Справа №2-3276/11
14 грудня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
23.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги.
В ході розгляду справи представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути в рівних частинах з відповідачів, які є власниками, зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01.03.2009 року по 01.05.2010 року в сумі 2144,54 грн., яка не сплачується відповідачами в добровільному порядку. Також просила стягнути суми сплаченого судового збору 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»є неналежним позивачем по справі.
У позовній заяві відсутні посилання на підстави, документи, що підтверджують заборгованість. Такими доказами повинні бути документи, що прийняті на підставі законодавства, діючі та не скасовані в судовому порядку рішення відповідних органів влади про встановлення тарифів та типовий договір про надання житлово -комунальних послуг.
Крім того, зазначили, що позовна заява містить недоліки, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного вважають вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила справу розглядати без її участі.
Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідача ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками, зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується довідкою форми №3 виданої ВСП «Чоколівський»за №695 від 16.03.2011 року.
Борг станом на 01.05.2010 року становить - 2144,54 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заперечуючи проти позовних вимог посилались на те, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є невірним та необґрунтованим, а тому він не може бути належним доказом у справі, проте жодних доказів невірності розрахунку не надали.
В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_1 та його представник також зазначили, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»є неналежним позивачем у справі, а отже вказані нарахування є невірними і такими, що суперечать чинному законодавству, на що слід зазначити наступне.
Згідно рішення Солом'янської районної у м. Києві ради від 15.12.2007 року №213 з 01.04.2008 року Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради виконує обов'язки балансоутримувача і управителя житлового фонду в Солом'янському районі.
Позивач нараховує плату за житлово-комунальні послуги і надсилає мешканцям Солом'янського району міста Києва, включаючи відповідачів, рахунки на оплату житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Згідно ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.
Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»нараховує відповідачам плату за користування житлом та плату за користування комунальними послугами у розмірі який відповідає затвердженим тарифам та нормам споживання.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
Отже, позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги вищевказані посилання відповідача ОСОБА_1 та його представника, та вважає їх необґрунтованими.
Також, слід зазначити, що відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні відмовились від розгляду клопотання про прийняття зустрічного позову до розгляду з первісним позовом, що було зафіксовано в журналі судового засідання.
У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 було заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що вона не відповідає формі та змісту ст. ст. 119-120 ЦПК України.
Протокольною ухвалою суду у заявленому клопотанні було відмовлено, що зафіксовано у журналі судового засідання від 14.12.2011 року (а.с. 71-72) .
Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Неодноразові попередження позивача про сплату заборгованості за квартирну плату та плату за користування комунальними послугами відповідачами залишені без уваги.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог і приходить до висновку про стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивача заборгованості в сумі 2144,54 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення в рівних частинах з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
Керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630ст.ст. 156, 162 Житлового кодексу України, ст. ст. 14, 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 509 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 213, 215, 218, 228 ЦПК України, суд, -
Позов КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги -задовольнити.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01.03.2009 року по 01.05.2010 року в сумі 2144,54 грн.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»судовий збір в сумі 51,00 грн., а також витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя