09 лютого 2012 року 2а-5689/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., суддів Журавля В.О., Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона -43»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У листопаді 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона -43» (далі -позивач, Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 №0000702304, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства за платежем податок на прибуток підприємств на 1 253 038,80 грн., та податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 №0000712304, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на 1 259 735,85 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він вважає висновки, викладені відповідачем в акті перевірки щодо порушень з боку Товариства, неправомірними, а тому податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі вказаного акту перевірки є незаконними та підлягають скасуванню. Податкові зобов'язання, які виникли в результаті взаємовідносин Товариства з ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник», ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»і ТОВ «Авторемсервіс»позивачем сформовано та відображено в податковій звітності у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, всі перелічені вище контрагенти під час здійснення операцій з Товариством були належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а тому мали право виписувати податкові накладні.
В той же час, у своїх доводах позивач зазначає, що не повинен нести відповідальності за порушення норм чинного податкового законодавства з боку його контрагентів. Реальність виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: актами здачі-прийняття робіт, згідно з якими послуги були фактично надані контрагентами та прийняті позивачем; платіжними дорученнями, що підтверджують факт оплати Товариством вартості отриманих послуг; податковими накладними, які є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту згідно з положеннями чинного законодавства. Також, позивач у своїх доводах зазначає, що на момент укладання договорів про надання послуг механізмами у його контрагентів були наявні всі необхідні фізичні та матеріально-технічні ресурси для виконання робіт.
Крім того, Товариство стверджує, що угоди на виконання робіт механізмами та інші первинні документи від імені контрагентів позивача підписано посадовими особами, уповноваженими на представництво інтересів очолюваних ними підприємств. Також про реальність отримання позивачем послуг з виконання робіт механізмами від контрагентів ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»свідчить факт їх подальшого прийняття Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»і ТОВ «Авторемсервіс»позивач у поданому позові та його представник в судовому засіданні стверджують, що Товариством правомірно включено до податкового кредиту сплачені кошти відповідно до отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, оскільки останні були належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а сама по собі обставина неподання звітності з податку на додану вартість контрагентами позивача, не відображення ними в реєстрах виданих податкових накладних первинних документів, не є підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань. Також, представник позивача повідомив про впевненість Товариства щодо належного відображення ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних виданої податкової накладної №1 від 01.07.2011 на суму 1 000 020,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в задоволенні позову просив відмовити у зв'язку з виявленими під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача порушеннями вимог чинного податкового законодавства. Зокрема, укладені між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»договори про надання послуг механізмами носять характер нікчемних, оскільки первинні документи від імені контрагентів Товариства підписано не уповноваженими на те особами, частина з них носить явно фальсифікаційний характер, а у самих підприємств-контрагентів на час укладання та виконання умов договорів були відсутні необхідні фізичні та матеріальні ресурси для реального здійснення господарських операцій.
В той же час, видану ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»податкову накладну №1 від 01.07.2011 на суму 1 000 020,00 грн. Товариство не мало права включати до власного реєстру отриманих податкових накладних та, відповідно, на її підставі формувати податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки вказаний первинний документ не був включений та зареєстрований в Єдиний реєстр податкових накладних та відповідно була відсутня квитанція в електронній формі, яку позивач мав право вимагати.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Авторемсервіс», то відповідач зазначає, що Товариством не надано необхідних підтверджуючих документів стосовно транспортування товарно-матеріальних цінностей, а також у податковій декларації з податку на додану вартість контрагентом задекларовано податкові зобов'язання за відповідний період (червень 2011 року) у сумі 0,00 грн. Таким чином, позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми, сплачені відповідно до податкових накладних, виданих ТОВ «Авторемсервіс».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона - 43»зареєстроване Вишгородською районною Державною адміністрацією Київської області 03.01.1996, номер запису про державну реєстрацію 1 334 105 0004 002749, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №05408199, код за ЄДРПОУ -05408199, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.01.1996 за №40-АТ, зареєстроване платником податку на додану вартість 07.10.1997, індивідуальний податковий номер - 54081910084.
За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «БВК «Будівельник» за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, з ТОВ «УТК «Буревісник»за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, з ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 та з ТОВ «Авторемсервіс»за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 складено акт від 17.10.2011 № 2354 /23-1/05408199 (далі -Акт).
Вказаною перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано, зокрема, наступне.
Між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник»укладено договір від 20.07.2009 №14 про надання послуг механізмами, відповідно до умов якого встановлено, зокрема, таке: виконавець (ТОВ «БВК «Будівельник») надає послуги з транспортного обслуговування, а саме надання послуг механізмів, а замовник (Товариство) зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного договору; виділення механізмів замовнику проводиться виконавцем на підставі заявок поданих не пізніше 14-ї години дня, що передує дню виконання робіт; виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасне подання та роботу механізмів на об'єктах, що вказані в заявці; замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне та належне оформлення, у встановленому порядку, транспортних документів, робити відмітки в талонах виконавця фактичного часу робити механізмів.
Договір від імені ТОВ «БВК «Будівельник»підписано громадянином ОСОБА_2 В той же час, податковим органом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на додану вартість ТОВ «БВК «Будівельник»за липень 2009 року -січень 2010 року, березень 2010 року були підписані громадянином ОСОБА_3 -директором ТОВ «БВК «Будівельник».
До перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують право ОСОБА_2 підписувати від імені підприємства первинні документи.
В межах вказаного договору №14 ТОВ «БВК «Будівельник»видано, а позивачем прийнято, наступні податкові накладні №141 від 29.07.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, № 379 від 17.08.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №204 від 04.08.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №518 від 27.08.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №854 від 21.09.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №955 від 29.09.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №767 від 14.09.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №1044 від 05.10.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №1327 від 30.10.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №1624 від 26.11.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №1607 від 24.11.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №2001 від 30.12.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №1848 від 17.12.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №1832 від 15.12.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №15 від 02.02.2010 за послуги бульдозера Д-130, №2162 від 15.01.2010 за послуги бульдозера ДТ-75, №2203 від 19.01.2010 за послуги бульдозера ДТ-130, №2285 від 28.01.2010 за послуги бульдозера ДТ-75 на загальну суму 1 281 423,43 грн., в т.ч. сума ПДВ -213 570,58 грн., яку Товариством протиправно включено до складу податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних.
Також, податковим органом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові накладні підписано особою, прізвище якої на документах не вказано.
Крім того, на підтвердження реальності виконання умов договору про надання послуг механізмами №14 позивачем до перевірки надано акти здачі-прийняття робіт, на яких також не вказано прізвище особи, що їх підписала від імені ТОВ «БВК «Будівельник», рахунки фактури та копії платіжних доручень, з яких вбачається, що Товариство перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «БВК «Будівельник»кошти в розмірі 1 281 423,43 грн.
В той же час, до перевірки не надано транспорті документи, талони виконавця щодо фактичного часу роботи механізмів, заявки на виділення механізмів, що передбачено умовами договору. Крім того, до перевірки не надано типові форми первинної облікової документації з обліку робіт будівельних машин та механізмів, ведення яких передбачено Наказом Міністерства статистики України від 13.06.1997 N 149 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів».
У відповідності до наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можливо встановити, на яких об'єктах здійснювалось надання послуг механізмів, не визначено етапи проведених робіт та види робіт у відповідності до класифікації, не вказано норми часу на людино-годину та відповідно ціна.
Фактично згідно з податковою звітністю ТОВ «БВК «Будівельник»у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Згідно з базою АІС «РПП»ТОВ «БВК «Будівельник» на час перевірки мало стан 11-й: припинено, але не знято з обліку. Крім того, встановлено, що ТОВ «БВК «Будівельник»останню звітність подано за лютий 2010 року. За результатом проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПІ у Вишгородському районі, встановлено, що основні засоби у ТОВ «БВК «Будівельник»відсутні, додаток К1 до податкової декларації з податку на прибуток у 2009, 2010 роках не подавався. Згідно з поданою податковою звітністю за 2009-2010 роки кількість працюючих у ТОВ «БВК «Будівельник»склала 0 осіб.
Крім викладеного, податковим органом отримано копію пояснення від 29.12.2009 директора ТОВ «БВК «Будівельник»ОСОБА_4, відповідно до якого встановлено, зокрема, наступне.
У 2007 році ОСОБА_3 познайомився чоловіком на ім'я ОСОБА_5, який запропонував йому зареєструвати будівельне підприємство, а саме ТОВ «БВК «Будівельник». Реєстрація даного підприємства проводилась в м. Києві. Для реєстрації ОСОБА_3 надав ОСОБА_5 копії паспорта та ідентифікаційного коду. Реєстрацію підприємства здійснював ОСОБА_5, він проводив оформлення всіх документів. В ході реєстрації підприємства ОСОБА_3 підписував документи, але які не пам'ятає. В присутності нотаріуса будь-якій іншій особі доручення на право підпису та право проведення господарської діяльності ТОВ «БВК «Будівельник»від свого імені ОСОБА_3 не надавав. Стосовно печатки товариства повідомив, що особисто замовлення та дозвіл на виготовлення печатки ТОВ «БВК «Будівельник»не давав та дозвіл не отримував. В районі залізничного вокзалу м. Києва, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 були в банку, де відкривали розрахунковий рахунок ТОВ «БВК «Будівельник». Звітність до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ОСОБА_3 не здавав та не підписував. Де фактично і в кого знаходяться фінансово-господарські документи ТОВ «БВК «Будівельник»йому не відомо, і чим фактично дане підприємство займалося також не відомо. Свідоцтво платника ПДВ в державній податковій інспекції не отримував.
Крім того, згідно з письмовими поясненнями від 19.03.2010 директора ТОВ «БВК «Будівельник»ОСОБА_4 від працівників податкової міліції він довідався про те, що є керівником ТОВ «БВК «Будівельник». Підприємницькою діяльністю ОСОБА_3 ніколи не займався та не має на це відповідної освіти, а підприємство зареєстрував за винагороду.
Також, під час перевірки податковим органом встановлено, що за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «БВК «Будівельник»Товариством в межах договору від 20.07.2009 №14 про надання послуг механізмами до складу валових витрат протиправно віднесено кошти в сумі 1 067 852,85грн., а, отже, занижено податок на прибуток підприємств у розмірі 266 963,21 грн.
Щодо взаємовідносин Товариства з ТОВ «УТК «Буревісник»відповідачем встановлено наступні обставини.
Взаєморозрахунки між позивачем та ТОВ «УТК «Буревісник»проводились на підставі договору від 25.01.2009 №6 про надання послуг механізмами. Відповідно до істотних умов вказаної угоди встановлено, зокрема, таке: виконавець (ТОВ «УТК «Буревісник») надає послуги з транспортного обслуговування, а саме надання послуг механізмами, а замовник (Товариство) зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного договору; виділення механізмів замовнику проводиться виконавцем на підставі заявок поданих не пізніше 14-ї години дня, що передує дню виконання робіт; виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасне подання та роботу механізмів на об'єктах, що вказані в заявці; замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне та належне оформлення, у встановленому порядку, транспортних документів, робити відмітки в талонах виконавця фактичного часу робити механізмів; договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.
Договір від імені ТОВ «УТК «Буревісник»підписано громадянином ОСОБА_5 В той же час, податковим органом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на додану вартість за січень -вересень 2009 року, листопад 2009 року були підписані ОСОБА_6 -директором ТОВ «УТК «Буревісник».
До перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують право ОСОБА_5 підписувати від імені підприємства первинні документи.
В межах вказаного договору №6 ТОВ «УТК «Буревісник»видано, а позивачем прийнято, наступні податкові накладні №323 від 28.01.2009 за послуги а/крана КС 3575, №392 від 09.02.2009 за послуги гідро молоту ATLAS, №540 від 10.03.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №880 від 21.04.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №812 від 13.04.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №812 від 13.04.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №783 від 09.04.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №774 від 08.04.2009 за послуги бульдозера ДТ-130, №726 від 01.04.2009 за послуги бульдозера ДТ-130 та екскаватора ЕО 4321, №1076 від 13.05.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №1234 від 01.06.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №1445 від 24.06.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №1530 від 01.07.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №1598 від 13.07.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №1812 від 12.08.2009 за послуги екскаватора ЕО 4321, №1746 від 05.08.2009 за послуги екскаватора Volvo EC 280, №2194 від 16.09.2009 за послуги бульдозера ДТ-75, №2998 від 27.11.2009 за послуги бульдозера ДТ-75 на загальну суму 2 728 300,74., в т.ч. сума ПДВ - 454 716,78 грн., яку Товариством протиправно включено до складу податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних.
Також, на підтвердження реальності виконання умов договору №6 позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано завірені копії актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 2 728 300,74 грн., платіжних доручень, відповідно до яких Товариством перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «УТК «Буревісник»кошти в розмірі 2 626 299,78 грн.
З матеріалів справи вбачається, що описані податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт від імені підприємства-виконавця підписано особою, прізвище якої не вказано на первинних документах.
В межах договору №6 Товариство перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «УТК «Буревісник»кошти в розмірі 2 626 299,78 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями.
В той же час, до перевірки Товариством не надано транспорті документи, талони виконавця щодо фактичного часу роботи механізмів, заявки на виділення механізмів. Крім того, до перевірки не надано типові форми первинної облікової документації з обліку робіт будівельних машин та механізмів, ведення яких передбачено Наказом Міністерства статистики України від 13.06.1997 N 149 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів».
Відповідно до наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можливо встановити, на яких об'єктах здійснювалось надання послуг механізмів, не визначено етапи проведених робіт та види робіт у відповідності до класифікації, не вказано норми часу на людино-годину та відповідно ціна.
Також, податковим органом встановлено, що згідно з податковою звітністю ТОВ «УТК «Буревісник»у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Згідно з базою АІС «РПП»ТОВ «УТК «Буревісник»на час проведення перевірки мало стан 11-й: припинено, але не знято з облiку. Крім того, встановлено, що ТОВ «УТК «Буревісник»останню звітність подано за лютий 2010 року. За результатом проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПІ у Вишгородському районі, встановлено, що основні засоби у ТОВ «УТК «Буревісник»відсутні, додаток К1 до податкової декларації з податку на прибуток у 2009, 2010 роках не подавався. Декларації з податку на додану вартість за січень -вересень 2009 року, листопад 2009 року були підписані ОСОБА_6 -директором ТОВ «УТК «Буревісник». Відповідно до поданої податкової звітності за 2009-2010роки кількість працюючих у ТОВ «УТК «Буревісник»склала -0 осіб.
Від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі службовою запискою від 16.08.2011 №3191/7/26-90 відповідачем отримано пояснення директора ТОВ «УТК «Буревісник» ОСОБА_6, який повідомив, що з проханням стати директором чи засновником будь-якого підприємства до нього ніхто ніколи не звертався. За якою фактичною адресою знаходиться ТОВ «УТК «Буревісник»не знає. В яких банківських установах знаходяться розрахункові рахунки даного підприємства йому не відомо. Участі у фінансово-господарській діяльності вказаного підприємства він не брав. Податкової звітності не подавав. Буд-якого відношення до створення та діяльності вказаного підприємства він не має.
Податковим органом встановлено, що в результаті взаємовідносин з ТОВ «УТК «Буревісник»позивачем до складу валових витрат протиправно віднесено кошти в сумі 2 273 583,96 грн., а отже занижено податок на прибуток підприємств у розмірі 568 395,99 грн.
Аналізуючи взаємовідносини між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник», а також всі викладені обставини, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів Товариства здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття ними належним чином цивільної право-дієздатності. Взаємовідносини між ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»та позивачем є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що договори №14 від 20.07.2009 та №6 від 25.01.2009 про надання послуг механізмами, укладені між Товариством та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемними.
Стосовно взаємовідносин позивача та ТОВ «Авторемсервіс»відповідачем встановлено наступні обставини.
Між Товариством та вказаним контрагентом жодних договорів у письмовій формі укладено не було. Відповідно до наданих рахунків-фактур позивачем від ТОВ «Авторемсервіс»отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 29 199,70 грн., в т.ч. ПДВ -4 866,62 грн. Відповідно до вказаних рахунків-фактур ТОВ «Авторемсервіс»видано, а позивачем прийнято, наступні податкові накладні: №№ 13, 14, 15, 16, 17 від 02.06.2011, №86 від 16.06.2011, №124 і №125 від 23.06.2011, №150 від 30.06.2011. Сплачену суму ПДВ в розмірі 4 866,62 грн. згідно з даними податковими накладними Товариством включено до складу податкового кредиту за червень 2011 року.
Згідно з наданими платіжними дорученнями Товариство перерахувало на рахунок ТОВ «Авторемсервіс»кошти в сумі 29 199,70 грн. В той же час, податковим органом зазначено, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні або інші документи, що підтверджують транспортування товару. Суду вказані документи представником позивача, також, не надано.
Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Авторемсервіс»до ДПI у Святошинському районі м. Києва подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року та задекларовано податкові зобов'язання у сумі 0,00 грн., відповідно вищезазначені податкові накладні не відображені в податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних за червень 2011 року вказаним контрагентом позивача.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством протиправно включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року податкові накладні, виписані в червні 2011 року ТОВ «Авторемсервіс», та, відповідно, позивачем завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року в сумі 4 866,62грн.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»відповідачем встановлено наступне.
Взаєморозрахунки між вказаними суб'єктами господарювання проводились на підставі договору поставки №УС-106 від 01.06.2011. За даною угодою постачальник доставляє позивачу продукцію (ґрунт суглинки-супісь, земля рослинна). В межах даного договору ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»видано, а позивачем прийнято, ряд податкових накладних, зокрема податкову накладну від 01.07.2011 №1 (як вбачається з матеріалів справи, в Акті відповідачем помилково вказано номер податкової накладної як «803») на суму 1 000 020,00 грн. Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними Товариством включено до податкового кредиту за липень 2011 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2011 року, який відповідає даним декларації з ПДВ за липень 2011року.
На підтвердження виконання умов даного договору Товариством надано акти виконаних робіт видані: ТОВ «Фасадрем-Сервіс»№ФС-233 від 28.07.2011 на перевезення ґрунту самоскидами 77 220 т., вартість виконаних робіт 544 401,00грн., в т.ч. ПДВ 90 733,50грн.; ТОВ «Українська транспортно-будівельна компанія»№ОУ-0000114 від 29.07.2011 на послуги автомобільного перевезення на дамбі №1 17 000 т., вартість виконаних робіт 118 932,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 822,00 грн.
Представником позивача суду, також, надано завірені копії договору перевезення вантажу від 05.05.2010 № 8, укладеного між Товариством та ТОВ «Українська транспортно-будівельна компанія», та договору від 01.07.2011 №16, укладеного між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс».
В той же час, відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що податкова накладна №1 від 01.07.2011 на загальну суму 1 000 020,00грн., в т.ч. ПДВ 166 670,00 грн., яка видана ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно відсутня квитанція в електронній формі, видача якої продавцю передбачена пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246. Оскільки квитанція в електронній формі є документом, що підтверджує прийняття податкової накладної, то відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що Товариством завищено податковий кредит за липень 2011 року в сумі 166 670,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту податкової накладної №1 від 01.07.2011 виданої ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі викладених і зафіксованих в Акті обставин відповідачем за результатами перевірки Товариства сформовано висновок, який, зокрема, полягає в наступному.
Товариством в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР) та п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПАТ «ПМК -43»податку на додану вартість на загальну суму 839 823,90 грн.
Порушено п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон N 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати на загальну суму -835 359,2 грн.
В ході перевірки встановлено, що в порушення частини 1, 5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону правочини укладені Товариством з ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» про надання послуг механізмами.
На підставі Акту та в результаті виявлених порушень чинного податкового законодавства відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 №0000702304, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства за платежем податок на прибуток підприємств на 1 253 038,80 грн., з яких 835 359,20 грн. -основний платіж, 417 679,60 грн. -штрафні санкції, та податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 №0000712304, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на 1 259 735,85 грн., з яких 839 823,90 грн. -основне зобов'язання, 419 911,95 грн. -штрафні санкції.
Крім викладених вище обставин справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до отриманого від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації листа від 29.12.2011 №05/23-11030 в реєстраційних справах ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» містяться такі записи про керівників та засновників вказаних підприємств.
ТОВ «БВК «Будівельник»зареєстровано 03.08.2007, засновником та керівником даного товариства виступив гр. ОСОБА_7
30.10.2008 до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено зміни про керівника юридичної особи, а саме керівником зазначено гр. ОСОБА_4 Інших відомостей про керівника/засновника ТОВ «БВК «Будівельник»до ЄДР не вносилось.
ТОВ «УТК «Буревісник» зареєстровано 02.08.2006. Засновником та керівником даного підприємства виступив гр. ОСОБА_6 Змін до відомостей про керівника/засновника зазначеної юридичної особи до ЄДР не вносилось.
Вказані дані щодо керівників та засновників ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» підтверджуються і наявними в матеріалах справи витягами з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Водночас, позивачем суду надано завірену копію наказу від 01.06.2009 №6, відповідно до якого директор ТОВ «БВК «Будівельник»ОСОБА_8 на підставі власної заяви призначив себе на посаду директора вказаного товариства з 01.06.2009.
Також, позивачем надано завірену копію наказу від 05.01.2009 №1, згідно з яким директор ТОВ «УТК «Буревісник»ОСОБА_5 за власною заявою призначив на посаду директора вказаного товариства ОСОБА_5
Крім того, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник»29.07.2009 підписано акт здачі-прийняття робіт б/н на виконання умов договору №14 від 20.07.2009. Згідно з даним актом виконавцем проведено, а замовником прийнято роботи, які полягають в наданні послуг екскаватора Volvo EC 280 протягом 359 год. (більше 14 діб). Таким чином, відповідно до вказаних документів Товариство отримало та оплатило виконавцю послуги, які неможливо здійснити протягом 9 діб.
В судовому засіданні 21.12.2011 представник позивача відсутність заявок про надання механізмів пояснив здійснення такого замовлення Товариством в телефонному режимі. Також, представник позивача припустив, що підписи на первинних документах, де відсутні прізвища уповноваженої особи від імені ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник», належать їх директорам.
В судовому засіданні 01.02.2012 представник позивача не зміг пояснити, яким чином здійснювалося вивезення землі з місць, де проводились роботи механізмами, отриманими від ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник».
Щодо невідповідності акту здачі-прийняття робіт б/н від 29.07.2009 по договору №14 від 20.07.2009 представник позивача зазначив, що, можливо, спершу було розпочато роботи, а пізніше укладено договір.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради укладено договір підряду від 22.08.2008 №38 та договір підряду від 09.12.2009 №31. За даними угодами Товариство зобов'язувалось виконувати будівельно-монтажні роботи.
На підтвердження виконання умов вказаних правочинів позивачем надано підписані замовником акти виконаних робіт. Вказане, зі слів представника позивача, свідчить про реальність отримання від ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» послуг механізмами.
В той же час, з матеріалів справи, зокрема, з актів виконаних робіт, підписаних між Товариством та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради, а також з наданих первинних матеріалів, наданих позивачем стосовно взаємовідносин з ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник», неможливо встановити, що послуги механізмами з боку ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» надавались саме для виконання підрядних робіт Товариством згідно з договорами підряду від 22.08.2008 №38 та від 09.12.2009 №31.
Так, на запитання представника відповідача в судовому засіданні 01.02.2012 стосовно існування документів, що підтверджують виконання ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» конкретних робіт на конкретних територіях, представник позивача повідомив про їх відсутність.
Також, на вимогу суду в судовому засіданні 21.12.2011 надати копії товарно-транспортних накладних, якими підтверджується факт отримання Товариством від ТОВ «Авторемсервіс»товарно-матеріальних цінностей згідно з отриманими податковими накладними, представником позивача не надано жодних матеріалів.
Враховуючи вищевикладене і те, що предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про необхідність встановити реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник»; правомірність включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ «Авторемсервіс»та податкової накладної №1 від 01.07.2011, отриманої від ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД», а також чи здійснені фінансово-господарські операції між вказаними контрагентами та позивачем в межах правового поля і не суперечать вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що надані позивачем документи (договори, акти виконаних робіт) щодо взаємовідносин Товариства з Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради в даному випадку не є належними доказами та не підтверджують реальність виконання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник».
В той же час, суд вважає, що про нікчемність правочинів про надання послуг механізмами від 20.07.2009 №14 та від 25.01.2009 №6 свідчать наступні встановлені обставини справи.
Вказані угоди від імені контрагентів позивача підписано громадянином ОСОБА_8 та громадянином ОСОБА_5, юридичні повноваження яких жодним документом не підтверджено. Суд не бере до уваги надані Товариством копії наказів про призначення вказаних осіб на посади директорів підприємств, оскільки вони підписані цими ж громадянами, а відповідно до даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, директорами ТОВ «БВК «Будівельник»і ТОВ «УТК «Буревісник» на час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем були ОСОБА_3 та ОСОБА_9, відповідно.
Крім того, судом взято до уваги наявні в матеріалах справи пояснення громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_9 щодо обставин їх причетності до створення і діяльності ТОВ «БВК «Будівельник»і ТОВ «УТК «Буревісник», що в свою чергу свідчить про функціонування вказаних товариств за межами правового поля.
В той же час, з наданих суду матеріалів, зокрема, декларацій податкової звітності, вбачається, що на час здійснення взаємовідносин з Товариством у ТОВ «БВК «Будівельник»і ТОВ «УТК «Буревісник» були відсутні необхідні людські та матеріальні ресурси для реального виконання умов укладених договорів надання послуг механізмами.
Також, суд вважає, що про недостовірність первинних документів, зокрема, щодо взаємовідносин з ТОВ «БВК «Будівельник»свідчить факт складання та підписання позивачем з вказаним контрагентом акту здачі-прийняття робіт від 29.07.2009 б/н, дані якого не можуть відповідати дійсності з огляду на часові межі.
Неможливість представника позивача пояснити, яким чином здійснювалось транспортування землі з місця надання послуг механізмами, також, на думку суду, свідчить про сумнівний характер реального виконання умов договорів з боку ТОВ «БВК «Будівельник»і ТОВ «УТК «Буревісник».
Крім того, не можуть бути взяті до уваги судом як доказ реальності договорів надання послуг механізмами первинні документи (податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт) підписані невстановленими особами, виходячи з наступного.
Так, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІУ (із змінами та доповненнями).
Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно з пунктами 3, 5 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд зазначає, що оскільки правочини між позивачем ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник» мають протиправний характер та вчинені всупереч вимогам цивільного законодавства, не відповідають волі їх учасників (керівників контрагентів Товариства), не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, то дані правочини є недійсними в силу закону (нікчемними).
Стосовно включення до складу податкового кредиту за червень 2011 року сум, сплачених на підставі отриманих від ТОВ «Авторемсервіс»податкових накладних, суд вважає такі дії позивача неправомірними у зв'язку з наступним.
Товариство при купівлі товарів, повинно мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Таким документом, зокрема, є видаткова накладна. Крім того, якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким підтверджуючим документом є товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН). Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджено спільним Наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995 р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Відповідно до пункту 2 цього наказу застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Як зазначалося вище, на вимогу суду позивачем не надано товарно-транспортні накладні чи інші супровідні документи, які підтверджують факт та спосіб доставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Авторемсервіс»до позивача.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22.05.2006 №493 (далі -Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Крім того, підпунктом 11.1 пункту 11 вказаних Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Пунктом 11.5. пункту 11 цих Правил передбачено: товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Згідно з підпунктом 11.7. пункту 11 Правил перевезення, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Також, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено що, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Судом встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Авторемсервіс»податковою декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року задекларовано податкові зобов'язання у сумі 0,00грн., відповідно видані Товариству податкові накладні не відображені в податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних за червень 2011 року ТОВ «Авторемсервіс».
Відповідно до частини 3 статті 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи відсутність прямих доказів факту постачання товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних накладних), беручи до уваги не відображення у власній податковій звітності підприємством-контрагентом позивача виданих податкових накладних, суд дійшов висновку про безпідставність включення Товариством до складу податкового кредиту коштів, відображених у взаємовідносинах з ТОВ «Авторемсервіс».
Щодо збільшення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість Товариству на 166 670,00грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД», суд вважає дії податкового органу правомірними у зв'язку з наступним.
Як встановлено і не заперечується позивачем, податкова накладна №1 від 01.07.2011 на загальну суму 1 000 020,00грн., в т.ч. ПДВ 166 670,00грн., яка видана ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД»не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно відсутня квитанція в електронній формі, видача якої продавцю передбачена пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Квитанція в електронній формі є документом, що підтверджує прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації і містить реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою України, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформацію про продавця, дату та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача про те, що Товариство вважало вказану податкову накладну зареєстрованою контрагентом належним чином, а тому правомірно включило її до реєстру отриманих податкових накладних та на її підставі сформувало податковий кредит, оскільки пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, наступне.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
З викладених правових норм вбачається, що законодавцем чітко передбачена можливість платника податку-покупця товарів/послуг захисту власного права на формування податкового кредиту у випадку недобросовісності контрагента. В той же час, позивачем суду не надано жодних підтверджуючих даних, які б свідчили про здійснення ним дій, спрямованих на правомірне та обґрунтоване декларування податкового кредиту за накладною № 1 від 01.07.2011.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доведеність відповідачем нікчемного характеру правочинів, укладених між Товариством та ТОВ «БВК «Будівельник», ТОВ «УТК «Буревісник», доведеність необґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту коштів з ПДВ, відображених в отриманих від ТОВ «Авторемсервіс»податкових накладних та податковій накладній №1 від 01.07.2011 від ТОВ «Укрспецсервіс-ЛТД», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то суд не присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий - суддя Спиридонова В.О.
Судді: Журавель В.О.
Шевченко А.В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 лютого 2012 р..