16 листопада 2011 року о 16 год. 02 хв. Справа № 2а-0870/5172/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., за участю представника позивача Лівошко І.Є., представника відповідача Лисенко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький комбінат будматеріалів» (надалі - позивач або ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач або ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202302/0/6236 від 20.04.2011 по податку на додану вартість на суму 526761 грн. 00 коп. та штрафних санкцій на суму 39794 грн. 50 коп. видане відповідачем.
Позивачем у позові зазначено, що спірне рішення прийняте на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №104/23-253 від 29.03.2011, з яким ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» не погоджується оскільки відповідач дійшов висновків про наявність порушень податкового законодавства лише використовуючи дані інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Бест-Звіт», АІС «РПП» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Інші питання, документи, пояснення відповідач не досліджував і не запитував. В акті перевірки визначено порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» шляхом завищення податкового кредиту, сформованого від ТОВ «Завод Метпроммаш» на загальну суму 159174 грн. 00 коп. Позивач зазначив, що з ТОВ «Завод Метпроммаш» здійснювались операції придбання вапна за ціною 717 грн. за 1 тону, яке у подальшому, перепродано ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» за ціною 738 грн. 33 коп. за 1 тону. Позивач наполягає на реальності вчинених операцій купівлі-продажу вапна посилаючись на наявність договорів, видаткових накладних та всіх фінансових документів з ТОВ «Завод Метпроммаш» на придбання вапна та оренду складських площ, залізничних квитанцій про приймання і відправку вантажу, видаткових накладних та всіх необхідних фінансових документів. Позивач вважає, що наявність у нього залізничних накладних на відправку до ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» вапна є безапеляційним доказом реальності здійсненої операції. Також, позивач не погоджується з викладеними в акті перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 даними про не підтвердження, в порушення вимог ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, факту передачі товарів (послуг) по договору з ТОВ «Індра Енерджі». Позивач вважає, що вказане твердження спростовується: реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Запоріжгаз» з ресурсів ТОВ «Індра Енерджі» у січні 2011 року; актом про використання газу відповідно до показників приборів обліку від 31.01.2011; актами передачі-прийому природного газу від 31.01.2011; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ИЭ-0000012 від 31.01.2011. Таким чином, на виконання умов договору №110062А, укладеного 20.12.2010 позивачем з ТОВ «Індра Енерджі», у січні 2011 року ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» спожив 400 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 1117267 грн. 20 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які формують собівартість виробленої продукції. При цьому, позивач наполягає, що ТОВ «Індра Енерджі» має ліцензію серії АВ №472065 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом з терміном дії до 11.11.2014 та інші необхідні складові для здійснення постачання природного газу, який воно закуповує у ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України» за договором №ТР-172/10 від 29.10.2010. Отже, позивач вважає, що податковий кредит за перевірений відповідачем період підтверджується податковими накладними від ТОВ «Індра Енерджі» і від ТОВ «Завод Метпроммаш», оформленими у відповідності з вимогами чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представником відповідача надано до суду письмові заперечення в яких він зазначив, що актом перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 встановлено віднесення до податкового кредиту грудня 2010 року 159174 грн. 00 коп. за результатами господарських відносин з ТОВ «Завод Метпроммаш». До перевірки надано договір №312и від 01.12.2010 між ТОВ «Завод Метпроммаш» (продавець) та ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (покупець), за яким позивач придбав вапно комове негашене. При цьому, податкові накладні, видаткові накладні, а також докази переміщення товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи) до перевірки не надані. Відповідач посилаючись на ст.ст.3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.1.1, 1.2 п.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку») вважає, що відсутність на час перевірки товарно-транспортних накладних є ознакою відсутності господарської операції, а отже і підтвердження права платника на віднесення сум до податкового кредиту. Відповідач звертає увагу суду на те, що у наданих позивачем квитанціях про відправлення вантажу, виданих Придніпровською залізницею у розділі «вантажовідправник» зазначено ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот», у графі «станція і залізниця відправлення» зазначено «порт Велике Запоріжжя». Крім того, відповідач акцентує увагу на тому, що місцезнаходженням продавця товару - ТОВ «Завод Метпроммаш» як і покупця - ВАТ «Дніпровський металургійний завод» є м.Дніпропетровськ. Докази перевезення вапна до м.Запоріжжя у позивача відсутні. Також, податковий орган вважає, що факт продажу вапна позивачем не може вважатись підтвердженням його придбання у ТОВ «Завод Метпроммаш», оскільки позивач є виробником такого виду продукції. Крім того, відповідач вважає, що позивачем документально не підтверджено підстави для віднесення до податкового кредиту січня 2011 року 367587 грн. 00 коп. за результатами господарських відносин з ТОВ «Індра Енерджі». Зокрема, відповідач посилаючись на п.1.3, п.11.1.1 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених 27.12.2005 наказом Міністерства палива та енергетики України №618, зареєстрованих 26.01.2006 у Міністерстві юстиції України за №67/11941, вважає, що позивачем не надано доказів отримання природного газу: Журнал обліку газу, звіти засобів вимірювальної техніки за контрактний місяць, акти приймання-передачі газу, підписані позивачем, ТОВ «Індра Енерджі» та газорозподільною (газотранспортною) організацією. Відповідач посилаючись на ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначає, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №197940 ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа за адресою: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.69. Позивач має ідентифікаційний код 00290771.
Позивач 18.12.1995 взятий на податковий облік у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя за №01-240. Згідно Свідоцтва №100343292 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ№117132 ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» має індивідуальний податковий номер 002907708297.
Згідно акту №104/23-253, складеного 29.03.2011 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «Індра Енерджі», ТОВ «Завод Метпроммаш» та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року, січень 2011 року встановлено: «… 1. порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, підприємством завищено податковий кредит сформований від ТОВ «Завод Метпроммаш» на загальну суму 159174 грн. 00 коп. у тому числі у періоді: за грудень 2010 року на суму 159174 грн. 00 коп., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - грудень 2010 року на суму 159174 грн. 00 коп. 2. порушення вимог п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, підприємством завищено податковий кредит сформований від ТОВ «Індра Енерджі» на загальну суму 367587 грн. 00 коп., у тому числі у періоді: за січень 2011 року на суму 367587 грн. 00 коп., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - за січень 2010 року занижено на 367587 грн. 00 коп. …».
В акті перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 зазначено: «… п.2.9 Перевірку проведено на підставі даних: інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Бест-Звіт», АІС «РПП» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронного журналу переліку платників високого ризику, затвердженого головою ДПА України та наказу ДПА від 14.04.2010 №182 по Запорізькій області «Про проведення операції «Бюджет» вибірковим методом» …».
Оскільки в акті не зазначено інших джерел інформації, а перевірка здійснювалась документальна позапланова невиїзна, то дані, які містяться у запереченнях відповідача на адміністративний позов щодо стану ведення бухгалтерського обліку ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», наявності/відсутності відповідної документації не є об'єктивними.
Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 стало прийняття відносно ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» податкового повідомлення-рішення Форми «Р» №0000202302/0/6236 від 20.04.2011.
Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя збільшило суму грошового зобов'язання ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» за платежем: податок на додану вартість на 566555 грн. 50 коп. (з яких: 526761 грн. 00 коп. - основного платежу, 39794 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції).
І. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано до суду: податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.01.2011: за 12 місяців 2010 року, у якій усього податкового кредиту (рядок 17) зазначено - 583391 грн. 00 коп.; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяців 2010 року, за яким відкориговано податковий кредит (зменшено) на 184 грн. 00 коп., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 12 місяців 2010 року; податкову декларацію з податку на додану вартість від 15.02.2011 (коригуюча за 11 місяць 2010 року), за якою податкові зобов'язання визначені платником у сумі 31415 грн. 00 коп. та податковий кредит у сумі 583615 грн. 00 коп.
Також, позивачем надано до суду Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний період 12 місяців 2010 року, за січень 2011 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.
ІІ. Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування формування податкового кредиту - податкові накладні, виписані ТОВ «Завод Метпроммаш» на постачання вапна комовго: №31203 від 03.12.2010; №101204 від 10.12.2010, №171202 від 17.12.2010, №241202 від 24.12.2010.
У вказаних податкових накладних зазначено, що ТОВ «Завод Метпроммаш» має свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ за №100227791.
Разом з цим, відповідачем не надано доказів про анулювання/скасування цього свідоцтва на момент виписки вищевказаних податкових накладних.
Також, позивачем надано до суду видаткові накладні на вапно комове, виписані ТОВ «Завод Метпроммаш»: №31203 від 03.12.2010, №101204 від 10.12.2010, №171202 від 17.12.2010, №241202 від 24.12.2010.
З пояснювальної записки, Термінового звіту про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (№1-П) за грудень 2010 року, наданих позивачем виходить, що у зв'язку з ремонтом вапняної печі №1 з 03.12.2010 по 20.12.2010 та з метою виконання договірних обов'язків з постачання вапна споживачам ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» придбав вапно у кількості 1100т. у ТОВ «Завод Метпроммаш».
Відповідачем не спростована вказана інформація, це питання під час перевірки податковим органом не досліджувалось, документи у позивача - не витребувались.
Судом досліджені Квитанції про приймання вантажу, видані Придніпровською залізницею. У розділі «вантажовідправник» зазначено ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот», у графі «станція і залізниця відправлення» зазначено «порт Велике Запоріжжя».
На спростування заперечень відповідача щодо постачання вапна кінцевим споживачам: ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзерджинського», ТОВ «ПД Холдінг» не ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», представником позивача надано до суду подорожні листи вантажного автомобіля (типова форма №2-ТН).
Як зазначено у подорожніх листах вантажного автомобіля: №473 від 01.12.2010, №474 від 01.12.2010, №475 від 01.12.2010, №476 від 02.12.2010, №477 від 02.12.2010, №478 від 03.12.2010, №479 від 03.12.2010, №480 від 03.12.2010, №481 від 06.12.2010, №482 від 06.12.2010, №483 від 07.12.2010, №484 від 07.12.2010, №485 від 07.12.2010, №486 від 07.12.2010, №487 від 08.12.2010, №488 від 08.12.2010, №489 від 09.12.2010, №490 від 14.12.2010, №491 від 14.12.2010, №492 від 14.12.2010, №493 від 15.12.2010, №494 від 15.12.2010, №495 від 16.12.2010, №496 від 16.12.2010, №497 від 17.12.2010, №498 від 17.12.2010, №499 від 17.12.2010, №500 від 21.12.2010, №501 від 21.12.2010, №502 від 22.12.2010, №503 від 22.12.2010, №504 від 22.12.2010, №505 від 23.12.2010, №506 від 23.12.2010, №507 від 23.12.2010, №508 від 24.12.2010, №509 від 24.12.2010, №510 від 24.12.2010, №511 від 27.12.2010, №512 від 27.12.2010, №513 від 27.12.2010, №514 від 28.12.2010, №515 від 28.12.2010, №516 від 29.12.2010, №517 від 29.12.2010, №518 від 30.12.2010, №519 від 30.12.2010 завдання водієві автотранспортного засобу КРАЗ - здійснювати перевезення від вул.Північне шосе, 69 у м.Запоріжжі (промислова площадка ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів») до вул.Леонова, 1-А у м.Запоріжжі (ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот»); найменування вантажу - вапно.
Крім того, позивачем надано до суду Договір №07-12.2/10-01 від 27.2010, укладений між Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» (порт) та ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (вантажоволоділець).
Згідно з п.1.1 вказаного Договору порт приймає на себе зобов'язання з надання вантажоволодільцу послуг з перевантаження за варіантом автомобіль - склад - залізничний полувагон та зберігання вапна комового (негашеного), у подальшому вантажу, у кількості до 1000 тон у місяць.
Відповідачем не надано документів про організацію зустрічної перевірки ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» щодо здійснення розвантаження/отримання вказаного товару.
Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо можливості ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» здійснення від імені позивача і за його дорученням переміщення вантажу - вапна, яке було придбано у ТОВ «Завод Метпроммаш».
За довідкою ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» від 16.11.2011 за вих.№11/345 позивач станом на грудень 2010 року мав на балансі підприємства наступні транспортні засоби: КРАЗ-256, КРАЗ-256Б1 (2 одиниці), ГАЗ-53-12, ЗІЛ-431-410.
Позивачем надано до суду Договір оренди землі №47/к від 01.11.2010, укладений між ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (орендодавець) та ТОВ «Завод Метпроммаш» (орендар). Згідно з предметом даного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та переробки сипучих вантажів та матеріалів, яка знаходиться на території промислового майданчику за адресою м.Запоріжжя, Північне шосе, 69.
Відповідачем не надано до суду жодного доказу не можливості фактичного використання ТОВ «Завод Метпроммаш» у господарських операціях з ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» вказаної земельної ділянки.
На сторінці 5 Акту перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 зазначено, що ТОВ «Завод Метпроммаш» є «ймовірною «податковою ямою»». Будь-яких безспірних доказів того, що ТОВ «Завод Метпроммаш» є саме «податковою ямою» відповідач до суду не надав.
Отже, позивачем доведено можливість здійснення оподатковуваних операцій.
ІІІ. Відповідно Реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Запоріжгаз» з ресурсів ТОВ «Індра Енерджі» у січні 2011 року до ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» поставлено 400000 кубічних метрів природного газу.
Крім того, судом досліджено: Акт про витрачання газу за показниками приладів обліку від 31.01.2011, Акт приймання-передачі природного газу №634900/01-11, які підписані ПАТ «Запоріжгаз» та ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів».
Також, судом досліджено Акти приймання-передачі природного газу від постачальника ТОВ «Індра Енерджі»: №634900а/12-10 від 31.12.2010, без номеру від 31.01.2011; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ИЭ-0000012 від 31.01.2011. Вказані у викладених документах відомості (в тому числі й числові показники) не суперечать даним, зазначеним у Звітах про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти (№4-мпт), які подані позивачем до Головного управління статистики Запорізької області.
Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування формування податкового кредиту - податкові накладні, виписані ТОВ «Індра Енерджі» на постачання природного газу: №5870 від 02.12.2010, №5872 від 08.12.2010, №5871 від 07.12.2010, №5880 від 10.12.2010, №5873 від 09.12.2010, №5990 від 31.12.2010, №5920 від 29.12.2010, №5890 від 23.12.2010, №5909 від 27.12.2010, №64 від 31.01.2011, №58 від 28.01.2011, №53 від 27.01.2011, №26 від 26.01.2011, №25 від 25.01.2011, №24 від 20.01.2011, №23 від 19.01.2011, №21 від 17.01.2011, №20 від 14.01.2011, №19 від 13.01.2011, №18 від 12.01.2011, №17 від 10.01.2011, №3 від 05.01.2011.
У вказаних податкових накладних зазначено, що ТОВ «Індра Енерджі» має свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ за №100236857.
Разом з цим, відповідачем не надано доказів про анулювання/скасування цього свідоцтва на момент виписки вищевказаних податкових накладних.
В обґрунтування змін в активах платника податків, позивачем надано до суду: протокол про взаємозалік вимог №ЗК-0000001 від 31.03.2011 між ТОВ «Завод Метпроммаш», за яким сторони погашають взаємні борги за договором №47/К від 01.11.2010 та договором №312и від 01.12.2010 на суму 19925 грн. 00 коп.
Також, позивачем надано до суду виписку по рахунку №26003302165649 з 01.12.2010 по 31.12.2010 та у період з 01.01.2011 по 31.01.2011 у філії ПАТ «Промінвестбанк у м.Запоріжжі» з призначенням платежу, які співпадають з даними податкових накладних, внесених до реєстру (які використані для формування податкового кредиту).
Крім того, надано Акт звірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ «Завод Метпроммаш» з 01.11.2010 по 30.04.2011, Акт звіряння взаєморозрахунків позивача з ТОВ «Індра Енерджі» від 31.03.2011
Податкове повідомлення-рішення №0000202302/0/6236 від 20.04.2011, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, має бути скасоване виходячи з нижче зазначеного.
1. Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Позивачем надано до суду документи бухгалтерського обліку за операціями, оподаткування яких є предметом спору. Надані первинні документи відображають зміст та обсяг господарських операцій чим засвідчують їх реальність. Разом з цим, відповідачем не надано документів, які б спростовували викладені у вказаних документах відомості.
2. Згідно з Актом перевірки №104/23-253 від 29.03.2011 документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» здійснена відповідачем на підставі даних інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Бест-Звіт», АІС «РПП» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронного журналу переліку платників високого ризику, затвердженого головою ДПА України та наказу ДПА від 14.04.2010 №182 по Запорізькій області «Про проведення операції «Бюджет» вибірковим методом».
Як зазначено в пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.
Згідно з п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідачем не надано до суду доказів витребування у ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» під час перевірки копій документів відповідно до ст.ст. 20, 85 Податкового кодексу України.
Таким чином, результати перевірки відображені в Акті №104/23-253 від 29.03.2011 не є законними та обґрунтованими, оскільки зроблені без дотримання норм Податкового кодексу України та без дослідження первинних документів.
3. У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 Податкового кодексу України.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як зазначено у пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Згідно з абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Суд вважає, що вказана норма Закону містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.
Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.
При цьому абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надані як до перевірки відповідача, так і до суду податкові накладні та документи у підтвердження оплати товару.
Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить. Не містить акт перевірки й зауважень щодо оплати товару.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та норм Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на відображення податкового кредиту обмежується 1095 днями від дати вчинення господарської операції. Згідно матеріалів справи, цей строк позивачем не порушений.
Згідно з пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.
В акті перевірки не зафіксовано порушень з боку позивача наведених положень пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як зазначено у пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).
Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем дотримані правила формування податкового кредиту на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 Податкового кодексу України.
4. Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 22.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі - «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
За приписами пп.6.1, пп.6.2 п.6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Ані ст.215 Цивільного кодексу України, ані нормами Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів не передбачена можливість органу державної податкової служби у висновках акту документальної перевірки визначати правочини недійсними (нікчемними).
5. Відповідачем не надано до суду жодних доказів про те, що ТОВ «Індра Енерджі» та ТОВ «Завод Метпроммаш» зняті з реєстрації як юридичні особи або у них анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ «Індра Енерджі» та ТОВ «Завод Метпроммаш» могли виписувати податкові накладні.
Відповідач, вважаючи фінансові операції ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» з ТОВ «Індра Енерджі» та ТОВ «Завод Метпроммаш» сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».
Товарність операцій підтверджується наданими до суду представником позивача: видатковими накладними, актами приймання-передачі товарів, актами звірки взаєморозрахунків, подорожніми листами вантажного транспорту, іншими документами, які є в матеріалах справи.
Органи державної податкової служби відповідно до пп.20.1.27 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Дослідженими судом доказами не встановлено підстав для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у суму 526761 грн. 00 коп. за основним платежем та у сумі 39794 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням №0000202302/0/6236 від 20.04.2011.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.
Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Згідно з п.1 ч.2 ст.162 КАС України суд у разі задоволення адміністративного позову не може прийняти постанову про одночасне скасування та визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202302/0/6236 прийняте 20.04.2011 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відносно Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 21.11.2011.
Суддя /підпис/ О.О. Прасов
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов