14 вересня 2011 року 11:00 Справа № 2а-0870/5946/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Сокол О.О. та представників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
26 липня 2011 року Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі - позивач, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 884,28 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/5946/11, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 серпня 2011 року.
Ухвалою суду від 17 серпня 2011 року зупинено провадження у справі для надання позивачем додаткових доказів та призначено справу до судового розгляду на 14 вересня 2011 року.
14 вересня 2011 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала про призначення справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте до суду повернулась поштова кореспонденція з відміткою «за закінченням строку зберігання», заперечень до суду не надходило.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
18 вересня 2006 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
10 грудня 2007 року відповідач звернувся до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя із заявою «Про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності на 2008 рік» відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» при цьому відповідачем був визначений вид підприємницької діяльності, якою він мав займатися - ремонт та будівництво індивідуального житла.
Рішенням Запорізької міської ради від 13 лютого 2008 року №10 для фізичних осіб-підприємців, які займаються ремонтом та будівництвом індивідуального житла встановлена ставка єдиного податку у розмірі 200,00 грн. на місяць.
Відповідно до даних облікової картки платнику податків ФОП ОСОБА_1, за період з 21 січня 2010 року по 20 листопада 2010 року нараховано єдиного податку у сумі 2200,00 гривень. З урахуванням існуючої на початок 2008 року переплати у сумі 12,75 грн. та часткової сплати відповідачем податку у сумі 1587,52 грн., на час звернення до суду ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку у розмірі 599,73 грн.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме цим Указом.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.
Частиною 2 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу) податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Частиною другою пункту 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Крім того, під час перевірки проведеної позивачем 04 вересня 2008 року з питання своєчасності сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, результати якої відображено в акті №1401-1710, встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата єдиного податку у квітні, червні та серпні 2008 року. Відповідальність за вказане порушення була передбачена п.п.17.1.17 п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі вказаної перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій:
№0012171710/0 від 04 вересня 2008 року на суму 20,00 грн.;
№0012161710/0 від 04 вересня 2008 року на суму 80,00 грн.;
№0012151710/0 від 04 вересня 2008 року на суму 184,55 грн.;
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу внесену відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулась 12 вересня 2008 року з відміткою «адресат вибув».
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку.
Сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій у встановлений законодавством строк не сплачена та набула статусу податкового боргу.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 25 вересня 2008 року №1/1939 на суму 484,28 грн. та другу податкову вимогу від 31 жовтня 2008 року №2/2360 на суму 684,28 грн., які повернулися позивачу з поштовою відміткою «адресат за вказаною адресою не проживає», оскільки їх вручення виявилося неможливим.
Відповідно до актів від 01 жовтня 2008 року №613 та від 12 листопада 2008 року №754 податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень.
Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.
У зв'язку з тим, що відповідачем суму заборгованості погашено не було, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя прийнято рішення від 15 грудня 2008 року №270/2502406914/24/10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Отже, судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку перед бюджетом становить 884,28 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків відповідача.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 28 коп. на р/р 34217379700008, одержувач: місцевий бюджет Хортицького району м. Запоріжжя, код платежу 18050200, МФО 813015, код отримувача 34676906, ГУДКУ у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко