30 листопада 2011 року < Текст > Справа № 2а-0870/9593/11
12 год. 45 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
при секретарі Лазько Д.В.
за участю представників позивача Тарканець А.І., Шестопаловій О.Д.
представника відповідача Барановій Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таір-1»
до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таір-1» звернулось з адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000162303 від 29.04.2011, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7 566 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 891 грн. 50 коп., та податкового повідомлення-рішення № 0000152303 від 29.04.2011, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 9 458 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2 364 грн. 50 коп., посилаючись на те, що висновки акту перевірки про нікчемність укладеного між позивачем та ПП «Альтекс - Юг» правочину та відсутність факту придбання товару у останнього, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають фактичним обставинам здійснених господарських операцій щодо придбання пшениці фуражної відповідно до укладеного договору поставки № 01/11/10 від 01.10.2010, у зв'язку з чим вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та пояснила, що під час проведення перевірки ТОВ «Таір - 1» за основу були взяті висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті невиїзної документальної перевірки ПП «Альтекс - Юг» від 04.03.2011 №607/23-2/37048928, яким встановлено, факт того, що ТОВ «Альткс - Юг» не має необхідних умов для виконання постачання товарів або здійснення господарської діяльності (оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі), а саме у підприємства відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Крім того, також перевіркою було встановлено, що правочини укладені між ПП «Альтекс - Юг» з підприємствами - постачальниками, а саме: ТОВ «АВ - Групп», ТОВ «Скай Груп, ЛТД», ТОВ «ФМП - Лак», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «Компанія «Промресурс, ЛТД», ТОВ «СГ - Групп», ТОВ «Легат - М», ТОВ «ВКК «ДВМ», ТОВ «Ніка і Ко» та іншими контрагентами, не мали настання реальних юридичних наслідків, а тому є нікчемними. Отже, факт придбання ПП «Альтекс - Юг» товарів у підприємств - постачальників та передачі його підприємствам - покупцям, не підтверджено ДПІ у м. Херсоні, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, договори укладені між ТОВ «Таір - 1» та ПП «Альтекс - Юг»» є нікчемними в силу приписів ст. 216 ЦК України, та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім, тих, які пов'язані з їх недійсністю.
Також, відповідач зазначив, що умови договору поставки № 01/11/10 від 01.10.2010 передбачають наявність у ПП «Альтекс - Юг» продукції, яка реалізується, транспортних засобів, складських приміщень, достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, що здійснюють перевезення товару на склад покупця. Крім того, відповідач вказує на те, що перевіркою ПП «Альтекс - Юг» встановлено відсутність на балансі підприємства основних фондів, у зв'язку з чим не підтвердженим залишається факт придбання та наявність будь - яких товарно - матеріальних цінностей на складах ПП «Альтекс - Юг», також не встановлені обставини щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, інших фактів щодо походження товару.
Крім того, представник відповідача зазначила, що позивачем під час проведення спеціалістами Вільнянської МДПІ Запорізької області перевірки ТОВ «Таір - 1» не надані сертифікати якості продукції (зерна фуражного), яка була придбана у ПП «Альтекс - Юг». На підставі викладеного просила суд в задоволенні позову ТОВ «Таір - 1» відмовити.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області з 31.03.2011 по 06.04.2011 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Таір - 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Таір - 1» по взаємовідносинам з ПП «Альтекс - Юг» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010, за результатами якої складено акт від 13.04.2011 № 149/23/37021398 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про встановлені порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік в сумі 9 458 грн., та порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 7 566 грн.
Висновки акту перевірки про допущенні порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю укладеного між ТОВ «Таір - 1» та ПП «Альтекс - Юг» правочину та відсутністю факту придбання товару у останнього.
Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки від 13.04.2011 № 149/23/37021398 про допущені порушення вимог податкового законодавства обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.
Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Таір» мало взаємовідносини з ПП «Альтекс - Юг» відповідно до укладеного договору від 01.10.2010 № 01/11/10 щодо поставки пшениці фуражної, згідно з яким ПП «Альтекс - ЮГ» (продавець) зобов'язується поставити пшеницю фуражну, а ТОВ «Таір - 1» (покупець) зобов'язується прийняти товар за кількістю та якістю і своєчасно сплатити в терміни та на умовах Договору.
Згідно умов вищевказаного договору розрахунки за кожну прийняту партію товару здійснюється ТОВ «Таір - 1» в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Альтекс- Юг», або за готівку в касу підприємства.
Згідно з договором, доставка товару транспортом узгоджується окремо по кожній партії і може бути здійснена будь - якою стороною. Разом з тим, кожна партія товару поставляється покупцю по його письмовій заявці, рахунка - фактурі зі складу продавця або іншого місця зберігання в строк не більше трьох днів з моменту отримання заявки.
До перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Таір - 1» з ПП «Альтекс - Юг» позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, квитанції до прибуткового касового ордеру, касова книга ТОВ «Таір -1», прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, договір поставки, картка рахунку, аналіз рахунка, журнали проводок.
Відповідно розділу 3 укладеного між ТОВ «Таір -1» з ПП «Альтекс - Юг» договору поставки від 01.10.2010 №01/11/10, поставка товару здійснюється транспортом узгоджується окремо по кожній партії і може бути здійснена будь - якою стороною, а також відповідно до розділу 4 п. 4.1. даного договору якість отриманого товару повинно відповідати ГОСТу, що підтверджується сертифікатом якості.
Як вбачається з матеріалів перевірки, документів на транспортування товару та сертифікати якості зерна фуражного, до перевірки позивачем не надані.
Згідно наданих документів встановлено, що ТОВ «Таір - 1» у жовтні 2010 року придбало у ПП «Альткс - Юг»» пшеницю фуражну за договором поставки від 01.10.2010 №01/11/10 на загальну суму 100 000 грн., у тому числі ПДВ 16 666 грн. 67 коп.
Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати)- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Зі змістом п. 5.2.1 цієїж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
За приписом пп.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.
Зазначені приписи, щодо обов'язкового використання товарно-транспортної накладної та зберігання одного з її примірників у вантажоодержувача, встановлені п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом Міненергетики України, Мінекономіки України, Мінтрансу України, Держкомспоживполітики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.
При цьому, зазначеним пунктом встановлено, що бланки товарно-транспортних на підприємстві є документами суворої звітності.
Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Міністату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля».
Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).
Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат.
Враховуючи, що ТОВ «Таір -1» документів на підтвердження транспортування товару від ПП «Альтекс - Юг» відповідно до укладеного договору поставки №01/11/10 від 01.10.2010, які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надано, тобто у позивача відсутні документи, які підтверджують транспортування товару, а саме товарно-транспортні накладні, а також у позивача відсутні і акти приймання - передачі товару та документи щодо зберігання товару, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відсутній факт передачі товару від ПП «Альтекс - Юг» до ТОВ «Таір -1».
Крім того, посилання позивача лише на наявність у нього належним чином оформлених видаткових накладних, платіжних доручень та податкових накладних, як на підтвердження факту здійснення господарської операції, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ТОВ «Таір -1» та ПП «Альтекс - Юг» був укладений договір поставки пшениці фуражної №01/11/10 від 01.10.2010.
Відповідно до умов зазначеного договору ПП «Альтекс - Юг» надає ТОВ «Таір -1» одночасно з продукцією, що поставляється, видаткову накладну на продукцію, що поставляється, податкову накладну, сертифікат якості.
Згідно з матеріалами перевірки позивачем до перевірки сертифікат якості продукції, яка була придбана у ПП «Альтекс - Юг» на вимогу працівників Вільнянської МДПІ Запорізької області не надавався, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що документи на які посилається позивач не підтверджують факт здійснення господарських операцій, та не спростовують висновків відповідача, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Крім того, акт перевірки містить відомості про те, що посадовими особами «Таір -1» до перевірки не були надані документи які б підтверджували перебування директора ТОВ «Таір -1» у жовтні 2010 року у м. Херсоні (аркуш 8 акту перевірки).
Також, посадовими особами «Таір -1» до перевірки були надані рахунки-фактури, виписані ПП «Альтекс - Юг», які складені з порушенням вимог діючого законодавства. У наданих до перевірки рахунках-фактурах від 04.10.2010 №АА - 0000302, від 11.10.2010 №АА - 0000314, від 20.10.2010 №АА - 0000351 відсутні відомості про особу, яка їх підписала, а тому вищевказані рахунки не можуть вважатися підтверджуючими документами.
Як встановлено судом, між ТОВ «Таір -1» та ПП «Альтекс - Юг» укладено договір поставки пшениці фуражної № 01/11/10 від 01.10.2010.
Відповідно до пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, інших договорів з ТОВ «Альтекс - Юг» позивачем не укладалось.
Згідно з наданими представником позивача засвідченими копіями квитанцій до прибуткових ордерів, вони містять посилання на інший договір, відповідно до яких проводиться розрахунки за поставлений товар, ніж той який укладений між ТОВ «Таір - 1» та ПП «Альтекс - Юг».
У квитанціях до прибуткових ордерів від 04.10.2010 №142, від 05.10.2010 №145, від 11.10.2010 №156, від 12.10.2010 №159, від 13.10.2010 №302, від 20.10.2010 №172 та від 21.10.2010 №175 є посилання на договір №168/2010 від 01.10.2010 (аркуш 7-8 акту перевірки).
Таким чином, зважаючи на те, що відомості, які містяться у вищевказаних квитанціях до прибуткових касових ордерів не засвідчують факт сплати за договором поставки №01/11/10 від 01.10.2010, у зв'язку з чим є неможливим встановити, за які саме товарно-матеріальні цінності була здійснена оплата позивачем на адресу ПП «Альтекс - Юг».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені документи не підтверджують факт здійснення господарських операцій, та не спростовують висновків відповідача, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів перевірки, під час її проведення за основу спеціалістами Вільнянської МДПІ Запорізької області були взяті висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті невиїзної документальної перевірки ПП «Альтекс - Юг» від 04.03.2011 №607/23-2/37048928, яким зафіксовані наступні обставини.
Під час проведення перевірки спеціалістами ДПІ у м. Херсоні було встановлено, що основним видом діяльності ПП «Альтекс - Юг» є оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі.
Перевіркою ПП «Альтекс - Юг» було встановлено, що у підприємства, яке є основним постачальником продукції до ТОВ «Таір - 1», відсутні усі необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто операції ПП «Альтекс - Юг» не є господарською діяльністю підприємства, оскільки в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, господарська діяльність - будь - яка діяльність особи направлена на тримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Також під час проведення перевірки органами ДПС була встановлена відсутність на балансі підприємства основних фондів, у зв'язку з чим, не підтвердженим залишився факт придбання та наявність будь - яких товарно-матеріальних цінностей на складах ПП «Альтекс - Юг», не встановлені обставини щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, інших фактів щодо походження товару.
З урахуванням встановлених обставин перевірки за результатами її проведення спеціалістами ДПІ у м. Херсоні зроблений висновок про те, що у ПП «Альтекс - Юг» для реалізації продукції не має в наявності ані транспортні засоби, ані будь - які складські приміщення, ані достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, які могли б здійснювати перевезення товару, у зв'язку з чим підприємством не був підтверджений органам ДПС факт придбання товарів у підприємств - постачальників (виробників) та передачі його у власність підприємствам - покупцям.
Отже, для реалізації умов договору № 01/11/10 від 01.10.2010 ПП «Альтекс - Юг» для поставки товару на склади ТОВ «Таір - 1» повинно мати в наявності продукцію, яка реалізується, транспортні засоби, складські приміщення, достатню кількість працівників відповідної кваліфікації, що здійснюють перевезення цього товару.
Зафіксовані обставини про відсутність у ПП «Альтекс - Юг» основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджують висновки перевірки про відсутність факту поставки позивачу товару від ПП «Альтекс - Юг».
Також відсутність у ПП «Альтекс - Юг» власних транспортних засобів спростовує посилання представника позивача про правомірність відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки товар поставлявся згідно з мовами договору поставки №01/11/10 від 01.10.2010 будь - якою із сторін даного договору.
За відсутності власного транспорту ПП «Альтекс - Юг» позбавлено можливості виконати умови укладеного договору щодо поставки товару на склад позивача власним транспортом, і у даному випадку, поставка товару можлива лише при укладенні договору ПП «Альтекс - Юг» з іншим перевізником з обов'язковою випискою товарно-транспортних накладних, які є підтвердженням переміщення, оприбуткування товару, підставою для його оперативного та бухгалтерського обліку, і які у позивача відсутні.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено реальність операцій щодо придбання товарів у ПП «Альтекс - Юг», документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік, а саме належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, у позивача відсутні.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що позивачем не надано належних доказів реального отримання товару з огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, та прийняття, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат на придбання цього товару.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно Наказу ДПА України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» та з урахуванням п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
- порядковий номер податкової накладної;
- дату виписування податкової накладної;
- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платнику податку на додану вартість;
- податковий номер платника податку (продавця та покупця);
- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (осяг, об'єм);
- повну та скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
- ціну поставки без врахування податку;
- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Пунктом Наказу ДПА України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 «Закону України про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак відсутність належним чином оформлених податкових накладних та фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.
Відповідно до вимог п.п. 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам
Як вбачається з акту перевірки, посадовими особами «Таір -1» до перевірки були надані податкові накладні постачальником відповідно до яких зазначено ПП «Альтекс - Юг», що складені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме позивачем до перевірки були надані податкові накладні б/н від 04.10.2010, б/н від 11.10.2010 та б/н від 20.10.2010, які не містять порядковий номер податкової накладної, а також в яких одиниці виміру товару зазначені в кілограмах, а ціна поставки за тону, яка при підрахунку не відповідає дійсності, тому вищевказані податкові накладні не можуть вважатися підтверджуючими первинними документами, (аркуш 19 - 20 акту перевірки).
Засвідчені копії зазначених податкових накладних надані представником відповідача також до суду.
Зазначені обставини також спростовують посилання позивача про реальність операцій щодо придбання пшениці фуражної. Документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік, як і належним чином оформлені податкові накладні, у позивача відсутні.
Надані позивачем при судовому розгляді справи копії податкових накладних від 04.10.2010 № 567, від 11.10.2010 № 591 та від 20.10.2010 № 624, які містять порядковий номер, суд вважає таким, що не підтверджують реальність господарської операції, оскільки зазначені накладні у позивача були відсутні на час проведення перевірки, а зазначені у них відомості щодо одиниці виміру товару та його вартості також не підтверджують обсяг та вартість придбаної продукції.
Надані позивачем договір з Державним підприємством «Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1) від 01.07.2010 про надання необхідної робочої сили з числа спецконтингенту (засуджених), рахунок-фактура № СФ-0000577 від 29.10.2010, податкова накладна від 29.10.2010 № 1007 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000120 суд вважає такими, що не спростовують висновки податкового органу про відсутність працівників на момент здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Альтекс-Юг», оскільки з наданих документів не можливо встановити день та час використання спецконтингенту позивачем відповідно до умов укладеного договору.
Крім того наданий позивачем договір оренди споруди (забійного цеху) від 01.07.2010, який відповідно до пояснень представника позивача використовувався як сховище та на який здійснювалась поставка придбаного товару, суд також вважає неналежним доказом наявності у позивача необхідність приміщень, оскільки, в порушення вимог ч. 2 ст. 793, ст. 794 ЦК України, зазначений договір, якій укладений строком на п'ять років, нотаріально не посвідчений, та пройшов державну реєстрацію.
Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України, наданий позивачем договір оренди транспортного засобу від 01.06.2010, нотаріально не посвідчений, у зв'язку з чим не може підтверджувати використання зазначеного транспорту позивача при здійсненні господарської діяльності, у тому числі щодо перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не надано документів, підтверджуючих фактичне отримання товару, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно із діючим законодавством, тому відповідно, позов про їх скасування не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша
Постанову в повному обсязі виготовлено 05 грудня 2011 року.