24 листопада 2011 року 12:34 Справа № 2а-0870/10633/11
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, Запорізький район Запорізької області,
до: Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Ярошенка Максима Юрійовича,
м. Запоріжжя,
третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Харків,
про: визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 22.11.2011,
від відповідача: Ярошенко М.С., посвідчення НОМЕР_1,
третя особа: ОСОБА_5, за довіреністю №37 від 19.01.2011,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Ярошенка Максима Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.10.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає у позові, що постанова державного виконавця від 26.10.2011 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, є протиправною, оскільки вона прийнята на виконання виконавчого напису нотаріуса №154 від 28.01.2009, якого, як стверджує позивач, не існує.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, після початку розгляду справи по суті, представник зазначив, що постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2011 підлягає скасуванню, оскільки ПАТ «УкрСиббанк» був пропущений строк пред'явлення виконавчого напису до виконання, встановлений п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», надавши суду під час промови письмові пояснення з цього приводу.
Відповідач у судовому позов не визнав, зазначив, що оскаржувана позивачем постанова, як і постанова про відкриття виконавчого провадження, прийняті із додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію відповідача, зазначив, що оскаржувана позивачем постанова відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
19 жовтня 2011 року третя особа звернулась із заявою до ВДВС Запорізького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №154 від 28.01.2010.
21 жовтня 2011 року відповідач, розглянувши заяву ПАТ «УкрСиббанк», прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП №29350080 від 21.10.2011 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №154 від 28.01.2009.
Крім того, на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем винесена постанова від 26.10.2011 у ВП №29350080, якою було накладено арешт на домоволодіння позивача та оголошена заборона на його відчуження. При цьому державним виконавцем у вказаній постанові також зазначений виконавчий напис нотаріуса №154 від 28.01.2009.
Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача щодо накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, зазначивши у позові, що державний виконавець неправомірно прийняв постанову від 26.10.2011, оскільки виконавчого напису №154 від 28.01.2009 не існує.
Крім того, у письмових пояснення, наданих суду під час розгляду справи по суті, представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки третьою особою був пропущений строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Відповідач у своїх поясненнях, наданих суду під час розгляду справи по суті, зазначив, що дата вчинення напису «28.01.2009» вказана у оскаржуваній постанові помилково. На підтвердження цього, відповідач надав суду копію постанови ВП №29350080 від 23.11.2011 про внесення змін до постанови про відкриття провадження від 21.10.2011 та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2011, якою виправлені помилки у дані вчинення виконавчого напису, та копію виконавчого напису №154 від 28.01.2010 вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6
Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Оскільки, під час розгляду справи встановлено, що дата вчинення виконавчого напису №154 була зазначена у оскаржуваній позивачем постанові із помилкою, яка виправлена відповідачем шляхом прийняття відповідної постанови, суд вважає, що наразі відсутні підстави для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2011 у ВП №29350080, оскільки вона прийнята відповідачем у межах та спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Щодо пояснень представника позивача про скасування постанови у зв'язку із пропущення третьою особою строку пред'явлення виконавчого напису до виконання, суд вважає, що вони не підлягають розгляду, оскільки, по-перше, представником позивача під час розгляду справи по суті таким чином змінені підстави адміністративного позову, по-друге, предметом розгляду у справі є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2011 у ВП №29350080, а не постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження у ВП №29350080 під час прийняття якої повинно вирішуватися питання щодо дотримання стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України, (…) Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 137 КАС України, (…) До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Частиною 1 ст. 135 КАС України встановлено, що судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.
Отже Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені вимоги щодо зміни позивачем підстав або предмету адміністративного позову - подання письмової заяви, яка відповідає вимогам ст. 106 КАС України, та подання такої заяви до початку розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 24.11.2011 судом було запропоновано сторонам надати клопотання розгляд яких можливий лише до початку розгляду справи по суті, однак сторонами таких клопотань заявлено не було.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого державного виконавця ВДВС Запорізького районного управління юстиції Ярошенка Максима Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «УкрСиббанк», не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Ярошенка Максима Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про скасування рішення - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова