13 лютого 2012 р. Справа №2а/0470/2106/12
15 годин 40 хвилин
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
при секретарі судового засіданняБєлкіній А.В.
за участі представника позивача
відповідача Лимар О.Г.
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Громадянина Грузії ОСОБА_4 про видворення за межі України в примусовому порядку, -
Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Громадянина Грузії ОСОБА_4 із позовною вимогою про видворення за межі України в примусовому порядку.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4, громадянин Грузії, перебуває на території України без реєстрації, постійного місця проживання та роботи не має, від добровільного виїзду з території України ухиляється.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не бажає покидати територію України, до державних органів не звертався, оскільки не знає належну процедуру. Вказав на те, що в Україні в місті Дніпропетровськ у нього проживає батько, який знаходиться у шлюбі із громадянкою України, однак, батько ще не має посвідчення на постійне проживання. Пояснив, що мешкав у місті Києві у брата, який на час розгляду справи знаходиться у Росії. Просив скоротити строк заборони на в'їзд до України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що громадянин Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Батумі, Грузія, зареєстрований за адресою Грузія, м. Батумі, паспорт НОМЕР_1, виданий МВС Грузії 05.05.2010 року терміном до 05.05.2020 року, прибув в Україну 26.11.2010 року через КПП «Платонове» з метою працевлаштування, згідно первісних пояснень, в подальшому пояснив, що приїхав до родичів. Мешкає без договору найма у м. Дніпропетровську за адресою АДРЕСА_1, проживає за рахунок випадкових заробітків.
З питання продовження терміну реєстрації до органів внутрішніх справ відповідач не звертався, статус біженця відсутній, документи для оформлення статусу біженця до державних органів відповідачем не подавались.
В судовому засіданні відповідач підтвердив, що в нього відсутні підстави побоюватися можливого переслідування, або негативних для життя та здоров'я наслідків повернення у Грузію. З пояснень відповідача вбачається, що його бабка та дід мешкають у Грузії.
25 листопада 2011 року Красногвардійським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області прийнято висновок про встановлення перебування відповідача на території України незаконним та його видворення до 30 листопада 2011 року, заборонивши в'їзд терміном на 5 років в Україну.
Судом встановлено, що відповідач постійного місця проживання та законного джерела існування в Україні не має, живе за рахунок випадкових заробітків. З питань продовження строку перебування в Україні до органів внутрішніх справ не звертався. Відповідач в добровільному порядку межі України не залишив та продовжує незаконно перебувати в Україні.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідні органи можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про примусове повернення добровільно у встановлений строк не виконано, а також не оскаржено у судовому порядку.
Згідно пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію» №1074 від 29.12.1995 року, іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України в строк, зазначений у рішенні про видворення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що перешкоди для прийняття судового рішенні про видворення громадянина Грузії ОСОБА_4 в примусового порядку відсутні, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Позивач просить також постанову суду звернути до негайного виконання, однак оскільки в позові не йдеться про затримання відповідача у зв'язку із таким видворенням, суд не знаходить підстав для негайного виконання судового рішення.
Керуючись статтями 50, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянина Грузії ОСОБА_4 про видворення за межі України в примусовому порядку - задовольнити повністю.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Копію рішення суду невідкладно вручити особам, які брали участь у справі.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя
І.О. Верба