14 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/2761/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Чабаненко С.В.
при секретарі судового засідання : Дарієвич Г.В.
за участю представників сторін :
позивача: Гузєва І.Г.
відповідача: Скрипаль О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 8»до Криворізького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови № 01/11-44-028 від 18.02.2011 про накладення штрафу,
КП «ЖЕО № 8» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Криворізького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області № 01/11-44-028 від 18.02.2011 про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що за результатами розгляду акту перевірки КП «ЖЕО № 8» № 01/11-66-016/13 від 15.02.2011, відповідачем прийнято постанову № 01/11-44-028 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, які полягали у невиконанні приписів Держенергонагляду від 25.02.2010 № 01/11-0045, від 25.02.2010 № 01/11-0046. З постановою про накладення штрафу позивач не погоджується, оскільки вважає, що акт, за результатами розгляду якого складено постанову, складений неповноважною особою, тобто не має юридичної сили. Крім цього, позивачем вказано, що виконувати приписи Держенергонагляду позивач не зобов'язаний з огляду на Постанову КМУ № 131 від 13.02.2006 «Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії», оскільки позивач не є суб'єктом електроенергетики, суб'єктом відносин у сфері теплопостачання і споживачем електричної енергії. На думку позивача вказана обставина також свідчить про незаконність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав аналогічні викладеному вище пояснення, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, які підтримав в судовому засіданні, та документальні докази на їх підтвердження.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно акту № 01/11-0083 від 25.02.2010 за результатами планового обстеження КП «ЖЕО № 8», проведеного старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії Турчиним Б.О. з питань технічного стану та дотримання режимів споживання теплової енергії, експлуатації тепловикористовувальних установок і мереж, систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та систем збору і повернення конденсату, виявлено факти невідповідності діючому законодавству та нормативно-правовим актам в діяльності підприємства, а саме порушення вимог Закону України «Про теплопостачання» та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 14.02.2007 № 71, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 197/13464.
Актом перевірки (протокол) № 01/11-66-016 від 15.02.2011 Криворізького відділення Держінспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області, предметом якої визначено перевірку виконання суб'єктом господарювання приписів від 25.02.2010 № 01/11-0045, від 25.02.2010 № 01/11-0046 установлено ухилення КП «ЖЕО № 8» від виконання вказаних приписів. Крім цього, протоколом № 01/11-66-016 від 15.02.2011 зафіксовано, які саме вимоги приписів відповідача від 25.02.2010 № 01/11-0045 та № 01/11-0046 позивачем не виконано.
Постановою від 18.02.2011 № 01/11-44-028, яка є предметом спору у даній справі, на позивача накладено штраф за ухилення від виконання вимог приписів Держенергонагляду від 25.02.2010 № 01/11-0045, від 25.02.2010 № 01/11-0046, що є порушенням ст. 26 та 27 Закону України «Про електроенергетику» та ст. 31 Закону України «Про теплопостачання».
Щодо невиконання вимог приписів Держенергонагляду від 25.02.2010 № 01/11-0045, від 25.02.2010 № 01/11-0046 позивач не заперечує, проте зазначає, що вказані приписи не є обов'язковими для виконання для КП «ЖЕО № 8», оскільки останній не є суб'єктом електроенергетики, суб'єктом відносин у сфері теплопостачання і споживачем електричної енергії.
З викладеним не можна погодитися, виходячи з наступного.
Згідно Статуту КП «ЖЕО № 8» підприємство визначене виконавцем послуг з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, монтажу систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря тощо.
До внутрішньобудинкових систем стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносить мережі, арматуру на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Мінімальні норми житлово-комунальних послуг, які визначають мінімальний перелік, мінімальні вимоги до кількості та якості житлово-комунальних послуг, затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Технічне обслуговування систем теплопостачання входить до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529.
Відповідно до абзацу сімнадцятого статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Правилами, що встановлюють основні організаційні і технічні вимоги до безпечної надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, а також засобів вимірювальної техніки, окрім ТЕЦ, магістральних теплових мереж та котелень, підключених до них, які належать до сфери управління Мінпаливенерго та на які поширюється дія нормативного документа ГКД 34.20.507 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила», і Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року №71, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за №197/13464.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.2 Правил технічної експлуатації ці Правила призначено, у тому числі, для організацій незалежно від їхньої відомчої належності та форм власності, що здійснюють, в т.ч., монтаж, налагодження, обслуговування і ремонт теплових установок і мереж, а також для здійснення функцій державного енергетичного нагляду за технічним станом і організацією експлуатації теплових установок і мереж за режимами споживання теплової енергії.
До обов'язків виконавця послуг пунктів 5, 7 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» віднесено своєчасне проведення підготовки жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Також обов'язок утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт покладено на КП «ЖЕО №8» як на виконавця послуг з утримання будинків та прибудинкових територій підпунктом 3 пункту 13 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 №529.
Посилання позивача на рішення виконкому Криворізької міської ради від 26.11.2008 № 823 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у м. Кривому Розі» також є безпідставним, оскільки вказане рішення не стосується переліку робіт, виконання яких передбачено вимогами приписів Держенергонагляду, за ухилення від виконання яких до підприємства застосовано штраф, а лише визначає тарифи на послуги з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, та не встановлює правила, норми і стандарти з надання цих послуг.
Що стосується посилання позивача на те, що акт, за результатами розгляду якого складено оскаржувану постанову, складений неповноважною особою, суд зазначає, що акт перевірки (протокол) № 01/11-66-016 від 15.02.2011 та протокол № 01/11-66-016 від 15.02.2011 складені старшим державним інспектором з енергетичного нагляду Криворізького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», ст. 14 Закону України «Про теплопостачання» та Положення про державний енергетичний нагляд, затвердженого постановою КМУ від 07.08.1996 № 929 (із змінами).
Згідно вказаних норм, вбачається, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю) (ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Статтею 9 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики. Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право, в т.ч.,: безперешкодного доступу до електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів та суб'єктів електроенергетики; отримувати від споживачів та суб'єктів електроенергетики інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до нормативно-правових актів; давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; давати споживачам та суб'єктам електроенергетики приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці.
Статтею 14 Закону України «Про теплопостачання» також передбаченіе право державних інспекторів безперешкодно у будь-який час відвідувати об'єкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів; надавати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань.
Постановою Кабінету Міністрів України N 929 від 07.08.1996 (зі змінами та доповненнями) передбачено право Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду, його заступників, старшого державного інспектора з енергетичного нагляду та державних інспекторів з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій: безперешкодно у робочий час відвідувати електричні і теплові установки та мережі суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії з метою здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових і нормативно-технічних документів в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання; здійснювати в установленому порядку обстеження (перевірку), огляд, інспектування електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, а також складати за їх результатами відповідні акти (п. 13 Постанови). Крім цього, згідно п. 15 Постанови, законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності.
Таким чином, посилання позивача на те, що акт, за результатами розгляду якого складено оскаржувану постанову, складений неповноважною особою, є хибним та спростовується, виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів.
За викладених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову, оскільки оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 70-72, 86, 160-162, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 8» до Криворізького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови № 01/11-44-028 від 18.02.2011 про накладення штрафу -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови викладено 20.12.2011.
Суддя
С.В. Чабаненко