Справа № 2-812/12
(заочне)
24 січня 2012 року. Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 53495,33 грн.
ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в сумі 150,33 грн. та моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.
Позивачі свої вимоги обґрунтовують тим, що 10.10.2008 року о 19.00 годин ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Субару», д.н. НОМЕР_3 на 48 км. а/д Київ -Одеса в с. Митниця не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Автомобіль «Шкода», д.н. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 та на момент ДТП ним керував ОСОБА_2 на підставі довіреності від 12.03.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2008 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68,00 грн.
Внаслідок вищевказаної ДТП, автомобіль «Шкода»д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до висновку спеціаліста №12/02 автотоварознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 55021,55 грн.
Вартість зазначеного дослідження складає 450,00 грн., що підтверджено квитанцією про сплату.
Відповідно до рахунку №26 від 06.12.2008 року вартість робіт та запчастин по ремонту автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_2 склала 52895,00 грн. Згодом СПД ОСОБА_5 було виконано роботи по технічному обслуговуванню та ремонту вказаного автомобіля на загальну суму 52895,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №03 від 19.01.2009 року. Роботи були оплачені в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №03.
Таким чином, внаслідок дорожньо -транспортної пригоди ОСОБА_1 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 53345,00 грн., з яких: витрати на ремонт автомобіля -52895,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 450,00 грн.
Крім того, в результаті ДТП позивач ОСОБА_2 отримав фізичні ушкодження. 13.10.2008 року з цими скаргами ОСОБА_2 звернувся до Київського міського бюро судово -медичної експертизи для проведення судово - медичного освідування. У висновку судово -медичного експерта зазначено, що описані ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Відповідно до акту виконаних робіт медичні дослідження виконанні на загальну суму 150,33 грн., сплата яких підтверджується фіскальним чеком.
Таким чином ОСОБА_2 заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 150,33 грн.
Також, винними діями відповідача ОСОБА_2 було завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що крім значного фізичного болю, в результаті ДТП, ОСОБА_2 відчув сильний емоційний стрес, наслідками якого стала повна втрата сну на тривалий час, постійні головні болі, страх транспортних засобів, підвищена нервозність, моральні переживання, душевний та фізичний біль.
Крім того при зіткненні автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме: пошкодив обидві ноги, ліву руку та інші частини тіла, в результаті чого значно погіршилося самопочуття.
Моральну шкоду позивач ОСОБА_2 оцінює в розмірі 20000,00 грн.
На підставі вищевикладеного просили позов задовольнити.
Представник позивачів в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р.:
«Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».
Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Судом встановлено, що 10.10.2008 року о 19.00 годин ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Субару», д.н. НОМЕР_3 на 48 км. а/д Київ -Одеса в с. Митниця не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Автомобіль «Шкода», д.н. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 та на момент ДТП ним керував ОСОБА_2 на підставі довіреності від 12.03.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2008 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68,00 грн.
Жодного доказу вини позивачів у скоєнні ДТП в ході розгляду справи не виявлено.
Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_3 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому вона, як особа, що керувала автомобілем «Субару», д.н. НОМЕР_3, внаслідок чого позивачі понесли значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.
Відповідно до висновку спеціаліста №12/02 автотоварознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 55021,55 грн.
Будь -яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності висновку спеціаліста, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.
Відповідно до рахунку №26 від 06.12.2008 року вартість робіт та запчастин по ремонту автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_2 склала 52895,00 грн. Згодом СПД ОСОБА_5 було виконано роботи по технічному обслуговуванню та ремонту вказаного автомобіля на загальну суму 52895,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №03 від 19.01.2009 року. Роботи були оплачені в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №03.
Таким чином, внаслідок дорожньо -транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 53345,00 грн., з яких: витрати на ремонт автомобіля -52895,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 450,00 грн., які слід стягнути з відповідача.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 150,33 грн., то слід зазначити наступне.
Встановлено, що згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №940/ж від 13.10.2008 року складеного Київським міським бюро судово -медичної експертизи описані ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до акту виконаних робіт медичні дослідження, що містяться у висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №940/ж виконанні на загальну суму 150,33 грн., яка була оплачена ОСОБА_2, що підтверджується фіскальним чеком.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 витрат пов'язаних з проведенням медичного дослідження в сумі 150,33 грн.
Позивач ОСОБА_2 також просив стягнути моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Встановлено, що позивачу внаслідок ДТП була завдана моральна шкода, яка знайшла своє відображення у тілесних ушкодження, внаслідок яких він відчув сильний емоційний стрес, наслідками якого стала втрата сну на тривалий час, постійні головні болі, страх транспортних засобів, підвищена нервозність, моральні переживання, душевний та фізичний біль.
При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 внаслідок ДТП, в сумі 20000,00 грн. значно завищений ним і вважає за доцільне зменшити її до 5000,00 грн.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачі довели ті обставини на які посилались як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Встановлено, що при подачі позову до суду усі судові витрати були оплачені позивачем ОСОБА_2
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 суми сплаченого судового збору 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92 р., ст.ст. 10, 27, 30, 57-58, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в сумі 53345,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 матеріальну шкоду в сумі 150,33 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 51.00 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120,00 грн.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя