Справа №2-а-5632/11
12 грудня 2011 року. Солом'янський районний суд м. Києва
у складі
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про зобов'язання провести йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на щорічну допомогу на оздоровлення, проте, зазначена допомога була виплачена йому в значно меншому розмірі.
Вважає, що його права при нарахуванні та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення були порушенні відповідачами, а тому просив позов задовольнити.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, в ході розгляду справи надіслав пояснення в яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивач у 2011 році, отримував нараховані виплати, заперечень щодо їх розміру не заявляв, законодавчо встановленні розміри компенсаційних виплат повинен був знати, так як нормативно -правові акт, які стосувались підвищення розміру мінімальної заробітної плати офіційно оприлюднені.
Відповідно до діючого законодавства, позивачу призначались до виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії.
Зазначив, що жодним нормативно -правовим актом управлінню не надано повноваження встановлювати розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Управління, як підрозділ органу виконавчої влади діяло в межах правового поля і вона вважає, що немає законних підстав для призначення щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в інших розмірах, оскільки призначення допомоги проведено позивачу у відповідності з чинним законодавством.
На підставі вищевикладеного просив в позові відмовити.
Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, в ході розгляду справи надіслав пояснення в яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, деякі положення статей Закону України «Про державний бюджет на 2007 -2008 роки»визнані неконституційними, однак зазначеним рішенням припинено конституційне провадження щодо визнання неконституційною статтю 101 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Після прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення, Верховною Радою України не внесено змін до Закону України «Про державний бюджет».
ОСОБА_1 призначались виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.
Конституційним судом України рішення про визнання неконституційною Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 не приймалось.
На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити.
Суд, врахувавши письмові пояснення Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення НОМЕР_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
ОСОБА_1 призначалась до виплати сума щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.
Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 не приймалось.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно -правові акти не мають зворотної дії в часі.
Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення зазначеним категоріям осіб, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягав виплаті такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - у жовтні 100 гривень.
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто -в даному випадку -норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було викладено у новій редакції. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаної статті зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статті 48 Закону була відновлена у попередній редакції.
У період, коли діяли два однопредметні нормативно-правових акти, які по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управлінням праці та соціального захисту населення громадян Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації було необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу -Постанову Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, ним не застосовано.
Встановлено, що нарахування щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відноситься до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Виплати призначених допомог та компенсацій здійснюється Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі відповідного рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 у 2011 році, як учаснику ліквідації наслідків ЧАЕС ІІ категорії, необхідно визнати протиправними та стягнути з нього суму щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік, а в позовних вимогах до Київського міcького центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат слід відмовити.
З огляду на наведене, передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна грошова допомога на оздоровлення підлягає перерахуванню та виплаті за період за 2011 рік, за виключенням виплат здійснених у 2011 році.
Відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 30.04.1993 року №43-93 (зі змінами та доповненнями) та КАС України, сторони звільненні від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «»Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Постановою Кабінету Міністрів України №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ч. 1 ст. 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статтями 9, 69-71, 99, 100, 158-163 та 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії за 2011 рік щорічної грошової допомоги на оздоровлення в порядку ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше здійснених виплат у 2011 році.
У задоволенні позовних вимог до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя