Справа №2-а-5552/11
01 грудня 2011 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії,
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 150% відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 22.10.1993 року).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій та йому встановлено щомісячну надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 22.10.1993 року). Разом з тим, у 2011 році він отримав таку надбавку в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.
Зазначає, що відповідач відмовляється виплачувати йому таку надбавку в повному розмірі.
Вважає такі дії незаконними та такими, що порушують його права, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2011 року у справі було відкрито скорочене провадження.
Із заперечень представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що проти задоволення позовних вимог вона заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Закону України від 05.10.2005 року №2939-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності для зазначеної категорії пенсіонерів з 01.07.2006 року, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується учасникам бойових дій у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки положення даного Закону в частині підвищення пенсії для учасників бойових дій набрали чинності 01.07.2006 року і не визнанні такими, що не відповідають Конституції України, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло на підставі чинного законодавства.
На підставі викладеного просила у задоволенні позову відмовити.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності для зазначеної категорії пенсіонерів з 01.07.2006 року.
Проте, позивач не погоджується з вказаним підвищенням до пенсії та вважає, що він має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 150% відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 22.10.1993 року), на що слід зазначити наступне.
Відповідно до Закону України від 05.10.2005 року№2939-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності для зазначеної категорії пенсіонерів з 01.07.2006 року, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується учасникам бойових дій у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
До 01.07.2006 року учасникам бойових дій виплачувалась доплата відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за №3551-ХІІ від 22.10.1993 року (із змінами та доповненнями), де у ст. 12 було визначено, учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
З 01.07.2006 року вступила в силу редакція Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 05.10.2005 року №2939-ІV, де п. 2 було визначено, що ч. 4 ст. 12 Закону України №3551 було викладено у новій редакції, а саме: учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Встановлено, що до 01.07.2006 року позивачу, як учаснику бойових дій виплачувалась додаткова пенсія у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, а з 01.01.2006 року 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки положення даного Закону в частині підвищення пенсії для учасників бойових дій набрали чинності 01.07.2006 року, і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, то Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, при виплаті позивачу надбавки до пенсії діяло відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 01.05.2009 року «Про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства про соціальний захист дітей війни, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань», вказані норми змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного прихожу до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 8, 22, 46, 75, 92 Конституції України, ч. 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суддя, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя