21 листопада 2011 року 12:02 Справа № 2а-0870/9627/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Павлові С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Агрофірма «Нива»,
до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької
області
про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №02/2 від 03.01.2011,
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №12136/10/10 від 24.12.2011,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» звернулося із адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000992301 від 19.10.2011р. винесене Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцію Запорізької області.
В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що документи первинного бухгалтерського позивача свідчать про те, що у травні 2011 року ТОВ «Агрофірма «Нива» не здійснювало безтоварних операцій, а паливно-мастильні матеріали дійсно були придбані у ТОВ «ПК Серіол-Плюс» для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Крім того, у зазначеному місяці позивач придбавав паливно-мастильні матеріали лише у одного продавця - ТОВ «ПК Серіол-плюс», отже за відсутності вказаних поставок паливно-мастильних матеріалів позивач взагалі не зміг би проводити весняно-літні польові роботи 2011 року. Фактичні поставки та одержання дизельного пального у травні 2011 року від ТОВ «ПК «Серіол-Плюс» на думку позивача також підтверджуються документами про оприбуткування цих паливно-мастильних матеріалів матеріально-відповідальними особами позивача, їх звітами про наявність та використання матеріалів, а також Звітами форми 4-мтп (місячна) про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти, які позивач подає у органи статистики щомісяця. Також позивач вказує на безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 198 ПК України, оскільки податкові накладні, виписані ТОВ «ПК «Серіол-плюс» на вказані поставки паливно-мастильних матеріалів не скасовані та не визнані недійсними, їх невідповідність вимогам статті 201 ПК України відповідачем також не встановлена. Крім того, у позовній заяві позивач зазначає про безпідставність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 ПК України, пункту 3 «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках» щодо неперерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість у троки, встановлені законодавством для перерахування сум податку на додану вартість до державного бюджету по декларації з ПДВ за травень 2011 року у розмірі 138234,32 грн., оскільки сума податку на додану вартість у зазначеному розмірі віднесена у травні 2011 року до податкового кредиту правомірно, а отже така сума податку не повинна перераховуватись на спеціальний рахунок для збільшення податкового зобов'язання з цього податку. До того ж, на думку позивача, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не є податковим зобов'язанням сільгосппідприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування, а тому, за відсутності податкового зобов'язання не може бути нарахована сума грошового зобов'язання, як це зробив відповідач Рішенням, що оскаржується.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.
Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. № 44659 від 14.11.2011 р. зокрема зазначає, що в ході проведення перевірки, згідно наданих документів, ТОВ «АФ «Нива» порушені норми Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281), а саме - на підприємстві відсутні товарно-транспортні накладні №1-ТТН, оформлені відповідності з вимогами Інструкції №281, між перевіряємим підприємством та ТОВ ПК «Серіол-плюс» відсутній письмовий договір на поставку паливно-мастильних матеріалів, відсутній обік довіреностей на одержання паливно-мастильних матеріалів, передбачений Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. №99, відсутні паспорта якості та копії сертифіката відповідності матеріалів, порушений загальний облік прийняття, транспортування, зберігання, відпуск товарної нафти і нафтопродуктів, передбачений інструкцією. З вищезазначеного на думку позивача вбачається, що паливно-мастильні матеріали ТОВ «АФ «Нива» не одержувало від ТОВ ПК «Серіол-плюс», так к дані порушення унеможливлюють отримання даних ТМЦ. Також відповідач посилається на ненадання під час перевірки позивачем матеріалів, як свідчили б про погодження транспортування отриманих паливно-мастильних матеріалів з Державтоінспекцією. Крім того, відповідач зазначає, що висновок, зроблений в акті щодо неотримання позивачем паливно-мастильних матеріалів підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Паливна компанія «Серіол-Плюс» дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період травень 2011 року №277/23-253/30599933 від 18.08.2011р., отриманий від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з питань достовірності вчинених правочинів з постачальником ПП «Старкад-Пром» від якого отримано паливно-мастильні матеріали ТОВ «АФ «Нива» по ланцюгу постачання.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених вище.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до наказу Пологівської МДПІ від 15.09.2011р. за №515 посадовими особами Пологівської МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрофірма «Нива» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт № 354/2301/30630150 від 30.09.2011 р.
Перевіркою встановлено: 1) порушення ТОВ «Агрофірма «Нива» п.п. 5.1.1 п. 5.1, п.п. 5.4.1 п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5, п.п. 7.5.1 п.п. 7.5.2, п.п. 7.5.4, п.п. 7.5.6, п.п. 7.5.8 п. 7.5 п. 7.1 ст. 7, п.п. 10.2.1, п.п. 10.2.2, п.п. 10.2.4, п.п. 10.2.8, п.п. 10.2.10 п. 10.2 ст. 10, п. 14.1 п. 14.2 п. 14.4 ст. 14 Інструкції про прядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, ст. 17 п.1 ст. 67, п.1 п.7 ст. 179, ст. 180 Господарського кодексу України, ст..ст. 203, 208, 215, 228, 626, 629, 655, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України, Інструкцією про прядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. №99, ст. 13, 15, 16, 18 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 року №1644-ІІІ, Постанови КМУ від 29 січня 1999 року № 104 «Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом», ст.1 п.1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996, п. 19 ст. 2, ч.2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, п. 198.1 п. 198.3 статті 198 ПК України, чим завищено податковий кредит по отриманим від ТОВ ПК «Серіол-плюс» податковим накладним на суму 138234,32 грн.; 2) порушено п. 200.1 п. 200.2 ст. 20, п. 203.2 ст. 203 ПК України від 02.12.2010р., п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках», затвердженого Постановою КМУ від12.01.2011 року №11, в частині неперерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість у токи, встановлені законодавством для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету по декларації з ПДВ за травень 2011 року у розмірі 138234 грн.
19.10.2011 р. на підставі акта перевірки № 354/2301/30630150 від 30.09.2011р. Пологівською міжрайонною ДПІ Запорізької області прийняте податкове повідомлення-рішення рішення № НОМЕР_1, яким Сільськогосподарському ТОВ “Агрофірма «Нива» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 138235 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 138234 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське ТОВ «Агрофірма «Нива» звернулося до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до п.185.1 ПК України, об'єктом оподаткування зокрема є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно ч.1 п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно ч.1 п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до ч. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Як встановлено судом, Сільськогосподарське ТОВ «Агрофірма «Нива»» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ ПК Серіол-плюс» у розмірі 138234 грн. Зазначена сума податкового кредиту підтверджується дослідженими під час судового розгляду справи податковими накладними на придбання дизельного палива та бензину А-76, виписаними ТОВ «ПК Серіол-плюс», і на які є посилання у акті перевірки № 354/2301/30630150 від 30.09.2011р., а саме:
- №41 від 05.05.2011 на суму 176983,67 грн., в т.ч. ПДВ 29497,28 грн.;
- №131 від 12.05.2011 на суму 302220,5 грн., в т.ч. ПДВ 50370,08 грн.,
- №204 від 19.05.2011 на суму 175794,53 грн., в т.ч. ПДВ 29299,09 грн.,
- № 260 від 25.05.2011 на суму 174407,2 грн., в т.ч. ПДВ 29067,87 грн.,
Таким чином, Сільськогосподарське ТОВ «Агрофірма «Нива» правомірно, відповідно до вищенаведених приписів законодавства України, включило до податкового кредиту за травень 2011 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з придбання у ТОВ ПК «Серіол-плюс» дизельного палива та бензину А-76 у розмірі 138234 грн., за першою подією - датою отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З приводу посилання відповідача у акті перевірки на порушення позивачем вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281), суд зазначає що відповідно до розділу 1 «Загальні положення» зазначеної Інструкції її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства). Однак суду не надано жодних доказів того, що позивач займається хоча б одним з перелічених видів діяльності, не вбачається цього і з наявної в матеріалах справи довідки №47 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з огляду на що суд приходить до висновку, що дія Інструкції №281 не розповсюджується на діяльність позивача.
З огляду на вищенаведене, суд не погоджується з висновками перевірки щодо не одержання ТОВ «АФ «Нива» від ТОВ ПК «Серіол-плюс» паливно-мастильних матеріалів у зв'язку з виявленими порушенням позивачем Інструкції №281 і ненаданням до перевірки документів, обов'язковість яких передбачені зазначеною інструкцією.
Щодо посилання відповідача у акті перевірки на відсутність між позивачем та ТОВ ПК «Серіол-плюс» письмового договору на поставку паливно-мастильних матеріалів, складання якого передбачено начебто п. 1 ст. 67, п. 1 п. 7 ст. 179, ст. 180 Господарського Кодексу України та ст. 208 Цивільного Кодексу України, суд зазначає, що зазначені норми Господарського кодексу не містять вимог щодо форми договору. Стаття 208 Цивільного кодексу України передбачає зокрема, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. При цьому вимоги до письмової форми договору встановлені у статті 207 Цивільного кодексу України. Акт перевірки не містить посилання на недотримання позивачем встановлених Законом вимог до письмової форми договору, натомість суд вважає, що зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом - ТОВ ПК «Серіол-плюс», щодо придбання пального, зафіксований у декількох документах, підписаних уповноваженими особами юридичних осіб та скріплених печатками (зокрема видаткових та податкових накладних, рахунках, платіжних дорученнях), що відповідає письмовій формі правочину, встановленій Законом. Крім того, позивачем до позовної заяви додана копія договору №91 від 05.01.2008 року від 05.01.2008 року, укладеного між ТОВ ПК «Серіол-плюс» (продавець) та ТОВ «Агрофірма «Нива» (покупець) щодо придбання дизельного палива, бензину, мастил моторних і технічних, строк дії зазначеного договору до 05.01.2013р. Згідно пояснень представника позивача, саме на підставі зазначеного договору здійснювалась поставка позивачеві паливно-мастильних матеріалів ТОВ Паливна компанія «Серіол-Плюс».
Щодо посилання відповідача у акті перевірки на ненадання позивачем під час перевірки матеріалів, які свідчили б про погодження транспортування отриманих паливно-мастильних матеріалів з Державтоінспекцією Міністерства внтурішніх справ України, що на думку відповідача є підтвердженням факту не отримання ТОВ «Агрофірма «Нива» від ТОВ ПК «Серіол-плюс» паливно-мастильних матеріалів, суд зазначає, що як вбачається з досліджених під час судового розгляду справи доказів: пояснень представників сторін, умов договору №91 від 05.01.2008 року, товарно-транспортних накладних, та зазначено у самому акті перевірки № 354/2301/30630150 від 30.09.2011р., дизельне паливо та бензин було доставлено позивачу транспортом ТОВ ПК «Серіол-плюс», тож позивач самостійно не здійснював транспортування небезпечних вантажів і відповідно не повинен мати документи, які свідчили б про погодження такого транспортування з Державтоінспекцією.
Суд також не погоджується з посиланням відповідача у акті перевірки № 354/2301/30630150 від 30.09.2011р. в підтвердження висновку щодо не отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «ПК «Серіол-плюс» на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Паливна компанія «Серіол-плюс» з питань достовірності вчинених правочинів з ПП «Стракард-Пром» та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період травень 2011 року №277/23-253/30599933 від 18.08.2011р., отриманий від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з огляду на таке.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд проаналізувавши зміст акту перевірки №277/23-253/30599933 від 18.08.2011р. приходить до висновку що зазначений документ не може бути єдиним, достатнім і належним доказом не отримання позивачем паливно-мастильних матеріалів, оскільки, по-перше, під час проведення вищезазначеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПК «Серіол-плюс» не досліджувались жодні первинні документи з приводу придбання позивачем у травні 2011 року паливно-мастильних матеріалів і акт перевірки відповідно не містить жодного посилання на такі документи, по-друге, висновки зазначеного акту носять неконкретний характер, тобто не визначено які саме правочини і з якими саме контрагентами є нікчемними або такими, що укладені без мети настання реальних наслідків і якими доказами це підтверджується. Більш детально у вищенаведеному акті перевірки було досліджено лише питання формування ТОВ «ПК «Серіол-плюс» частини податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року по фінансово-господарським відносинам з ПП «СТАРКАРД-ПРОМ», однак відповідач жодним чином не обґрунтував своє твердження, наведене у письмових запереченнях, щодо того, що кінцевим споживачем по ланцюгу постачання таких матеріалів є ТОВ «АФ «Нива».
Суд також не погоджується з твердженнями відповідача у акті перевірки про те, що зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), оскільки по-перше, зазначений висновок зроблено без будь-якого обгрунтування, по-друге, позивач є виробником сільськогосподарської продукції, під час вироблення якої є необхідність у використанні паливно-мастильних матеріалів. Натомість, на підтвердження факту використання придбаного у травні 2011 року пального позивачем надані суду звіти про рух матеріальних цінностей по рахунку та звіти про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти.
У акті перевірки відсутнє посилання на вирок суду, який набрав законної сили або постанову у справі про адміністративні правопорушення, або інший належний та допустимий доказ, який би встановлював відповідні обставини, за яких можливо прийти до висновку про нікчемність правочинів між ТОВ «Агрофірма «Нива» та ТОВ «ПК «Серіол-плюс» та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні позивачем товарів у травні 2011 року.
З огляду на вищенаведене суд також не погоджується з висновками перевірки про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 203.2 ст. 203 ПК України та п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.2011 року №11 щодо неперерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість у строки, встановлені законодавством для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету по декларації з ПДВ з травень 2011 року у розмірі 138234,32 грн.
Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Законодавства України акт перевірки не містить, Сільськогосподарське ТОВ «Агрофірма «Нива» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним товарам (послугам) до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.
Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області № НОМЕР_1 від 19 жовтня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 19 жовтня 2011 року про визначення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 138 235 гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» 3 гривні 40 копійок судового збору
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова