11 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/2512/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Обласний комунальний заклад "Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг" до Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про часткове скасування акту № 12-19/094 від 18.11.2010 року, -
28.02.2011 року Обласний комунальний заклад «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про часткове скасування акту № 12-19/094 від 18.11.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було винесено незаконні висновки Акту ревізії № 12-19/094 від 18.11.2010 року. Тому, просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, скасувати Акт ревізії № 12-19/094 від 18.11.2010 року: в частині нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 764, 00 грн. (проведення поточних ремонтів); в частині нецільового використання бюджетних коштів відповідно коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих на туберкульоз») на суму 1 384 979, 40 грн.; скасувати п. 2, 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо усунення порушень, виявлених в ході ревізії від 18.11.2010 року № 12-19/094 фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» та висновки на заперечення (зауваження) до Акту ревізії від 18.11.2010 року № 12-19/094 фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» за період з 01.10.2008 року по 31.08.2010 року в частині: нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 760, 00 грн. (проведення поточних ремонтів); нецільового використання бюджетних коштів відповідно коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих на туберкульоз») на суму 1 384 979, 40 грн.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити даний позов частково з наступних підстав.
18.11.2010 року відповідачем було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» (далі - ОКЗ «ДКТС») за період з 01.10.2008 року по 31.08.2010 року.
Даний Акт ревізії був підписаний позивачем із запереченнями, на які Контрольно-ревізійним відділом у м. Кривому Розі Дніпропетровської області були надані відповідні висновки.
Відповідно до вказаного Акту ревізії відповідачем встановлено неправильне планування коштів, що призвело до їх нецільового використання, чим порушено п. 2.8.1 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150 «Про затвердження примірного переліку послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ, принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Згідно п. 1.9 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетне призначення - повноваження, надане Головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Держбюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Відповідно до п. 2.8.1 Примірного переліку послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, до прорізів належить, зокрема: заміна віконних рам, дверних полотен та підвіконних дощок з фарбуванням та встановленням нових приладів і склінням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», від 24.06.2004 року, № 1875-ІV, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 12, 13 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Так, на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків, споруд Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства було розроблено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150.
Відповідно до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачено розмежування понять та ремонтно-будівельних робіт, що належать до: технічного обслуговування жилих будівель, поточного ремонту, капітального ремонту.
Так, згідно пп. 1.2.8.1, 1.2.8.2, 1.2.8.4, 1.2.8.5, 1.2.8.11 п. 1.2 вказаного Примірного переліку до послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, що належать до поточного ремонту передбачено, зокрема: виправлення віконних рам та дверей із заміною до 5% всієї площі зимових рам та до 3% загальної кількості дверей; заміна несправних віконних, дверних приладів та встановлення тих, що бракує, установлення нових віконних та дверних наличників, ремонт та заміна окремих віконних коробок та підвіконь до 2% загальної кількості їх, суцільне фарбування вікон, дверей, воріт.
Отже, суд приходить до висновку, що заміна віконних рам, коробок, підвіконь, дверей, у обсягах, визначених вказаним Примірним переліком, які здійснювались за окремими договорами, та не пов'язані у часі із виконанням комплексу інших будівельно-ремонтних робіт, належать до поточного ремонту, що й спростовує висновки відповідача, викладені у вказаному Акті ревізії, зокрема, щодо встановленого порушення неправильного планування коштів, що призвело до їх нецільового використання.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» та планових асигнувань на 2009 рік, позивачем було складено кошторис та заплановані роботи по КЕКВ 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання»: заміна дверей міжповерхових - 4 шт. на суму 18 711, 60 грн.; заміна дверей міжкімнатних (полотна) на суму 20 000, 00 грн.; заміна вікон на металопластикові у кількості - 2 шт. на суму 3 073, 20 грн. Крім того, були заплановані роботи по КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів»: заміна віконних блоків на металопластикові та влаштування відкосів лікувального корпусу на суму 30 000, 00 грн. у кількості 12 шт.
Позивач зазначає, що розмежування об'єму робіт при плануванні було проведено відповідно до вимог вказаного Примірного переліку, а саме:
по поточному ремонту:
- заміна дверей міжповерхових метало пластикових у кількості 4 шт. на 18 711, 60 грн. (до 3% загальної кількості дверей і заміна міжкімнатних дверей (полотна) на суму 20 000, 00 грн. - заміна та встановлення дверних полотен та встановлення тих, що бракує);
- заміна вікон на метало пластикові - 2 шт. на суму 3 073, 20 грн. (заміна несправних віконних та дверних приборів, установка тих, що бракує та ремонт, заміна окремих віконних коробок та підвіконників до 2% загальної їх кількості).
Так, загальна сума коштів, витрачених по поточному ремонту складає - 4 178 480, 00 грн.
по капітальному ремонту:
- заміна віконних блоків на металопластикові на суму 30 000, 00 грн.
Отже, судом встановлено, що кошторисом видатків на 2009, 2010 роки, який затверджено Головним управлінням охорони здоров'я, річним планом закупівель передбачено обсяг робіт та послуг по КЕКВ 1137, 1134, 2133, який й було виконано позивачем.
Судом встановлено, що у 2009 році позивачем були укладені угоди на виконання робіт підряду, роботи були проведені та здійснено оплату згідно актів виконаних робіт по КЕКВ 1137 - на суму 41 784, 80 грн.; по КЕКВ 2133 - на суму 30 000, 00 грн., що відповідає бюджетним призначенням, визначеним та затвердженим головним розпорядником бюджетних коштів кошторисом видатків закладу на 2009 рік. У 2010 році позивачем було заплановано по КЕВК 1134 «Оплата послуг, крім комунальних», заміна 2 шт. вікон на металопластикові на суму 3 979, 20 грн., та по КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів» на суму 50 000, 00 грн. у кількості 18 шт. з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року «Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». Розмежування робіт при плануванні проводилось на 2010 рік відповідно до вказаного Примірного переліку. У 2010 році позивачем були укладені угоди на виконання робіт підряду, роботи були проведені і здійснено оплату відповідно до актів виконаних робіт по КЕКВ 1134 - 3 979, 20 грн., по КЕКВ 2133 - 50 000, 00 грн., що відповідає бюджетним призначенням, визначеним та затвердженим головним розпорядником бюджетних коштів кошторисом видатків закладу на 2010 рік.
Відповідно до розділу 12 вказаного Акту ревізії «Видатки на капітальне будівництво та ремонт», відповідачем було проведено контрольні обміри виконаних робіт по капітальному та поточному ремонту, в тому числі із монтажу металопластикових вікон, міжкімнатних та міжповерхових дверей комісійно в присутності представників підрядних організацій, проведено зустрічні звірки по виконанню укладених угод з ТОВ «Регул», ТОВ «Будпромсервіс», ТОВ «Привателектромонтаж» (угоди ТОВ «НВП Будпромсервис» від 16.06.2009 року № 011 (вартість робіт - 20 000, 00 грн.), від 07.05.2009 року № 010 (вартість робіт - 38 800, 00 грн.), ТОВ «Регул» від 07.05.2009 року № 23/09-01 (вартість робіт - 29 996, 40 грн.), ТОВ «Регул» від 07.05.2010 року № 23/09-02 (вартість робіт - 18 711, 60 грн.), ТОВ «Регул» від 28.05.2009 року № 25/09-03 (вартість робіт - 3 073, 20 грн.), ТОВ «Регул» від 14.06.2010 року № 02/06 (вартість робіт - 3 979, 20 грн.), ТОВ «Регул» від 09.07.2010 року № 205 (вартість робіт - 50 000, 00 грн.). За результатами проведеної перевірки відповідачем розбіжностей між фактично виконаними обсягами та обсягами, визначеними в актах виконаних робіт не встановлено, ревізією видатків на проведення капітального будівництва, реконструкції та ремонту порушень не встановлено.
Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Отже, суд зазначає, що позивачем не було завдано матеріальних збитків на вказану в Акті ревізії суму у розмірі 45 764, 00 грн., адже передбачені вказаними угодами на виконання підрядних робіт роботи були відповідним чином заплановані, а витрати щодо оплати виконання вказаних робіт проведені по відповідному коду економічної класифікації. Тому, вимога відповідача щодо сплати в частині нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 764, 00 грн. (проведення поточних ремонтів) є незаконною.
Відповідно до розділу 4 вказаного Акту ревізії «Операції на реєстраційних рахунках, відкритих в органах держаного казначейства та на рахунках в установах банків. Цільове використання бюджетних коштів», відповідачем встановлено порушення цільового використання коштів відповідно коду функціональної класифікації, що привело до нецільового використання коштів на суму 1 384 979, 40 грн. внаслідок використання коштів, виділених по КФК 80204 «Санаторії для хворих туберкульозом» на санаторне лікування хворих із захворюваннями не туберкульозного характеру, чим порушено п. 2.1 - 2.6 Порядку направлення на санаторне лікування хворих на туберкульоз та осіб із груп ризику відповідно до медичних показань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 30.04.2009 року № 287, п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України.
Проте, судом встановлено, що згідно з кошторисами видатків позивач отримує кошти з обласного бюджету по КФК 08204 «Санаторії для хворих на туберкульоз». Відповідно до висновків відповідача, діти із групи ризику щодо туберкульозу із патологією опорно-рухового апарату не повинні оздоровлюватись в умовах закладу і є дітьми, що отримують лікування не за профілем. Так, позивач зазначає, що ним визначено перебування та оздоровлення дітей із захворюваннями не туберкульозного походження відповідно до чинного Наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР № 932 від 29.12.1969 року «Про заходи щодо подальшого покращення санаторно-курортної допомоги дітям з не туберкульозними захворюваннями».
Так, відповідно до п. 8 вказаного Наказу, за необхідності дитячі кістково-туберкульозні санаторії при відсутності контингенту дітей хворих кістковим туберкульозом, для лікування дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату, в тому числі остеомієліти, хвороби Пертеса, остеохондропатії та інші.
Наказом Міністерства охорони здоров'я № 385 від 09.06.2006 року «Про затвердження інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз», розділом 3 визначено групи нагляду дітей, в тому числі щодо групи 5.4. відносяться діти та підлітки, що інфіковані туберкульозом, а також із груп ризику (віраж туберкулінових проб, гіперергічна реакція на туберкулін, наростання туберкулінової чутливості на 6 мм за рік, а також діти із хронічними соматичними захворюваннями), діти, що не були щеплені БЦЖ у період новонародженості, діти з після вакцинальними ускладненнями БЦЖ.
Відповідно даних Акту ревізії, відповідач робить висновки та зазначає, спираючись на ст. 8 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 року, № 2586-ІІІ, п. 2.1 Порядку направлення на санаторне лікування хворих на туберкульоз та осіб із груп ризику відповідно до медичних показань, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я від 30.04.2009 року № 287, що в ОКЗ «ДКТС», крім дітей, хворих на туберкульоз, також перебувають на санаторному лікуванні діти із захворюваннями опорно-рухового апарату не туберкульозного характеру.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, до груп із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз відносяться особи, які перебувають у контакті з хворими на активні форми туберкульозу, тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, звільнені з установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, зловживають алкоголем чи наркотиками, а також бездомні люди, біженці, мігранти тощо.
Згідно п. 2.1 вказаного Порядку, потреба в санаторному лікуванні хворих на туберкульоз та осіб із груп ризику визначається лікуючим лікарем (фтизіатром, дитячим фтизіатром стаціонару, диспансеру, кабінету) за місцем диспансерного нагляду відповідно до медичних показань.
Так, згідно Акту ревізії в ході ревізії цільового використання відповідачем коштів відповідно до коду функціональної класифікації, по якому їх виділено встановлено, що 86 випадків лікування у санаторії протягом періоду з 01.10.2008 року по 31.10.2010 року дітей із діагнозами «сколіоз», «остеохондропатії» різної локалізації, хвороба Пертеса, які відносяться до хвороб кістково-м'язової системи. Вказані діти не перебувають на диспансерному обліку у фтизіатрів протитуберкульозних диспансерів чи кабінетів, а направлялись іншими лікувальними закладами області та перебувають на диспансерному обліку у ортопедів (травматологів). Тому, відповідачем було зроблено висновки щодо нецільового використання коштів відповідно коду функціональної класифікації, по якому їх було виділено за період з 01.10.2008 року по 31.08.2010 року на суму 1 384 979, 40 грн. (2008 - 22 213, 98 грн., 2009 - 708 174, 30 грн., 2010 - 654 591, 12 грн.) внаслідок використання коштів, виділених по КФК 80204 «Санаторії для хворих туберкульозом», на санаторне лікування хворих із захворюваннями не туберкульозного характеру, фінансування яких повинно здійснюватись в залежності від медичних показань по КФК 80205 «Санаторії для дітей та підлітків (не туберкульозні)» або КФК 80206 «Санаторії медичної реабілітації».
Відповідно до п. 6.6 Розділу VІ Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 287 від 30.04.2009 року «Про направлення на санаторне лікування хворих на туберкульоз та осіб із груп ризику», показання для направлення на санаторне лікування дітей хворих на туберкульоз кісток та суглобів передбачено, зокрема, для дітей із груп ризику щодо туберкульозу з патологією опорно-рухового апарату (категорія диспансерного нагляду 5.1, 5.2, 5.4). Крім того, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385, до категорії диспансерного нагляду 5.4 належать діти інфіковані туберкульозом, а також із груп ризику (в тому числі із хронічними захворюваннями), захворювання опорно-рухового апарату, при яких клінічні та рентгенологічні ознаки схожі на ознаки при туберкульозному процесі кісток та суглобів, вважаються патологією, що відносяться до групи ризику з розвитку туберкульозу кісток та суглобів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», інфіковані мікобактеріями туберкульозу - особи, в яких виявлено позитивну імунну реакцію на туберкульоз. Позитивний туберкуліновий тест (R Манту) свідчить про наявність туберкульозної інфекції, а не на наявність або відсутність захворювання на туберкульоз. Діти, що інфіковані туберкульозною паличкою повинні пройти профілактичні та оздоровчі заходи, так як маючи екзогенний фактор (попадання мікобактерії туберкульозу в організм), велике значення відіграє ендогенний фактор, тобто стан самого організму, що спричиняє розмноженню туберкульозної палички, та розвиток специфічних змін різної локалізації (розвиток первинного джерела туберкульозної інфекції). А хронічна соматична, в тому числі і ортопедична патологія, як в нашому випадку, є ендогенним фактором в розвитку туберкульозного процесу кісток та суглобів.
Так, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що всі діти з ортопедичною патологією, що пройшли оздоровлення в умовах санаторію, мають позитивну R Манту згідно даних ф. 63. Тобто, відповідно до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» є особами, що інфіковані мікобактеріями туберкульозу.
Статутом позивача, затвердженого Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2006 року № 773-33/IV, передбачено перелік захворювань, що є показаннями для оздоровлення і лікування в умовах санаторію, в тому числі і захворювання опорно-рухового апарату не туберкульозного походження, а саме: санаторій обслуговує дитяче населення віком від 3 до 16 років із активними та затухаючими формами туберкульозної інфекції, а саме із захворюваннями, зокрема, опорно-рухового апарату туберкульозного та не туберкульозного походження; малими формами легеневого туберкульозу. Крім того, надання медичної допомоги хворим в ОКЗ «ДКТС» передбачено ліцензією від 03.12.2009 року АВ 511434, терміном дії до грудня 2014 року, на проведення медичної практики зі спеціальностей фтизіатрія дитяча, ортопедія травматологія дитяча, рентгенологія, педіатрія.
Головним управлінням охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації були надані роз'яснення щодо правомірності лікування дітей з ортопедичною патологією в ОКЗ «ДКТС» за № 22-6366/0/29/10 від 02.12.2010 року, якими не визначено порушення чинного законодавства з питань оздоровлення та лікування дітей, страждаючих захворюваннями опорно-рухового апарату не туберкульозного походження в умовах санаторію.
А тому, відповідно до вказаних норм діти повинні проходити відповідний курс оздоровлення та лікування у даному санаторії.
Крім того, суд вказує, що пунктами 4.1, 4.2 Наказу № 287, визначено, що документом, що дає право хворим на туберкульоз та особам із груп ризику на санаторне лікування в протитуберкульозних санаторіях є путівка. Путівка заповнюється, підписується керівником закладу охорони здоров'я, яким видається путівка і засвідчується печаткою. А обліку путівок на санаторне лікування здійснюється в журналі реєстрації видачі путівок, що ведеться згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 775 від 26.10.2009 року «Про затвердження норм первинної облікової документації та інструкції щодо їхнього заповнення». Бланк путівки до дитячого санаторію виготовлено позивачем з урахуванням вимог Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 302 від 27.12.1999 року «Путівка в дитячий санаторій» (ф. 077/о).
Так, відповідно Акту ревізії відповідачем були здійснені висновки щодо неправомірності обраної форми путівок та порядку їх заповнення на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 19 від 22.01.2001 року, згідно якого було затверджено зразок санаторно-курортної путівки до санаторно-курортних закладів всіх форм власності. Проте, суд зазначає, що даним Наказом № 19 не передбачено форми путівок в дитячий санаторій Міністерства охорони здоров'я України.
Отже, суд зазначає, що висновки відповідача щодо нецільового використання бюджетних коштів відповідно до коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих не туберкульозом») на суму 1 384 979, 40 грн. є неправомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010 року за № 11-28/4160 позивачу було надіслано Лист про направлення вимог щодо усунення виявлених під час ревізії порушень відповідно до Акту ревізії від 18.11.2010 року № 12-19/094. З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги щодо необхідності усунення порушень, виявлених в ході проведеної ревізії, зокрема, щодо нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 760, 00 грн. (проведення поточних ремонтів); нецільового використання бюджетних коштів відповідно коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих на туберкульоз») на суму 1 384 979, 40 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про скасування Акту ревізії № 12-19/094 від 18.11.2010 року, то суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Отже, акти перевірки за своєю суттю не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині скасування вимог п. 2, 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» за період з 01.10.2008 року по 31.08.2010 року в частині нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 760, 00 грн. (проведення поточних ремонтів); нецільового використання бюджетних коштів відповідно коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих на туберкульоз») на суму 1 384 979, 40 грн. даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні решти позовних вимог - необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» до Контрольно-ревізійного відділу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про часткове скасування акту № 12-19/094 від 18.11.2010 року - задовольнити частково.
Скасувати п. 2, 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу «Дитячий кістково-туберкульозний санаторій № 1 м. Кривий Ріг» за період з 01.10.2008 року по 31.08.2010 року в частині нецільового використання бюджетних коштів загального фонду на суму 45 760, 00 грн. (проведення поточних ремонтів); нецільового використання бюджетних коштів відповідно коду функціональної класифікації (КФК 80204 «Санаторії для хворих на туберкульоз») на суму 1 384 979, 40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Суддя
А. Ю. Рищенко