», ОСОБА_5, ТзОВ «Великдом», ТзОВ «Апекс Груп 7», ТзОВ «ТЦ Октавія», ТзОВ «Вега-Експрес», ТзОВ «Компанія «Агро-Люкс», ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Бізнес Стандарт», ПП «Торг Трейд», ПП «Східна торгова компнія», ПП «ТД «Аветніс», ТзОВ «Еліт-клас-груп», ТзОВ «Волео-Трейд», ТзОВ «ТД «Нові перспективи», представлено копії видаткових накладних, які виписувалися при подальшій реалізації позивачем вказаної продукції.
Позивачем надано суду копії судових рішень, якими скасовані податкові повідомлення-рішення щодо його контрагентів, таким чином постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року від 28.09.2011 року у справі № 2а-9992/11/2070 скасовано податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість щодо контрагента позивача ПП ТД «Софі плюс», постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 року у справі № 2а-1570/3353/2011 визнано неправомірними дії податкового органу, щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність договорів щодо контрагента позивача ТзОВ «Волєо-Трейд», постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року у справі № 2а-0870/6361/11 визнано неправомірними дії податкового органу, щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність договорів щодо контрагента позивача ТзОВ «Євротрейд Холдінг», постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року у справі № 2а-0870/1305/11 визнано неправомірними дії податкового органу, щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність договорів щодо контрагента позивача ТзОВ «Вершина мрії»та постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року у справі № 1170/2а-1755/11 скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість щодо контрагента позивача ФОП ОСОБА_7.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 вищенаведеного Закону, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп.7.2.1, п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер і дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів ( робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 186.1 ст.186 вищенаведеного Кодексу передбачено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
В п.198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.
Щодо посилання органу державної податкової служби на відсутність товарно-транспортних накладних, судом встановлено, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, в частині обов'язковості складання товарно-транспортних накладних на сьогодні не є чинними на підставі рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24 лютого 2006 року №27.
Форма товарно-транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».
Однак, даний наказ не було внесено до державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять рекомендаційний характер.
Крім цього, судом враховуються пояснення позивача, що транспортуванням товарів займались контрагенти позивача, які однак не вручили позивачу його екземпляри товарно-транспортних накладних.
Відсутність в суб'єктів господарювання транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності такими суб'єктами, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі інших правочинів.
Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Відтак, факт не декларування контрагентами позивача усіх належних сум зобов'язання з податку на додану вартість чи несплата таких сум при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.
Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобов'язань між позивачем та його вищенаведеними контрагентами є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.
Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 5 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, які б слугувати підставою для розцінення нікчемними договорів укладених між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Трейд Ойл», ПП «Софі плюс», ПП «ТКФ Юпітер», ТзОВ «Магнітка 921», ТзОВ «Паритет-Агро», ТзОВ «Пека», ТзОВ «Алгол-87», ТзОВ «Трейд Агрохолдінг», ТзОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТзОВ «Вершина мрії», ПП ОСОБА_7, ТзОВ «Шрек К», ОСОБА_5, ТзОВ «Великдом», ТзОВ «Апекс Груп 7», ТзОВ «ТЦ Октавія», ТзОВ «Вега-Експрес», ТзОВ «Компанія «Агро-Люкс», ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Бізнес Стандарт», ПП «Торг Трейд», ПП «Східна торгова компнія», ПП «ТД «Аветніс», ТзОВ «Еліт-клас-груп», ТзОВ «Волео-Трейд», ТзОВ «ПФГ «К.Г.К.», ТзОВ «ТД «Нові перспективи».
Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.
Судом встановлено, що відповідно до довідкової інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру підприємств та організацій запис про внесення інформації щодо відсутності за юридичною адресою ТзОВ «Трейд Ойл», ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТзОВ «Нові перспективи», ТзОВ «Трейд-Агрохолдинг», ПП «ТД «Авентіс», ТзОВ «Апекс Груп 7»зроблений вже після того, як між позивачем та зазначеними вище контрагентами були проведені господарські операції. Крім цього, з зазначеної вище довідкової інформації з ЄДРПО вбачається, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача - ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТзОВ «Шер К», ТзОВ «Торг-Трейд», ПП «Східна торгова компанія», ПП «ТД «Авентіс», ТзОВ «Еліт-Клас-Груп»відбулося вже після того, як були проведені господарські операції з купівлі-продажу товарів.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.
На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 15 липня 2011 року № 0000153540.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної Податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на користь Приватного підприємства «Оліяр»3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2012 року.
Головуючий Ланкевич А.З.