24 листопада 2011 року 16:28 Справа № 2а-0870/9622/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Корольові О.О.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.12.2010 №20-531);
ОСОБА_2 (довіреність від 20.12.2010 №20-529);
відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 21.02.2011 №б/н);
ОСОБА_4 (довіреність від 25.06.2011 №б/н);
ОСОБА_5 (довіреність від 10.01.2011 №б/н);
ОСОБА_6 (довіреність від 11.10.2010 №б/н)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
про скасування податкових повідомлень-рішень
У жовтні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000900801, від 20.10.2011 №0000870801, від 20.10.2011 №0000880801.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та зазначили, що оскаржувані рішення є неправомірними, а зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протиправним. Пояснюють, що податковий кредит підприємства заснований на первісних документах та на податкових накладних, які відповідають вимогам чинного законодавства. З урахуванням викладеного просять позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 16.11.2011. Зокрема вказують, що контрагенти позивача - ТОВ ПКФ «Летан» та ТОВ «Дніпрометпром» мають у ланцюгах постачання відносини із підприємствами з ознаками фіктивності. Також зазначили, що по господарській операції із ТОВ «Дніпрометпром» у позивача відсутні товарно-транспортні накладні. Вважають, що фінансово-господарська діяльність позивача по операціям отримання від указаних підприємств товарів здійнюється поза межами правового поля, а тому оскаржувані рішення є правомірними, а позов необгрунтованим. Просять в задоволенні позову відмовити.
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
11.10.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ ПКФ «Летан» (постачальник) укладений договір поставки №20/2010/4, відповідно до якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю вапно. Виконання між сторонами умов указаного договору підтверджене документами, а саме: рахунками-фактурами, квитанціями про приймання вантажу, податковими накладними, прибутковими ордерами, накладними на маршрут або групу вагонів, які підтверджують перевезення вапна залізничним транспортом, платіжними дорученнями.
Крім того, представник позивача надав суду оригінали актів експертизи Запорізької торгово-промислової палати, зі змісту яких вбачається, що під час поставки товару залізничним транспортом здійснювалось зваження отриманого вапна, постачальником якого є ТОВ ПКФ «Летан», а вантажоотримувачем - ВАТ «Запоріжсталь». Указані акті залучені до матеріалів справи.
Із матеріалів справи вбачається (довідка ЄДР №11551780 станом на 27.10.2011, витяг із офіційної бази ДПА України), що ТОВ ПКФ «Летан» зареєстроване як юридична особа. На момент здійснення між позивачем та ТОВ ПКФ «Летан» господарських операцій, ТОВ ПКФ «Летан» було зареєстроване як платник ПДВ. На час розгляду справи судом у Єдиній базі даних про платників ПДВ відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ відсутні.
27.08.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «Дніпрометпром» (постачальник) укладений договір поставки №20/2010/1502, а 12.05.2011 між цими сторонами укладений договір постачання №20/2011/1129. Відповідно до умов указаних договорів постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю товар, вказаний у специфікаціях до договорів. Виконання між сторонами умов указаного договору підтверджене документами, а саме: рахунками-фактурами, податковими накладними, приходними ордерами, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, видатковими накладними, картками складського обліку матеріалів.
Із матеріалів справи вбачається (довідка ЄДР №10868737 станом на 18.08.2011), що ТОВ «Дніпрометпром» зареєстроване як юридична особа. На момент здійснення між позивачем та ТОВ «Дніпрометпром» господарських операцій, останнє було зареєстроване як платник ПДВ. На час розгляду справи судом у Єдиній базі даних про платників ПДВ відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ відсутні.
Посадовими особами СДПІ у період з 12.09.2011 по 30.09.2011 проводилась позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запоріжсталь» з питання визначення правомірності декларування від'ємного значення ПДВ за липень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2011 по 30.06.2011. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 06.10.2011 №394/08-01/00191230 (далі - Акт-1).
Проведеною перевіркою встановлені та у Акті-1 зафіксовані порушення, а саме:
пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п. 4 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за червень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ - 784 858,00грн.;
пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.3, ст.200 ПК України, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п.4 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за липень 2011 на загальну суму ПДВ - 688 304,00грн.
Посадовими особами СДПІ проводилась камеральна перевірка ВАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2011 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 07.10.2011 №397/08-01/00191230 (далі - Акт-2).
Проведеною перевіркою встановлені та у Акті-2 зафіксовані порушення, а саме:
пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п. 4 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», ВАТ «Запоріжсталь» завищено заявлену за серпень 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 688 304,00грн.
Не погодившись із висновками Акту-1 та Акту-2 позивач надав на них заперечення до податкового органу, проте відповідач залишив висновки актів без змін.
За результатами проведених перевірок та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 20.10.2011 №0000870801, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень 2011 року на 784 858,00грн., за липень 2011 року на 688 304,00грн.;
від 20.10.2011 №0000880801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 784 858,00грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 392 429,00грн.
від 21.10.2011 №0000900801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на 688 304,00грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 344 152,00грн.
Також під час судового засідання сторони зазначили, що на момент проведення перевірок позивачу було відшкодовано суму ПДВ за липень 2011 року у розмірі 784 858,00грн. Під час проведення такого відшкодування порушень податкового законодавства за указаний період встановлено не було, відшкодована сума підтверджена.
Крім того, учасники процесу пояснили, що суму ПДВ, що включена позивачем до податкового кредиту відображена ТОВ «Дніпрометпром» та ПКФ «Летан» у податковій звітності. Розбіжностей у спірних періодах щодо відображення сум ПДВ під час перевірки не встановлено.
Вважаючи указані рішення протиправними позивач звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).
Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Із матеріалів справи вбачається та представниками відповідача не заперечується, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час судового засідання представниками СДПІ не виникало.
Крім того, пунктом 201.8 ст.201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ. Указаний факт представниками відповідача не заперечується.
Крім того, під час проведення перевірки позивач надавав перевіряючим відповідні первинні бухгалтерські документи (рахунки-фактури, накладні, тощо), які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій між ВАТ «Запоріжсталь» та його контрагентами. Указані первинні бухгалтерські документи були надані позивачем у судовому засіданні та сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності їх змісту з боку представників відповідача не виникло.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).
Згідно із п. 200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Щодо твердження представників відповідача про відсутність товаро-транспортних накладних по господарській операції із ТОВ «Дніпрометпром», то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Розділом 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Із матеріалів справи вбачається, що в порушення умов розділу 4 договору постачання №20/2010/1502 від 27.08.2010 та указаних Правил, товарно-транспортна накладна виписана не була. Проте указаний факт, на думку суду, є порушенням договірних відносин між суб'єктами господарювання. Такий договір судом недійсним не визнаний, його виконання під сумнів відповідачем не ставиться.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням вимог правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, які не пов'язані із дотриманням вимог податкового законодавства та не може свідчити про відсутність реального постачання товару.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Із матеріалів справи вбачається та у судовому засіданні встановлено, жодних зауважень до позивача та його безпосередніх контрагентів у відповідача ні під час перевірки, ні у судовому засіданні не висловлювалось. В той же час, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на наявність порушень чинного законодавства у ланцюгах постачання суд вважає безпідставними для прийняття оскаржуваних рішення щодо позивача.
Оскільки контрагенти позивача на момент укладання угод та складання податкових накладних мали свідоцтва платника ПДВ, податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки) та відповідні суму відображені у податкових звітностях ТОВ ПКФ «Летан» та ТОВ «Дніпрометпром», то суд дійшов висновку, що позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
У відповідності до пп. 14.1.181 п.14. 1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача щодо зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за червень та липень 2011 року та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2011 року є протиправними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 20.10.2011 №0000880801.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 20.10.2011 №0000870801.
4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 21.10.2011 №0000900801.
5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) судовий збір у розмірі 10,20грн. (десять грн. 20 коп.) Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності оформлена і підписана 05.12.2011.
Суддя (підпис) Ю.В.Калашник