09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/154/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: державної податкової інспекції у Тульчинському районі
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по єдиному податку
12 січня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Тульчинському районі (далі - ДПІ у Тульчинському районі) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по єдиному податку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 644 грн. 88 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з вимогами щодо її стягнення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі. При цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: "за відмовою адресата від одержання".
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області 27 вересня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Тульчинському районі як платник податків, що підтверджується довідкою податкового органу від 07 жовтня 2005 року (а.с. 6).
З корінця свідоцтва, наявного в матеріалах справи (а.с.11), випливає, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (підлягає застосуванню, оскільки був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначені основні положення перебування суб'єктів підприємництва на спрощеній системі оподаткування.
Так, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Оподаткування єдиним податком за своєю суттю є спрощеним порядком оподаткування, оскільки він встановлюється у вигляді платежу, який не залежить від розміру доходів платника такого податку, за фіксованою ставкою відповідно до рішення місцевої ради. Обрання такої системи оподаткування є правом фізичної особи-підприємця. Таким чином, платник податків, надаючи до органу податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, погоджується на сплату єдиного податку щомісяця у розмірі, встановленому місцевою радою. Тобто, сума єдиного податку є узгодженою з моменту видачі такому платнику податків свідоцтва про сплату єдиного податку і у подальшому узгодження щомісяця не потребує. За таких обставин, сума єдиного податку узгоджена відповідачем з моменту отримання ним свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України №727/98, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, вказане узгоджене податкове зобов'язання визнається податковим боргом у зв'язку із його несплатою у встановлений законодавством строк, а тому підлягає стягненню.
Заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку в розмірі 644 грн. 88 коп. підтверджується обліковою карткою платника (а.с.7-8).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до статтей 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесених ним судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації відповідно Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовільнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3, АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку в сумі 644 (шістсот сорок чотири) гривні 88 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
09.02.2012