Справа №2-3741/11
12 грудня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі: Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у квітні 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав відповідачу грошові кошти (позику) в сумі 11100 доларів США 00 центів, які останній зобов'язався повернути 27.09.2009 року.
Зазначив, що він виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, передавши останньому грошові кошти в сумі 11100 доларів США 00 центів.
Вказане підтверджується розпискою написаною ОСОБА_2
Проте, відповідач не повернув кошти позивачу, що свідчить про невиконання зобов'язань за договором.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив повернення суми позики, вважає, що з відповідача на його користь, відповідно до ст.ст. 625, 1048 ЦК України, слід стягнути суму позики з урахуванням індексу інфляції в сумі 101109,74 грн., 3% річних в сумі 4031,70 грн. та проценти за обліковою ставкою НБУ в сумі 15443,39 грн.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає неявку відповідача неповажною з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, в ході розгляду справи відповідач надав пояснення в яких проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що розписка була написана іншою особою, у зв'язку з чим просив у позові відмовити.
Вислухавши думку позивача, врахувавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як вбачається з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Судом встановлено, що у квітні 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав грошову позику в сумі 11100 доларів США 00 центів, що підтверджується розпискою (а.с. 10).
З розписки вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 позичені кошти 27.09.2009 року.
Встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, передавши останньому грошові кошти в сумі 11100 доларів США 00 центів.
Однак, у встановлений строк, відповідач не повернув ОСОБА_1 позичені кошти, тим самим порушивши умови надання позики.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив повернення суми позики позивач просив стягнути на його користь, відповідно до ст.ст. 625, 1048 ЦК України, суму позики з урахуванням індексу інфляції в сумі 101109,74 грн., 3% річних в сумі 4031,70 грн., а також проценти за обліковою ставкою НБУ в сумі 15443,39 грн.
В ході розгляду справи відповідач надав пояснення в яких проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що розписка від його імені написана іншою особою, на що слід зазначити наступне.
За клопотанням відповідача ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2011 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Витрати по проведенню вказаної експертиз було покладено на ОСОБА_2
З матеріалів справи вбачається, що на адресу суду експертом КНДІСЕ було направлено клопотання про здійснення оплати судової почеркознавчої експертизи №11/01-05/5723/11-11 від 05.07.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 направлялися листи з даною вимогою (а.с. 48-51).
У зв'язку з тим, що станом на 12.10.2011 року оплата вартості експертизи до інституту не надійшла матеріали справи повернулись на адресу суду без виконання.
Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими при з'ясуванні обставин справи по суті.
На підставі викладеного, суд не приймає до уваги вищевказані посилання відповідача ОСОБА_2 та вважає їх необґрунтованими та надуманими.
Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.
Згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 100 доларів США = 798,9900 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не повернув у встановлені строки договору суму позики позивачу, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 88687,89 грн. (11100 доларів США 00 центів * 7,9899 = 88687,89 грн.).
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно розрахунку наданого позивачем проценти, в розмірі облікової ставки НБУ, станом на 05.04.2011 року складають 15443,39 грн.
Вказаний розрахунок сторонами у справі не оспорювався, а тому він може бути прийнятим судом до уваги при вирішенні даної справи.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача проценти в сумі 15443,39 грн.
Позивач також просив стягнути 3% річних, які станом на 05.04.2011 року складають 4031,70 грн. та індекс інфляції, який станом на 05.04.2011 року складає 12727,10 грн., на що слід зазначити наступне.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно розрахунку наданого позивачем 3% річних, станом на 05.04.2011 року складають 4031,70 грн.
Вказаний розрахунок сторонами у справі не оспорювався, а тому він також може бути прийнятим судом до уваги при вирішенні даної справи.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 4031,70 грн.
Що стосується вимоги про стягнення індексу інфляції в сумі 12727,10 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, оскільки дана умова не була передбачена договором позики, а також через те, що сторони у договорі встановили еквівалент суми позики до долара США, який є іноземною валютою захищеною від інфляції по відношенню до гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 1060,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 21,63 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 88, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу 88687,89 грн., проценти в сумі 15443,39 грн. та 3% річних в сумі 4031,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму судового збору 1060,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 21,63 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня ухвалення рішення, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя