10 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-197/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.
секретар судового засідання -Черна О.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: Шандра А.Ю.
представника відповідача: Стусь Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтаком” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним наказу та його скасування, визнання неправомірними дій та протиправними висновків, -
ТОВ „Укрнафтаком” звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання протиправним та скасування наказу Кіровоградської ОДПІ від 02.12.2011р. № 3907 „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки”; визнання неправомірними дії податкового органу щодо проведення невиїзної документальної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., на підставі яких було складено акт про проведення зустрічної звірки від 06.12.2011р. №1320/1520/33064422; визнати протиправними висновки податкового органу щодо безпідставності формування податкового кредиту підприємствами -покупцями ТОВ „Укрнафтаком” за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ „Укрнафтаком” за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на загальну суму 345394,60 грн.; визнати протиправними висновки податкового органу щодо безпідставності формування податкових зобов'язань підприємствами -постачальниками ТОВ „Укрнафтаком” на загальну суму 338049 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.12.2011р. податковим органом видано наказ № 3907 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Укрнафтаком”.
Вказує на те, що даний наказ є незаконним, оскільки відповідно до змісту наказу, рішення про проведення даної перевірки прийняте на підставі пп. 75.1.2, п.75.1 ст.75, 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 79.1, пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
Товариством на запит податкового органу надана обґрунтована відповідь. Умови пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позивачем виконано.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з зазначених підстав.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що податковий орган діяв в межах та у спосіб наданих законодавством повноважень. (а. с. 37-45)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 15.02.2012р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Укрнафтаком” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011р.
За результатами перевірки складено акт №1320/1520/33064422 від 06.12.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Укрнафтаком” щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., яким під час перевірки встановлено порушення товариства п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України. (а.с.52-62)
Згідно вказаного акта перевірка проведена на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 02.12.2011р. № 3907 на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та доповідної записки заступника начальника відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб від 01.12.2011р. № 2931/1520. (а. с. 15)
Згідно доповідної записки від 01.12.2011р. № 2931/1520 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Смарт Агро” за березень 2011р., складено акт від 04.11.2011р. № 1176/1520/37426959, яким встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених ПП „Смарт Агро”, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків. Контрагентом ПП „Смарт Агро” по ланцюгу постачання є ТОВ „Укрнафтаком”. (а. с. 46, 63-72)
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУкраїни документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
У даному випадку, передбаченим пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, передумовою для прийняття податковим органом рішення (наказу) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки є факт не надання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ на адресу ТОВ „Укрнафтаком” надсилався письмовий запит № 41867/10/1520 від 18.11.2011р. щодо надання інформації та її документального підтвердження про взаємовідносини з ПП „Смарт -Агро” за березень 2011р. (а. с. 12)
На даний запит ТОВ „Укрнафтаком” надано письмове пояснення від 01.12.2011р., в якому позивач посилається на нормативну базу та вказує на те, що всі необхідні документи знаходяться у розпорядженні податкового органу, які надійшли від товариства та контрагентів ТОВ „Укрнафтаком” в порядку та на умовах визначеного Податковим кодексом України. При цьому, зазначивши, що витребовування будь-яких додатках документів без відповідних правових підстав податковий кодекс не містить та надавши копію реєстру отриманих податкових накладних. (а. с. 13-14)
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Статтею 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Доказів надання ТОВ „Укрнафтаком” пояснення на запит щодо характеру взаємовідносин з ПП „Смарт-Агро” за березень 2011р. суду не надано, як і не надано доказів подання позивачем до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції документів, які б підтверджували його правовідносини із ПП „Смарт -Агро”.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ № 3907 від 02.12.2011р. прийнято Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами чинного законодавства.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними висновків податкового органу щодо безпідставності формування податкового кредиту підприємствами -покупцями ТОВ „Укрнафтаком” за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ „Укрнафтаком” за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на загальну суму 345394,60 грн.; визнання протиправними висновки податкового органу щодо безпідставності формування податкових зобов'язань підприємствами -постачальниками ТОВ „Укрнафтаком” на загальну суму 338049 грн. також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За вимогами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.
Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.
Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 року N 2-зп, справа N 3/35-313).
Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Згідно 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У тому випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Як вбачається з позовних вимог, позивач фактично не погоджується зі змістом висновків за результатами аналізу господарської діяльності товариства, складеними податковим органом, які оскаржує та просить визнати протиправними. Тобто, предметом оскарження у даному випадку є зазначені вище висновки, а не дії працівників суб'єкта владних повноважень щодо їх складання. Разом з тим, ці висновки не містять приписів (вимог) суб'єкта владних повноважень та не мають обов'язкового характеру виконання, відтак не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, тому справа з приводу їх оскарження не є адміністративною.
Оскільки акт встановлює лише виявлені порушення під час перевірки, однак не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обов'язків для платника податків), то він так само не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Спосіб вручення акта перевірки не впливає на права платника податків (факт отримання акта позивачем не заперечується).
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), реалізуючи таким чином визначені законом права.
Тобто, у розумінні адміністративного права поняття „дія суб'єкта владних повноважень” - це активна поведінка, яка впливає на права, свободи чи інтереси особи. Фізична дія по підписанню акта перевірки чи його вручення не тотожна поняттю „дія суб'єкта владних повноважень”, так як сама по собі не впливає на права, свободи та інтереси особи.
До адміністративного суду може бути оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте за наслідками перевірки, чи дія (бездіяльність), які перешкоджають реалізації особою законних прав, впливають на її права та інтереси.
Відтак оскаржувані позивачем висновки (акт перевірки) не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлюють прав і обов'язків, а тому не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачем не доведено факт повного надання товариством пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити податкового органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запитів.
На підставі викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтаком” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним наказу та його скасування, визнання неправомірними дій та протиправними висновків -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі складена 15.02.2012 р.
Суддя Н.В. Чубара