79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 лютого 2012 р. № 2а-11827/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костіва М.В.,
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Жируха Р.С.;
від відповідача: Карпин Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Хомстіл” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.10.2011 р. №0006241502,
встановив:
Адміністративний позов заявлено приватним підприємством “Хомстіл” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.10.2011 р. №0006241502 з податку на додану вартість в сумі 133333,50 грн., у т.ч. за основним платежем -106666,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -26666,70 грн.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 14.12.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуване рішення було винесено на підставі акту камеральної перевірки з виходом за межі повноважень у процесі камеральної перевірки, з порушенням 30-денного строку і без врахування того, що помилка в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 р. щодо отримання податкової накладної від ПП “Грін-Р” від 15.07.2011 р. на 106666,80 грн. була виправлена позивачем 16.09.2011 р. із зазначенням того, що така податкова накладна була отримана на суму, що є меншою за 100000 грн. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в акті перевірки, запереченнях. Ствердив, зокрема, що позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість з податкової накладної від 15.07.2011 р., отриманої від ПП “Грін-Р” на суму 640000,80 грн., у т.ч. ПДВ 106666,80 грн., яка, всупереч підрозділу 2 п. 11 перехідних положень ПК України не була внесена контрагентом до Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність такої реєстрації в силу п. 201.10 ПК України не надає права на включення такої суми податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому, подаючи наступні податкові декларації №9005954736 від 05.08.2011 р. та №9007581197 від 16.09.2011 р. позивач не відображав у додатку №1 до податкової декларації стверджувані ним податкові накладні №63 від 15.07.2011 р. на суму 340000 грн., у т.ч. ПДВ 56666,67 грн. та №71 від 18.07.2011 р. на суму 374046,80 грн., у т.ч. ПДВ 62341,13 грн. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Актом від 19.09.2011 р. №2463/15-2/26312917 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість було встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 р. суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 15.07.2011 р. №63 виданої ПП “Грін-Р” в сумі 106666,80 грн., яка не була зареєстрована продавцем товарів / послуг у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 198.6, п. 201.10 ПК України.
З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.10.2011 р. №0006241502 з податку на додану вартість в сумі 133333,50 грн., у т.ч. за основним платежем -106666,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -26666,70 грн.
Згідно із п. 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Посилання позивача на ту обставину, що відповідач під час перевірки використовував інформацію з інших джерел, зокрема, Єдиного реєстру податкових накладних, а відтак вийшов за межі поняття камеральної перевірки, не заслуговує на увагу враховуючи, що вказана норма не обмежує коло інформаційних джерел відповідача лише податковою декларацією, передбачаючи, що перевірка проводиться на підставі даних, зазначених у ній. Зі змісту акту вбачається, що перевірка проводилась саме на підставі таких даних і не виходила за межі достовірності саме таких даних.
Не заслуговує на увагу також посилання позивача на п. 5 розд. 12 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 р. “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, згідно із яким камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Таке посилання носить формальний характер і, як вбачається з дати складання акту (19.09.2011 р.), зазначений строк (з 20.08.2011 р.) пропущений не був.
Відповідно до п. п. 198.1. -198.3. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.
Згідно із п. 11 підр. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПК України передбачено реєстрацію податкових накладних платниками ПДВ -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100000 грн. з 01.07.2011 р. Посилання позивача на ту обставину, що від ПП “Грін-Р” він не отримував такої податкової накладної, спростовується матеріалами справи та, зокрема, даними декларації з податку на додану вартість, поданої позивачем. Та обставина, що така податкова накладна була включена позивачем помилково, насправді така податкова накладна була видана позивачу на меншу суму, не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Копій такої податкової накладної суду надано не було, як і доказів помилковості таких даних. Не надано також жодного доказу на підтвердження посилань позивача про те, що 16.09.2011 р. позивач повідомив відповідача про таку помилку, не зважаючи на вимоги суду. При цьому, враховуючи дату закінчення камеральної перевірки та її межі, про які зазначає сам позивач у позовній заяві, висновки акту перевірки не були спростовані позивачем у встановленому порядку належними доказами.
Згідно із п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, відповідач у даному випадку підставно виніс оскаржуване рішення.
Позивач у встановленому порядку не довів незаконності оскаржуваного рішення, не надав належних доказів на спростування висновків контролюючого органу, зазначених в акті перевірки.
З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08.02.2012 року.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.