10 лютого 2012 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/5480/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.
за участю представників :
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Лесика В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3
до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці
про: про скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа підприємець ОСОБА_3 з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень № 0007371721 та 0007361721 від 03.10.2011 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено планову документальну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, за період з 01.07.2009 по 31.12.2010р. За результатами перевірки складено акт № 3831/1721/2593420021 від 19.09.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007371721 від 03.10.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 498457, 50 грн. (в тому числі штрафна санкція 99691,50 грн.) та податкове повідомлення -рішення № 0007361721 від 03.10.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 129518,85 грн.
На думку позивача, вказані рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, в наданих додаткових письмових поясненнях, які підтверджуються наданими суду доказами, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені в запереченні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у м. Вінниці Левчуком О.М.. на підставі направлення № 3141/17 від 30.08.2011 р. та наказу № 4131/17 від 30.08.2011 р. проведено планову документальну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, наслідки якої оформлені актом № 3831/1721/2593420021 від 19.09.2011 року (а.с. 10-24).
З акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
У результаті зазначених вище порушень позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб -СПД від здійснення підприємницької діяльності , за період що перевірявся, в сумі 129518,85 грн., та донараховано податку на додану вартість за період, що перевірявся в сумі 398766 грн.
Податковий орган донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб обґрунтовує тим, що за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. валові витрати СПД ОСОБА_3 сформовані згідно документів, а саме: накладні на придбання послуг та сплата за послуги, яка перерахована з розрахункового рахунку.
В акті перевірки зазначено, що на порушення розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.92 р. СПД ОСОБА_3 до валових витрат включено кошти сплачені ТОВ "Будпостачсервіс-2006" і.п.н. 345663114032 код ЄДРПОУ 34566310 ТОВ "Юг-Капітал" і.п.н. 367004414041 код ЄДРПОУ 36700448, ПП "С.А.С" і.п.н. 359892014026 код ЄДРПОУ 35989204, ТОВ "СІБЕР" і.п.н. 302642926555 код ЄДРПОУ 30264292 на загальну суму 1753255 грн. за моніторинг експедиторських послуг, що не пов'язано з одержанням доходу.
При цьому, як на обґрунтування такого висновку в описовій частині акту (підрозділ 2.2.2 акту) ревізором - інспектором зазначено, що відповідно до розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.92 р. оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Відповідно до Додатку N 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 14.02.2001 р. N 53) затвердженого Головною державною податковою інспекцією, від 21.04.1993, № 12 "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю") Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб , а саме: Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР), з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Склад валових витрат наведено у пункті 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР. Згідно з цим пунктом до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних обмежень (п. 5.2 ст. 5 цього Закону). Положення статті 5 Закону N 334/94-ВР застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отримано дохід.
Що стосується донарахованих сум податку на додану вартість, то відповідно до підрозділу 2.5.2 акту перевірки ревізором -інспектором встановлено порушення порядку ведення податкового обліку , а саме на порушення п.п. 7.4.1 , п. 7.4 , ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідно якого - «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку»та відповідно п.п. 7.4.4. п. 7.4 , ст. 7 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таке порушення має місце відповідно до акту перевірки в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ отриманих у складі придбання послуг з моніторингу у ТОВ "Будпостачсервіс-2006", ТОВ "Юг-капітал", ПП "С.А.С", ТОВ "СІБЕР", які згідно з висновками акту не направленні на одержання доходу.
Разом з тим, представником позивача в судовому засіданні наголошено ,що фактично підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень, якими донараховано відповідні суми зобов'язань як з податку з доходів фізичних осіб так і з податку на додану вартість, слугував виключно єдиний висновок ревізора - інспектора в акті перевірки, що надані суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 послуги з моніторингу експедиторських послуг та пошуку клієнтів від ТОВ „Юг-Капітан”, ПП „С.А.С”, ТОВ „Будпостачсервіс - 2006” та ТОВ „Сіберс”, не пов'язані з одержанням доходу, відповідно і сплачені суми коштів за такі послуги не можуть включатись до валових витрат та податкового кредиту. При цьому, в акті перевірки не має обґрунтування чому саме ревізор -інспектор при проведенні перевірки та дослідженні первинних документів прийшов до такого висновку. Самим актом перевірки не ставиться під сумнів факт надання ТОВ "Будпостачсервіс-2006", ТОВ "Юг-капітал", ПП "С.А.С", ТОВ "СІБЕР" послуг з моніторингу експедиторських послуг та пошуку клієнтів. Надання вказаних послуг підтверджується відповідними первинними документами (договорами, актами виконаних робіт, податковими накладними, виписками про проведення розрахунків), які були предметом дослідження під час проведення перевірки та найшли своє відображення в акті.
В обґрунтування своєї позиції, щодо використання наданих суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_3 послуг з моніторингу експедиторських послуг та пошуку клієнтів в її господарській діяльності та наявності відповідного причинно -наслідкового зв'язку, представник позивача додатково надав листи від ряду контрагентів позивача, з якими він розпочав господарські правовідносини в результаті отримання зазначених вище послуг.
В вказаних листах контрагенти позивача зазначають, за яких саме підстав і внаслідок чого вони розпочали свої господарські правовідносини з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3
Визначаючись щодо заявленого позову, з урахуванням наданих пояснень сторін та доказів в їх сукупності суд виходив з наступного.
Пунктом 86.1 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, зареєстрований Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі -Порядок оформлення).
Пунктом 5.2. Порядку оформлення встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Дослідивши акт перевірки та інші матеріали справи, судом встановлено, що ні в акті перевірки ні в інших матеріалах справи не визначено підстав та фактів на основі яких сформовані висновки акта перевірки.
В акті перевірки зазначено, що на порушення розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.92 р. СПД ОСОБА_3 до валових витрат включено кошти сплачені ТОВ "Будпостачсервіс-2006", ТОВ "Юг-капітал", ПП "С.А.С", ТОВ "СІБЕР" на загальну суму 1753255 грн. за моніторинг експедиторських послуг, що не пов'язано з одержанням доходу.
Разом з тим, вказаний розділ Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” є лише сукупністю норм, які регулюють певну категорію правовідносин і являються лише нормативним обґрунтуванням. Самих належних доказів та фактів наявності такого порушення зі сторони позивача суду не надано. Обґрунтування висновку акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових -повідомлень рішень в матеріалах справи відсутні.
Як свідчать матеріали справи суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 04.03.2005р. зареєстрована Реєстраційною Палатою Вінницької Міської Ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 21740000000003398. Позивач в перевіряємий період була платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 16.03.2005 НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 1 акту перевіркою встановлено, що фактично даних обліку в період з 01.07.2009 року по 31.06.2009 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 здійснювала єдиний вид господарської діяльності: транспортно-експедиційні послуги.
Як вірно зазначено в позовній заяві і не спростовано представником відповідача, в акті перевірки не ставиться під сумнів сам факт надання таких послуг на підставі наданих до перевірки первинних документів, які нашли своє відображення в акті перевірки та додатках до нього.
Крім того, представником позивача в обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні надані як додатковий доказ використання наданих послуг з моніторингу експедиторських послуг та пошуку клієнтів листи контрагентів позивача.
З аналізу вказаних листів вбачається причинно-наслідковий зв'язок наданих послуг з моніторинг експедиторських послуг та пошуку клієнтів з господарською діяльністю позивача.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.92р.
Вказана норма визначає лише які саме витрати можуть бути віднесені до складу, а не випадки коли такі витрати не відносяться і яким чином такий факт підлягає доведенню.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що податковим органом не здійснено аналізу призначення результатів наданих послуг з урахуванням їх сутності з господарською діяльністю позивача. Лише за результатом аналізу зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю позивача, у разі їх не підтвердження на підставі відповідних належних доказів податковий орган може стверджувати про факт наявності вказаних в акті порушень.
Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не передбачено вимоги доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснення ним витрат саме у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, що в даній справі має місце. Позивач замовляв наданні йому послуги з моніторингу експедиційних послуг та пошуку клієнтів на свій страх і ризик, що не заборонено Господарським кодексом України, з метою отримання прибутку в подальшому. Вказаний факт не спростовується податковим органом.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Підставою для не включення до складу валових витрат є лише повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних ат інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених документально.
З аналогічних підстав, матеріалами справи не підтверджується наявність порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». В основу вказаних порушень лягли ті ж самі господарські правовідносини з тим ж контрагентами щодо надання послуг з маркетингового дослідження експедиційних послуг та пошук клієнтів, факт не надання яких не підтверджено. Відповідно і суми сплаченого ПДВ вартості таких наданих послуг правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їхні вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Згідно з частиною 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок дак узування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували б доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовільнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0007371721 та №0007361721 від 03.10.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 3, 40 грн. (три грн. 40 коп.) судового збору сплаченого згідно квитанції № NOVZ051666 від 07.12.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна