09 лютого 2012 року 2а-5622/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Фірма «Каре»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У листопаді 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Фірма «Каре»(далі -позивач, Підприємство) з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000442301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Підприємства за платежем податок на прибуток підприємств на 238 198,75 грн., та податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000452301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на 190 558,75 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними та необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідачем в акті перевірки не зазначено підстав та не наведено доказів про спрямованість умислу посадових осіб Підприємства на порушення публічного порядку та про наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, позивач вважає необгрунтованим посилання відповідача на протоколи допиту директорів підприємств-контрагентів з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком»як на доказ нікчемності правочинів, укладених Підприємством з вказаними суб'єктами господарювання.
В той же час, податкові зобов'язання, які виникли в результаті взаємовідносин Підприємства з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком»відображені в належним чином оформлених первинних документах, а саме: податкових накладних, договорах, актах прийому-здачі робіт, що в свою чергу підтверджує реальність виконання позивачем укладених з вказаними контрагентами угод.
Також, на підтвердження товарності та реальності двохстороннього виконання правочинів, укладених між позивачем та зазначеними контрагентами, Підприємством надано завірені копії первинних документів, які свідчать про подальшу реалізацію придбаних товарів третім особам та про необхідність в отриманні послуг завантаження-розвантаження вантажів під час здійснення господарської діяльності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, в задоволенні позову просили відмовити у зв'язку з встановленням під час проведення перевірки нікчемності правочинів, укладених Підприємством з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком», в межах виконання яких позивачем протиправно сформовано податковий кредит та завищено валові витрати.
Зокрема, про нікчемність правочинів між позивачем та вказаними контрагентами свідчать наявні в матеріалах справи копії протоколів допиту керівників підприємств, згідно з якими останні не займалися господарською діяльністю та жодних первинних документів від імені очолюваних ними підприємств не підписували.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Приватне підприємство «Фірма «Каре»зареєстроване 22.06.1993 Виконавчим комітетом Фастівської міської Ради Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.06.1993 № 13611200000000069, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ- 19409105, на податковий облік в органах державної податкової служби взято 30.06.1993 за № 295, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.02.1999 № 14097747, видане Фастівською ОДПІ, індивідуальний податковий номер -194091010246.
За результатами проведення виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 складено акт від 13.07.2011 № 250/38/2301-19409105 (далі -Акт).
Вказаною перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано, зокрема, наступне.
ТОВ «Дерикторія»продало позивачу віник сорго, у зв'язку з чим виписано видаткову накладну від 12.05.2010 № 89 на загальну суму 49 998,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,00 грн. та видано податкову накладну від 12.05.2010 №12053 на вказану суму. На підставі отриманої податкової накладної позивачем включено до складу валових витрат і податкового кредиту сплачені за придбаний товар суми коштів. В ході перевірки встановлено, що вказані фінансово-господарські документи виписані Підприємству від імені керівника ТОВ «Директорія»-ОСОБА_3
Для надання показів у кримінальній справі №69-110 про умисне ухилення від сплати податків ТОВ «Караван НАТС Україна»та створення групою осіб фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області майором податкової міліції Кантуром О.А. допитано свідка ОСОБА_3
В протоколі допиту ОСОБА_3 від 26.11.2010 вказано, що ТОВ «Дерикторія»він особисто не реєстрував, банківські рахунки підприємства не відкривав та ними не користувався, на меті здійснювати реєстрацію зазначеного підприємства не мав, а також не мав на меті займатися підприємницькою діяльністю, якою і не займався. Ніяких довіреностей не надавав.
Відповідно до постанови слідчого з ОВС відділу податкової міліції ДПА в Чернігівській області майора податкової міліції Бондаренка Д.Л. від 14.02.2011, яким розглянуто матеріали кримінальної справи №69-110, під час слідства встановлено, що впродовж 2008-2010 років група осіб, організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування даної схеми особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Дерикторія», яке було створено та зареєстровано на ОСОБА_3
Також, перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_3 господарською діяльністю вказаного підприємства не займається та не займався, вказану юридичну особу не реєстрував, доручень на реєстрацію та ведення фінансово-господарської діяльності будь-кому не видавав, поточні та розрахункові рахунки на вказане підприємство не відкривав, печатки на вказане підприємство не отримував та звітність до органів податкової служби не надавав, на вчинення зазначених дій доручень нікому не надавав.
Враховуючи викладене, Податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Дерикторія»створене та здійснює фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, створюючи незаконний податковий кредит своїм контрагентам та створює умови для недоотримання коштів Державним бюджетом України. Крім того, вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Дерикторія»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з Підприємством та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Дерикторія»створення правових наслідків у взаємовідносинах з Підприємством, тобто укладений між ними правочин носить нікчемний характер.
В ході перевірки встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Хортком»продало позивачу товар (сіль не упаковану, антизлежувач) на загальну суму 222 035,16 грн., в т.ч. ПДВ -37 005,86 грн., про що контрагентом позивача виписано, а останнім прийнято, видаткову накладну від 01.10.2010 №33 та податкову накладну від 01.10.2010 №110. Вказані суми позивачем включено до податкового кредиту та валових витрат підприємства.
В ході перевірки встановлено, що первинні документи виписані ТОВ «Хортком»та отримані позивачем, підписано від імені керівника ТОВ «Хортком» -ОСОБА_6
В протоколі допиту ОСОБА_6 від 26.11.2010 в рамках кримінальної справи №69-110 зафіксовано, зокрема, що підприємство ТОВ «Хортком»було лише зареєстровано на ОСОБА_6, фактично функцій директора та головного бухгалтера підприємства він не виконував, господарською діяльністю товариства не займався, первинних документів не підписував, хто дані функції виконував ОСОБА_6 невідомо. Головна задача була бути директором та власником підприємства.
Враховуючи викладену в протоколі допиту ОСОБА_6 інформацію, Податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочину, укладеного між Підприємством і ТОВ «Хортком».
Перевіркою правомірності відображення в обліку та звітності операцій Підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Аквілон-2009»встановлено, що між вказаними суб'єктами господарювання укладено договір від 01.01.2010 №14 про виконання розвантажувально-навантажувальних робіт. На виконання умов вказаної угоди про надання послуг складено акт виконаних робіт (надання послуг) від 31.03.2010 № б/н, а саме: розвантажувально-навантажувальні роботи на суму 42 006,17 грн., в т.ч. ПДВ -7 001,03 грн. та виписано податкову накладну від 31.03.2010 №31032. Суми коштів, сплачених відповідно до вказаних первинних документів позивачем включено до валових витрат підприємства та до складу податкового кредиту.
В ході перевірки встановлено, що первинні документи в межах вказаної угоди №14 підписано від імені керівника ТОВ «Аквілон-2009» -ОСОБА_3
В Акті відповідач зазначає, що в протоколі допиту ОСОБА_3. від 26.11.2011 в рамках кримінальної справи №69-110 зафіксовано наступне. ТОВ «Аквілон-2009»ОСОБА_3 особисто не реєстрував, на меті здійснювати реєстрацію зазначеного підприємства не мав. Статутний фонд вищезазначеного товариства не формував та не мав на меті цього робити. Фінансово-господарською та підприємницькою діяльністю вищезазначеного підприємства не займався та не мав на меті цього робити. Договірні, первинні бухгалтерські, банківські документи та інші будь які документи, які стосуються даного підприємства не формував та не мав на меті цим займатися. Підприємства - контрагенти зазначеного підприємства йому невідомі, фінансово-господарську діяльність з ними не проводив та не мав цього на меті, доходами від діяльності підприємства не розпоряджався та не їх не отримував.
З огляду на викладене, Податковий орган вважає, про що зафіксовано в Акті, що правочин між позивачем та ТОВ «Аквілон-2009»є нікчемним, а тому Підприємство неправомірно сформувало власні податкові зобов'язання по взаємовідносинах з вказаним контрагентом.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Гарант-Техноресурс»на виконання договору від 12.11.2008 № 3 про надання послуг складено акти виконаних робіт (надання послуг) від 30.12.2008 б/н «розвантажувально-навантажувальні роботи»на суму 50 151,48 грн., в т.ч. 8 358,58 грн. та від 31.03.2009 б/н, «розвантажувально-навантажувальні роботи»на суму 74 749,50 грн., в т.ч. ПДВ -12 458,25 грн. та виписано податкові накладні від 30.12.2008 №22 та від 31.03.2009 №31037, які позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних та суми коштів по яких віднесено до складу валових витрат підприємства, податкового кредиту.
В ході перевірки встановлено, що зазначені первинні документи виписані Підприємству підписано від імені керівника ТОВ «Гарант-Техноресурс»- ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
ТОВ «Торгстрім плюс»продало позивачу віник сорго, у зв'язку з чим виписано видаткову накладну від 26.01.2009 № 9 на загальну суму 34 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 800,00 грн. та видано відповідну податкову накладну від 26.01.2009 №9. За наслідками вказаного правочину позивачем сформовано відповідні податкові зобов'язання. В ході перевірки встановлено, що первинні документи виписані Підприємству від імені засновника (згідно з протоколом допиту) ТОВ «Торгстрім плюс» -ОСОБА_8
У кримінальній справі № 69-110 допитано свідка ОСОБА_8 В протоколі допиту від 25.03.2011 вказано, що ОСОБА_8 зареєстрував дане підприємство, звітність в органи ДПС не подавав, тому що втратив печатку та всі документи підприємства через тиждень після реєстрації. Після цього документи не підписував, фінансово-господарською діяльністю не займався, довіреності представляти інтереси не виписував та нікого не уповноважував.
У зв'язку з викладеним, Податковим органом зроблено висновок, що правочин між ТОВ «Торгстрім плюс»та Підприємством є нікчемним, а, отже, формування податкових зобов'язань за його наслідками є неправомірними діями позивача.
Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Елітсервіс 2008»продало позивачу піддони дерев'яні, у зв'язку з чим виписано видаткову накладну від 17.07.2009 № б/н на загальну суму 6 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 000,00 грн., таблетмашину на загальну суму 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн., плаксони до таблетмашини на загальну суму 93 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 600,00 грн. (видаткова накладна від 10.09.2009 №РН-0000323), сіль таблетовану на загальну суму 155 000,40 грн., в т.ч. ПДВ 25 833,40 грн. (видаткова накладна від 30.06.2009 №611).
Відповідно до вказаних господарських операцій ТОВ «Елітсервіс 2008»видано, а позивачем прийнято та включено до податкової звітності, податкові накладні від 30.06.2009 №300611, від 02.07.2009 №170717, від 17.07.2009 №170713, від 07.09.2009 №0709.
В ході перевірки встановлено, що всі фінансово-господарські документи, видані Підприємству, підписано від імені керівника ТОВ «Елітсервіс 2008»- гр. ОСОБА_9
У кримінальній справі № 24-85 про умисне ухилення від сплати податків майором з СВ Васильківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Побережним С.Е. допитано свідка ОСОБА_9.
В протоколі допиту ОСОБА_9 від 07.02.2010 вказано, що вона особисто реєструвала ТОВ «Елітсервіс 2008», банківські рахунки підприємства відкривала, але ними не користувалася. Фінансово-господарською та підприємницькою діяльністю вищезазначеного підприємства не займалася. Договори, первинні бухгалтерські, банківські документи та інші будь-які документи, які стосуються даного підприємства не формувала. Підприємства - контрагенти зазначеного підприємства їй невідомі, фінансово-господарську діяльність з ними не проводила та не мала на меті цього роботи, доходами від діяльності підприємства не розпоряджалася та їх не отримувала. Згідно з протоколом допиту на початку 2009 року всі установчі документи були загублені-залишені в таксі.
На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що правочини між Підприємством та ТОВ «Елітсервіс 2008»є нікчемними, а отже позивач не мав права на їх підставі формувати податкові зобов'язання.
На виконання умов договору від 01.03.2010 №63 про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт ТОВ «Хелдіг»виконано розвантажувально-навантажувальні роботи та складено акт виконаних робіт (надання послуг) від 30.06.2010 № б/н на загальну суму 62 545,05 грн., в т.ч. ПДВ 10 424,25 грн. Відповідно виконавцем робіт видано Підприємству податкову накладну від 30.06.2010 №300617, яку позивачем включено до реєстру прийнятих податкових накладних та відображено в податковій звітності.
Вказані первинні документи від імені ТОВ «Хелдіг»підписано керівником ОСОБА_11, який в протоколі допиту у кримінальній справі №69-110 показав наступне.
ОСОБА_11 особисто товариство не реєстрував, банківські рахунки підприємства не відкривав та ними не користувався, на меті здійснювати реєстрацію зазначеного підприємства не мав, а також не мав на меті займатися підприємницькою діяльністю та не займався нею. Статутний фонд вищезазначеного товариства не формував та не мав на меті цього робити. Фінансово-господарською та підприємницькою діяльністю вищезазначеного підприємства не займався та не мав на меті цього робити. Договори, первинні бухгалтерські, банківські документи та інші будь-які документи, які стосуються даного підприємства не формував та не мав на меті цим займатися. Підприємства - контрагенти ТОВ «Хелдіг»йому невідомі, фінансово-господарську діяльність з ними не проводив. ОСОБА_11 пообіцяли, що коли підприємство запрацює він буде отримувати кошти 13 числа кожного місяця, фактично не займаючись ніякою діяльністю.
На підставі викладеної інформації відповідачем, також, зроблено висновок про нікчемність правочину №63, укладеного між ТОВ «Хелдіг»і Підприємством.
Перевіркою встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПП «Біг Кепітал» на виконання укладеного з позивачем договору від 01.04.2009 б/н про виконання розвантажувально-навантажувальних робіт складено акти виконаних робіт (надання послуг) від 30.06.2009 б/н на суму 35 086,50 грн., в т.ч. ПДВ -5 847,75 грн., від 31.07.2009 б/н на суму 17 436,60 грн., в т.ч. ПДВ -2 906,10 грн., від 30.09.2009 б/н на суму 29 220,90 грн., в т.ч. ПДВ -4 870,15 грн., від 30.11.2009 б/н на суму 30 110,34 грн., в т.ч. ПДВ -5 018,39 грн., від 31.12.2009 б/н на суму 16 850,68 грн., в т.ч. ПДВ -2 808,4 грн., та виписано відповідні податкові накладні від 30.06.09 № 30063, від 31.07.09 №31073, від 30.09.09 №300925, від 30.11.09 №789030, від 31.12.09 №573112.
Сплачені згідно із зазначеними первинними документами кошти позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість.
В ході перевірки встановлено, що всі фінансово-господарські документи у межах укладеного позивачем договору з ПП «Біг Кепітал» виписані від імені керівника ПП «Біг Кепітал» -ОСОБА_12
В протоколі допиту ОСОБА_12 від 21.01.2011 в рамках кримінальної справи №69-110 вказано, що в 2007 році він зареєстрував спільно з ОСОБА_13 ПП «Біг Кепітал». Восени ОСОБА_13 вийшов зі складу засновників та склав повноваження директора. Після цього до складу засновників увійшов ОСОБА_2 В червні 2009 року ОСОБА_12 склав повноваження директора та вийшов разом з ОСОБА_2 зі складу засновників ПП «Біг Кепітал». Документи підприємства були передані новому власнику та директору ПП «Біг Кепітал»ОСОБА_1
Таким чином, Податковий орган дійшов висновку, що правочин між Підприємством та «Біг Кепітал»є нікчемним, а тому за його наслідками у позивача не може виникати жодних податкових зобов'язань чи пільг.
Обґрунтовуючи нікчемність правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, відповідач стверджує, що вони не відповідають вимогам частин 1,3 та 5 статті 203 ЦК України, а тому є недійсними в силу закону.
На підставі викладених і зафіксованих в Акті обставин відповідачем за результатами перевірки Товариства сформовано висновок, який, зокрема, полягає в наступному.
Перевіркою встановлено порушення з боку позивача п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 152 447,00 грн.; порушення п.4.1, п.п. 4.1.1 ст.4., п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.8.2 ст.8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 190 559,00 грн.
На підставі Акту та в результаті виявлених порушень чинного податкового законодавства відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000442301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Підприємства за платежем податок на прибуток підприємств на 238 198,75 грн., де 190 559,00 грн. -основний платіж, 47 639,75 грн. -штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000452301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на 190 558,75 грн., з яких 152 447,00 грн. -основне зобов'язання, 38 111,75 грн. -штрафні санкції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився з результатами перевірки та оскаржував Акт шляхом подання заперечення від 20.07.2011 до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області. Висновком на заперечення від 27.07.2011 №3929/10/23-01 відповідач залишив нарахування, викладені в Акті, без змін.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку оскаржив до вищестоящих державних податкових органів шляхом подання відповідних скарг, а саме: первинної скарги до Державної податкової адміністрації у Київській області від 10.08.2011 №70 та повторної скарги до Державної податкової адміністрації України від 14.10.2011.
За результатами розгляду поданих скарг вказаними податковими органами прийнято відповідні рішення про результати розгляду первинної скарги від 05.10.2011 №2570/10/25-017/254.255.260-1289 та про результати розгляду повторної скарги від 07.11.2011 №5053/6/10-2115, якими скарги залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
Також, крім викладених вище обставин, судом в ході вивчення матеріалів справи та в судовому засіданні встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка Податковим органом діяльності позивача проводилась на підставі постанови слідчого податкової міліції Бондаренка Д.Л. про призначення позапланової документальної перевірки від 27.05.2011 в рамках кримінальної справи №69-110.
Крім того, відповідно до протоколу виїмки та огляду від 17.12.2010 у Підприємства вилучено ряд первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами у справі.
Відповідно до листа Державної податкової служби України від 06.02.2012 №69-110/18 кримінальна справа №69-110 на даний час розглядається по суті Шевченківським районним судом м. Києва.
Крім того, згідно з листом начальника СВ Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Побережного С.Є. від 30.01.2012 №1162 кримінальної справи №24-85 у провадженні СВ Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області не було. В судовому засіданні 09.02.2012 на вимогу суду надати інформацію та інші, крім протоколу допиту гр. ОСОБА_9, докази щодо розслідування чи результатів розгляду кримінальної справи №24-85 відповідачем жодних матеріалів не надано та повідомлено, що дана кримінальна справа об'єднана в одне провадження з кримінальною справою №69-110, згідно зі слів слідчого, отриманих в телефонному режимі.
З наявних у справі копій протоколів допиту директорів ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком»вбачається, що всі вони реєстрували вказані підприємства. В той же час, в Акті відповідачем зазначено, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_11 відповідні суб'єкти господарювання не реєстрували взагалі. Крім того, відповідачем не надано копію протоколу допиту громадянина ОСОБА_8 - керівника ТОВ «Торгстрім плюс», на який здійснено посилання в Акті.
Судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на час виникнення та здійснення взаємовідносин Підприємства з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком»керівниками вказаних контрагентів позивача були саме ті особи, від імені яких підписано та видано первинні документи за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій.
В той же час, згідно з листом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.12.2011 №05/23-10983 громадянин ОСОБА_12 до 16.06.2009 був керівником ПП «Біг Кепітал», а в період з 16.06.2009 по теперішній час керівником був ОСОБА_1, тоді як ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -засновники даного підприємства, тобто всі вказані особи мають право підпису документів від імені суб'єкта господарювання.
Як вбачається з Акту, відповідачем зафіксовано, що позивачем та ПП «Біг Кепітал»на виконання умов договору від 01.04.2009 б/н складено акт прийому-здачі виконаних робіт від 31.03.2009 на суму 17 436,60 грн., у зв'язку з чим виникають сумніви щодо правомірності та реальності виконання умов вказаного договору. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що між суб'єктами господарювання складено акт від 31.07.2009 на вказану суму.
Також, з позовної заяви вбачається, що підтвердженням отримання Підприємством замовлених послуг та товару від всіх контрагентів, по взаємовідносинах з якими проведено перевірку, є здійснення позивачем відповідної оплати, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на рахунки постачальників, що не заперечується відповідачем.
Судом встановлено та з Акту вбачається, що стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Гарант-Техноресурс»у відповідача немає жодних заперечень щодо реальності виконання договору від 12.11.2008 № 3 та отримання Підприємством послуг навантаження-розвантаження від вказаного контрагента, оскільки в суму донарахованих обов'язкових платежів з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств не включено кошти, сплачені відповідно до первинних документів за договором №3.
Крім того, представником позивача на підтвердження господарської обґрунтованості та реальності виконання правочинів з контрагентами надано суду наступні документи та пояснення.
Позивач в ході виконання своєї господарської діяльності здійснив укладання в спрощеній формі договору купівлі-продажу з ТОВ «Дерикторія»шляхом підписання видаткової накладної від 12.05.2010 № 89 щодо купівлі віника сорго.
Вищезазначене придбання товару здійснювалось з метою виконання замовлень контрагентів Підприємства, що підтверджується подальшим продажем та переданням даного товару - Державному територіальному галузевому об'єднанню «Південно-західна залізниця»галузева служба локомотивного господарства Моторвагонне депо Фастів за видатковою накладною № 000207 від 08.06.2010.
При виконанні своєї господарської діяльності позивач, здійснив укладання в спрощеній формі договору купівлі-продажу з ТОВ «Хортком», шляхом підписання видаткової накладної від 01.10.2010 №33 стососно купівлі солі та антизлежувача.
Вищезазначене придбання товарів здійснювалось з метою виконання замовлень контрагентів Підприємства, підтвердженням чого є подальший продаж та передача даного товару наступним контрагентам - КП «Чоколівське»за видатковою накладною №0466 від 04.11.2010, ДО «Комбінат «Прогрес»за видатковою накладною №492 від 08.11.2010, ДПНДВ «Агрокомбінат «Пуща-водиця»за видатковою накладною № 0467 від 04.11.2010, № 504 від 19.11. 2010, КП «Залізничне» за видатковою накладною № РН -564 від 16.12.2010 та антизлежувача - КП ЖЕУ Святошинського р-ну м. Києва за видатковою накладною №РН-424 від 04.11.2010.
Підприємством укладено договір про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт № 14 з ТОВ «Аквілон-2009». Укладання договору було здійснено в зв'язку з необхідністю залучення третіх осіб для вчасного та повного виконання умов договорів купівлі-продажу солі, які позивач укладає з іншими контрагентами при виконанні своєї господарської діяльності. Підтвердженням щодо необхідності в замовленні розвантажувально-навантажувальних робіт є умови договорів укладених позивачем з іншими суб'єктами господарювання, з яких вбачається, що поставка замовленого останніми товару здійснюється лише до залізничної станції, отже, виникає необхідність в розвантажені вагонів на залізниці та завантажені товару на автомобільний транспорт з метою доставки останнього на склад покупця. Підтвердженням є договір поставки № 63/10/С від 04.01.2010, укладений між: ТОВ «Сіль України»та ПП «Фірма «Каре»та відповідні видаткові та залізничні накладні, а також договір поставки № 40001253 від 25.12.2009, укладений між ВАТ «Кримський содовий завод»та Підприємством і відповідні видаткові та залізничні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Факт придбання у ТОВ «Торгстрім Плюс»віника сорго підтверджується подальшим продажем даного товару Державному територіальному галузевому об'єднанню Південно-західна залізниця»галузева служба локомотивного господарства Моторвагонне депо Фастів за видатковою накладною № 36 від 05.02.2009, за видатковою накладною № 97 від 13.03. 2009.
У період з червня по вересень 2009 року позивач здійснював придбання у ТОВ «Елітсервіс 2008»товару, а саме, таблетмашину, плаксони до таблетмашини, піддони дерев'яні. Таблетмашина та плаксони до таблетмашини було продано позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_16, підтвердженням чого є видаткова накладна №РН-0000266 від 09.07.2009, податкова накладна № 267 від 09.07.2009, податкова накладна № 324 від 10.09.2009.
Придбання дерев'яних піддонів було необхідним у зв'язку із створенням умов зберігання для товару (солі), що знаходиться на складі позивача.
Укладання договору про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт № 63 з ТОВ «Хелдіг»здійснено в зв'язку з необхідністю залучення третіх осіб для вчасного та повного виконання умов договорів купівлі-продажу солі, які позивач укладає з іншими контрагентами при виконанні своєї господарської діяльності. Підтвердженням щодо необхідності в замовленні розвантажувально-навантажувальних робіт є умови договорів укладених позивачем з іншими суб'єктами господарювання, з яких вбачається, що поставка замовленого останніми товару здійснюється лише до залізничної станції, отже, виникає необхідність в розвантажені вагонів на залізниці та завантажені товару на автомобільний транспорт з метою доставки останнього на склад покупця. Підтвердженням є договір поставки № 4 від 04.01.2010 укладений між Підприємством та ПП «Фірма Олімп 2005»і відповідні видаткові, залізничні накладні, а також договір поставки № 55/10 від 12.05.2010, укладений між ТОВ «Артемсіль регіони-СК»та позивачем, що підтверджується копіями відповідних видаткових і залізничних накладних, долучених до матеріалів справи.
Необхідність укладання договору про надання послуг з навантаження-розвантаження товарів з ТОВ «Біг Кепітал»була викликана наявністю зобов'язань підприємства за договором поставки № ю/906583 від 12.06.2009, укладеним між ВАТ «Кримський содовий завод»та позивачем, про що свідчать відповідні видаткові та залізничні накладні, наявні в матеріалах справи.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем придбані у контрагентів ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком»товари та послуги використано у подальшій господарській діяльності по взаємовідносинах з третіми особами, що підтверджується наданими первинними документами, транспортними та супровідними документами.
Враховуючи вищевикладене і те, що предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про необхідність встановити обґрунтованість і правомірність включення до складу валових витрат та податкового кредиту коштів, сплачених позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що надані відповідачем копії протоколів допиту керівників контрагентів позивача та інформація, що в них міститься, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер правочинів Підприємства. Так, вирок у кримінальній справі №69-110 на даний час відсутній, а належних доказів того, що підписи на первинних документах, виданих Підприємству, від імені керівників контрагентів здійснено іншими особами суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Враховуючи, що пояснення керівників контрагентів позивача зафіксовані в протоколі допиту свідка, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.
В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.
Отже, за змістом вказаних норм, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Проте, відповідач в основу висновків, зроблених у Акті перевірки, та тверджень про відсутність самого факту вчинення між позивачем та контрагентами правочинів і їх виконання поклав виключно показання осіб, як свідків в іншій справі.
Суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності правочинів вимогам частини 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), частини 3 (волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі), частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.
Зі змісту (істотних умов) правочинів не вбачається їх протиправна направленість. Відсутність волі у контрагентів позивача на укладання та виконання правочинів відповідачем суду не доведена належними доказами, а з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема постачання товарів, надання послуг. Оскільки позивач стверджує про отримання послуг і товарів, їх оплатив у відповідному порядку та в подальшому використав у своїй господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, то вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами.
Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Також, в даній категорії справ дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.
Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та включення до валових витрат сплачених за правочинами коштів, факт здійснення Підприємством розрахунків за придбані товари/послуги, в ціні яких сплачено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Підприємством податкових зобов'язань за дослідженими у справі правочинами.
В той же час, суд вважає, що про реальність правочинів, в результаті виконання яких позивачем сформовано податкові зобов'язання та пільги, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшої реалізації придбаних товарів та господарської обґрунтованості потреб в отриманні послуг навантаження-розвантаження, факт отримання яких від ТОВ «Гарант-Техноресурс»у відповідача заперечень не викликав.
Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.
У зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Підприємства щодо формування валових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком».
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем нікчемного характеру правочинів, укладених між Товариством та ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Хортком», доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат коштів, відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 01 серпня 2011 року №0000452301 та №0000442301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма «Каре» судовий збір у розмірі 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп.
.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 лютого 2012 р..