01 червня 2011 року < Текст > Справа № 2а-0870/1095/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої
при секретарі А.С. Нецик
за участю:
від представника позивача: не з'явився
від представника відповідача: не з'явився
від представника третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовною заявою: Державної податкової адміністрації Запорізької області
до: 1- Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНТЕР»
2- Державного реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_1
про : визнання нечинним запису щодо проведення державної реєстрації, визнання недійсними установчих документів та припинення державної реєстрації
22.02.2011 Державна податкова адміністрація Запорізької області (далі -позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНТЕР» (далі-відповідач1) та до Державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі-відповідач2), за участю третьої особи ОСОБА_1 (далі-третя особа) про визнання нечинним запису щодо проведення державної реєстрації, визнання недійсними установчих документів та припинення державної реєстрації .
Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. В позовній заяві просить:
1. визнати нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «ПРОМІНТЕР» з 12.03.2009 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
2.визнати недійсними установчі (засновницькі), реєстраційні документи ТОВ «ПРОМІНТЕР» з моменту державної реєстрації з 12.03.2009;
3. Припинити державну реєстрацію ТОВ «ПРОМІНТЕР» з 12.03.2009.
Зазначає, що під час державної реєстрації відповідача1 наміру та мети займатися господарською діяльністю не було, за юридичною адресою відповідач 1 не знаходиться, що є ознаками фіктивності, у зв'язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, до суду письмових пояснень не направляв про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, направив до суду письмові пояснення, справу просить розглянути без його участі. З позовними вимогами не погоджується, зазначає, що реєстрація була здійснена з дотриманням діючого законодавства.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, до суду письмових пояснень не направила про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами ст. ст. 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
12.03.2009 було зареєстровано ТОВ «ПРОМІНТЕР», про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серія А01 N033768.
Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відповідача1 взято на податковий облік 13.03.2009 як платника податків, на підтвердження чого видано довідку від 13.03.2009 №326 та довідку від 25.12.2009 №1326.
Згідно з податковою звітністю відповідача 1 фінансово-господарська діяльність ним здійснювалась з липня 2009 року по вересень 2010 року.
З жовтня 2010 року по теперішній час податкова звітність відповідачем не подається.
Згідно довідки АА №068416 ЄДРПОУ та статуту підприємства керівником та засновником відповідача 1 є ОСОБА_1 (третя особа по справі), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та який водночас виступає засновником та директором цього підприємства.
Відповідно пояснень громадянина ОСОБА_1, які долучені до матеріалів справи, останній за грошову винагороду віддав особі на ім'я ОСОБА_2 свій паспорт та ідентифікаційний номер. Як вбачається з наданих вищезазначеним громадянином пояснень, до фінансово-господарської діяльності підприємства він не мав та не має ніякого відношення.
Будь-які договори, бухгалтерські, фінансово-господарські, інші первинні документи, у тому числі, що стосуються податкової звітності, у зв'язку з діяльністю товариства не складав, не підписував, нікого на такі дії не уповноважував, податкової звітності не подавав та не має уяви як така звітність взагалі повинна бути складена.
Про існування ТОВ «ПРОМІНТЕР» ОСОБА_1 взагалі невідомо. При його реєстрації не мав мети та наміру займатися будь-якою діяльністю від імені цього підприємства.
При виїзді працівників УПМ ДПА в Запорізькій області на юридичну адресу підприємства встановлено, що відповідач 1 за юридичною адресою не знаходиться, про що складено довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 03.11.2009 №1378/26-31 та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 03.11.2009 №225.
14.03.2011 до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача 2 в яких зазначено, що 11.03.2011 року на підставі Ухвали Господарського суду Запорізької області від 28.02.2011 №19/209/10 державну реєстрацію відповідача 1 припинено за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом.
До матеріалів справи позивачем додана копія апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.02.2011 №19/209/10, однак докази щодо прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та відкриття апеляційного провадження суду надані не були.
Щодо позовної вимоги про визнання нечинним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «ПРОМІНТЕР» з 12.03.2009 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України» подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
На момент створення ТОВ «ПРОМІНТЕР» згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції від 14.02.2009) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
На момент звернення позивача до суду згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (абзац другий частини другої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI,у редакції Закону України від 01.07.2010 р. N 2390-VI) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що на момент звернення до суду у позивача було відсутнє право, щодо звернення до суду з вимогою: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Тому суд вважає, що у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовних вимог визнати недійсними установчі (засновницькі), реєстраційні документи ТОВ «ПРОМІНТЕР» з моменту державної реєстрації з 12.03.2009, слід зазначити наступне.
Згідно п.п.20.1.12 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо 20.1.12. у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;
Відповідно до ст. 55 і Господарського кодексу України положення якої визначають ознаки фіктивності суб'єкта господарювання, які дають підстави для звернення до суду.
Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Позивач посилаючись на пояснення третьої особи у позові зазначає, що третя особа за грошову винагороду передала свій паспорт особі на ім'я ОСОБА_2 та більш ніяких дій не проводила. Враховуючи пояснення третьої особи, те що ця особа притягалася до кримінальної відповідальності та відсутність наміру провадити фінансово-господарську діяльність позивач просить визнати недійсними установчі (засновницькі), реєстраційні документи ТОВ «ПРОМІНТЕР» з моменту державної реєстрації з 12.03.2009 та припинити державну реєстрацію ТОВ «ПРОМІНТЕР».
При цьому у позові позивач не зазначає які саме документи слід визнати недійсними.
Крім того, порушень під час реєстрації зі сторони відповідача 2 не було, реєстрація відповідача 1 буда проведена з дотриманням ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державним реєстратором на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, не здійснюється перевірка документів на відповідність вимогам чинного законодавства, під час проведення реєстрації, а лише перевіряється комплектність документів. Реєстратор не зобов'язаний перевіряти мету суб'єкта господарювання спрямовану або не спрямовану на ведення фінансово - господарської діяльності.
Водночас у частині 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону, відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
Таким чином, державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.
З такою позицією погоджується і Верховний суд у Постанові від 15 вересня 2009 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень у діях відповідача 2 під час державної реєстрації відповідача 1.
Щодо вимоги припинити державну реєстрацію ТОВ «ПРОМІНТЕР», слід зазначити наступне.
Згідно з п.п.20.1.12 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України та ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції Закону України від 01.07.2010 р. N 2390-VI) такого права у позивача як звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи не має , а передбачено право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.
Крім того, доказів щодо скасування запису про припинення державної реєстрації відповідача 1, який припинений за судовим рішення щодо визнання юридичної особи банкрутом, позивачем надано не було.
Враховуючи всі обставини по справі та проаналізувавши всі докази які були надані, суд приходить до висновку, що пояснення третьої особи щодо відсутності наміру провадити господарську діяльність, на які посилається позивач не є достатніми доказами, для прийняття розсудливого, обґрунтованого та законного рішення, тому приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 14.06.2011.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева