17.05.2011
Справа № 2а-1636/10
17 травня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС лейтенанта міліції Матковського Геннадія Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Матковського Геннадія Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і пояснив, що 04.12.2011 року інспектором дорожньо-патрульної служби Перепелицею М.О. щодо нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП. Із зазначеною постановою він не згідний, вважає її незаконною та такою, яка підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків інспектора обставинам справи.
Відповідач по справі, у судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов не визнав та вважає свої дії правомірними.
Вивчивши наведені у позові доводи та дослідивши представлені письмові докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Встановлено, що інспектором ДПС Кіровоградської роти ДПС лейтенантом міліції Матковським Г.М., як суб'єктом владних повноважень було складено постанову, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КупАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно ст.9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Порушення ОСОБА_1 вимог п. 16.4 Правил дорожнього руху України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВА1 №109053 від 04.12.2010 року.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не було надано суду жодного доказу, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення зафіксовано в порядку та у спосіб визначені законом.
За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем в межах повноважень та з дотриманням вимог, передбачених КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні вимог позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.251,252,268,283,289 КУпАП,
ст.ст. 2, 8, 69-71, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Бойко