Категорія №8.2.6
Іменем України
24 січня 2012 року Справа № 2а/1270/242/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання: Кулигіна А.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: Єгорушкіна Є.А. (наказ №1 від 21.08.2001),
відповідача: ОСОБА_2 (дов. №308-10 від 11.01.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-
04 січня 2012 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» (далі ТОВ «БМУ») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області (далі ДПІ у м.Лисичанську) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2011 №0000342301, в обґрунтування якого послався на наступне.
В період часу з 06.07.2011 по 11.07.2011 посадовими особами ДПІ в м.Лисичанську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БМУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5», за результатами якої складено акт №62/23-31563714 від 11.07.2011.
20.07.2011 ТОВ «БМУ» було отримано податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 19.07.2011 про порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств 14 671,25 грн. (11 737,00 грн. - основний платіж, 2934,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
ТОВ «БМУ» було оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням №18328/25-08 від 16.09.2011 ДПА в Луганській області , податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 19.07.2011 було залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Лисичанську від 19.07.2011 №0000342301 незаконним та безпідставним, з наступних підстав.
Під час проведення перевірки повноти визначення валових витрат по встановленим взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 податковий ревізор дійшов висновку, що ТОВ «БМУ» завищено валові витрати за ІІІ квартал 2010 року на суму 46 979,59 грн.
В свою чергу, як було встановлено під час проведення перевірки, у липні 2010 року ТОВ «БМУ» оприбутковано від ТОВ «Транс-Термінал 5» за договором купівлі-продажу №20 від 16.07.2010 будівельні матеріали на загальну суму 56 339,51 грн., у тому числі ПДВ - 9 389,92 грн.
При цьому, податковим ревізором здійснено висновок, що угода №20 від 16.07.2010 є недійсною (нікчемною), оскільки ТОВ «БМУ» придбало будівельні матеріали у ТОВ «Транс-Термінал 5», засновником, директором та головним бухгалтером якого є громадянин ОСОБА_3, який після державної реєстрації підприємства не мав наміру здійснювати законну підприємницьку діяльність, а мав намір на незаконне отримання доходу та ухилення від сплати податків, що суперечить нормам діючого законодавства.
Позивач вважає висновки щодо завищення ТОВ «БМУ» суми валових витрат на 46 979,59 грн. за операціями з ТОВ «Транс-Термінал 5» безпідставними, оскільки договір поставки №20 від 16.07.2010 вчинено у письмовій формі, підписано керівниками, підписи яких скріплено печатками. Зміст договору містить всі передбачені законом суттєві умови. Податковий ревізор перевищив свої повноваження, самостійно встановив факт спрямованості правочину на порушення публічного порядку, а саме заволодіння майном Державного бюджету України.
ТОВ «БМУ» було укладено договір поставки №20 від 16.07.2010 виключно з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності будівельними матеріалами та при дотриманні усіх умов законодавства. Зазначена в акті перевірки кількість будівельних матеріалів фактично отримана від ТОВ «Транс-Термінал 5» та використана для проведення реконструкції приміщення торговельного центру в м.Сєвєродонецьку, що підтверджується актами форми КБ-2В за липень та серпень 2010 року.
В свою чергу, згідно отриманих від ДПІ в м.Лисичанську на адресу ТОВ «БМУ» запитів, податковий ревізор навіть не вимагав надання йому копій актів форми КБ-2В за липень та серпень 2010 року, та згідно акту перевірки зазначив, що під час перевірки йому були надані всі необхідні документи.
ТОВ «Транс-Термінал 5», яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку як юридична особа та платник податків, узято на облік у ДПІ і йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, здійснено фактичне постачання товару та надано для ТОВ «БМУ» видаткову накладну №0728 від 28.07.2010, оформлену відповідно до вимог діючого на той час законодавства України, жодного документа про скасування його реєстрації як платника податків податковими ревізорами під час перевірки надано не було.
За наведених обставин, суму у розмірі 46 979,59 грн. правомірно включено до складу валових витрат ТОВ «БМУ», оскільки пов'язані з його господарською діяльністю, а факт їх придбання та використання підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Крім того, видаткову накладну №0728 від 28.07.2010 на загальну суму 56 339,51 грн. жодним державним органом не визнано такою, що є підробленою.
На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 19.07.2011 про порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств 14 671,25 грн. (про сплату 11 737,00 грн. податку на прибуток підприємств та 2934,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій).
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав у повному обсязі, надав суду письмові поясненняи (а.с.52-55), відповідно до яких зазначив наступне.
Згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України, відповідно до наказу ДПІ в м.Лисичанську від 05.07.2011 №452 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БМУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.
За результатами перевірки складено акт від 11.07.2011 №62/23-31563714 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «БМУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» з 01.04.2008 по 31.03.2011.
Перевіркою встановлені порушення ТОВ «БМУ»:
- п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток ТОВ «БМУ» по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» всього в сумі 11 737,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010 року - 11 373,00 грн.
- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість ТОВ «БМУ» по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» на загальну суму 9389,92 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 9389,92 грн.
На підставі акту від 11.07.2011 №62/23-31563714 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «БМУ», винесено податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 19.07.2011 на загальну суму 14 671,25 грн.
З акту перевірки вбачається, що ДПІ у м.Лисичанську договір купівлі-продажу укладений між ТОВ «БМУ» та ТОВ «Транс-Термінал 5» №20 від 16.07.2010, визнано нікчемним та зроблено висновок, що він порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, затрати на підприємницьку діяльність, здійснену з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть бути віднесені до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податкового кредиту за липень 2010 року відповідно до п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
ДПІ в м.Лисичанську прийшло до такого висновку, з огляду на те, що вироком Ленінського районного суду м.Луганська по кримінальній справі №1-406/11 від 10.03.2011 ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України.
Фахівцями УПКЮ було направлено лист ДПІ №5505/23 від 13.05.2011 щодо надання пояснень та документального підтвердження стосовно взаємовідносин ТОВ «БМУ» з ТОВ «Транс-Термінал 5». Листом №49 від 08.06.2011 (вх.№8008/3 від 08.06.2011) ТОВ «БМУ» надано документи по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5».
Відповідно до наданих документів та доповнення №55 від 07.07.2011 до листа №5505/23 від 13.05.2011 ТОВ «БМУ» включено до складу валових витрат операції по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Термінал 5» до Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року.
Ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Враховуючи, що вироком Ленінського районного суду м.Луганська по кримінальній справі №1-406/11 від 10.03.2011 ТОВ «Транс-Термінал 5» визнано фіктивним підприємством, тобто створеним з метою прикриття незаконної діяльності. Метою створення та діяльності даного підприємства є використання його при здійсненні незаконної діяльності у вигляді ухилення від сплати податків. Документи, надані ТОВ «БМУ» до перевірки, не підтверджують валових витрат, оскільки фактичного здійснення господарської операції не було. Єдиною метою укладення договору №20 від 16.07.2010 та складання інших документів є отримання майнової вигоди та права на таку вигоду ТОВ «БМУ» виключно шляхом зменшення бази оподаткування з податку на прибуток підприємств за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, що, в свою чергу, потягло втрати дохідної частини Державного бюджету України.
На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України.
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Судом встановлено, що згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, наказу №452 від 05.07.2011, ДПІ в м.Лисичанську з 06.07.2011 по 11.07.2011 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БМУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.
За результатами перевірки ДПІ в м.Лисичанську складено акт від 11.07.2011 №62/23-31563714 (а.с.10-21).
Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «БМУ»
- п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток ТОВ «БМУ» по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» всього в сумі 11 737,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010 року - 11 373,00 грн.
- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість ТОВ «БМУ» по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5» на загальну суму 9389,92 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 9389,92 грн.
На підставі акту перевірки від 11.07.2011 №62/23-31563714, ДПІ в м.Лисичанську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 19.07.2011 про збільшення ТОВ «БМУ» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 14 671,25 грн., з якої основного платежу - 11 737,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 2934,25 грн. (а.с.22).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Транс-Термінал 5» в особі ОСОБА_3 та ТОВ «БМУ» в особі директора Єгорушкіна Є.А., було укладено договір №20 від 16.07.2010, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця будівельні матеріали різного найменування у відповідності із накладними та специфікаціями, а покупець прийняти та оплатити товар у строки та в порядку, передбачені зазначеною угодою (а.с.43-44).
На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Транс-Термінал 5» було оформлено документи на реалізацію на адресу ТОВ «БМУ» товарів (накладна №0728 від 28.07.2010) на загальну суму 56 339,51 грн. та ПДВ - 9389,92 грн. (а.с.45).
ТОВ «Транс-Термінал 5» було виписано на адресу ТОВ «БМУ» податкову накладну №407 від 28.07.2010 (а.с.51).
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями (діяв до 01.01.2011), валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» від 28.12.1994 №34/94-ВР із змінами та доповненнями (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються:
суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону).
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
З договору №20 від 16.07.2010 вбачається, що з боку ТОВ «Транс-Термінал 5» договір було укладено директором ОСОБА_3 Накладна №0728 від 28.07.2010 та податкова накладна №407 від 28.07.2010 також складені ОСОБА_3
Відповідно з вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 10.03.2011 у справі №1-406/11, директор ТОВ «Транс-Термінал 5» ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.
З наведеного вироку суду вбачається, що фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 не мав. Можливість фактичного керування підприємством від його імені він надав чоловіку по імені «Олександр». Також, зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрував суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Транс-Термінал 5» з метою прикриття незаконної діяльності. Так, власник ТОВ «Транс-Термінал 5» ОСОБА_3, перебуваючи в м.Луганську в період з листопада 2009 року по січень 2009 року за невиявлених в ході досудового слідства обставинах, маючи намір на отримання доходу, діючи умисно та протиправно, передав невстановленій в ході досудового слідства особі, всі статутні та банківські документи ТОВ «Транс-Термінал 5» для безперешкодного використання при скоєнні незаконної діяльності у вигляді ухилення від сплати податків. Засновник та головний бухгалтер ТОВ «Транс-Термінал 5» ОСОБА_3 не здійснював самостійної, ініціативної, на власний ризик господарської діяльності після державної реєстрації підприємства, що суперечить вимогам ст.42 Господарського кодексу України.
Суд критично оцінює доводи представника позивача на наявність всіх первинних документів у ТОВ «БМУ» в підтвердження використання будівельних матеріалів для проведення реконструкції приміщення торгівельного центру в м.Сєвєродонецьку, з огляду на наступне.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порядок заповнення податкових накладних затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037. П.6 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
За правилами п.18 цього Порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції. Одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з ТОВ «Транс-Термінал 5» на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Тому суд погоджується з висновком податкового органу щодо заниження податку на прибуток ТОВ «БМУ» всього в сумі 11 737,00 грн., у тому числі за ІІІ квартали 2010 року на суму 11 737,00 грн.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «БМУ» необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 КАС України стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30 січня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2012 року.
Суддя К.Є. Петросян