"30" вересня 2008 р.
Справа № 6/606/07
за позовом
ТОВ “ВД -Транс», м. Миколаїв, вул. Приміська, 60.
до відповідача
ДПІ у Корабельному р-ні м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Артема, 1/а.
про
Скасування рішень
Суддя Ткаченко О. В.
Секретар Засядівко О. О.
Представники:
Від позивача
Клюшин М.В.
Від відповідача
Саленко Т.П., Канавцева О.А.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень відповідача прийнятих за результатами перевірки.
В ході судового розгляду представником позивача позовні вимоги уточнені.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просить визнати нечинним та скасувати в повному обсязі: податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000792300/0, податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000752300/0, податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. № 0000772300/0, податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000802300/0, податкове повідомлення-рішення від 05.06.07р. № 0000762300/0 визнати нечинним частково та скасувати в сумі 133332,00 грн. та в сумі 47583,00 грн. штрафних санкцій
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Визначення повідомленням -рішенням від 05.06.07р. № 0000762300/0 податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 134780,00 грн. здійснено необґрунтовано, так як відповідачем при проведенні перевірки та визначенні податкового зобов'язання не були враховані усі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджували витрати підприємства по звітних податкових періодах
Посилання цього рішенням на порушення позивачем п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині включення у валові витрати суми ПДВ сплаченого при імпорті легкових автомобілів здійснено неправомірно, без врахування вимог Закону України «Про ПДВ», вимог Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Визначення податковим повідомленням - рішенням від 05.06.07р. № 0000792300/0 порушення позивачем п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств» по факту неутримання податку на прибуток з доходу у вигляді відсотків за одержаний кредит виплаченого нерезиденту - Neorex Investments Limited (Кіпр), відповідач не врахував наявність Угоди між СРСР і Урядом Республіки Кіпр об уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 29.10.82р. та документи позивача з цього питання
Визначення податковим повідомленням -рішенням від 05.06.07р. №0000752300/0, порушення вимог п.п.6.2.4, п.п.6.5.а, п.п.7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкового зобов'язання по ПДВ здійснено в порушення діючого законодавства України. Встановив та відмітив в акті перевірки, що позивачем надані міжнародні транспортні послуги, відповідач надалі без врахування та аналізу всіх наявних документів з цього питання, дійшов до помилкового висновку про неправомірне застосуванню позивачем пільгової (нульової) ставки податку при здійсненні операції по наданню транспортних послуг за межами митного кордону України.
Визначення податковим повідомленням -рішенням від 05.06.07р. № 0000772300/0 порушення п.4, п.8 Постанови КМ України №303 «Про порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягненні цього збору» та вимог Інструкції «Про порядок нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього середовища в частини не донарахування збору здійснено без врахування фактичних обставин, а здійснений розрахунок донарахування збору не заснований на висновках акту перевірки з цього питання.
Визначення податковим повідомленням -рішенням від 05.06.07р. №0000802300/0 порушення п.2,5,13,15,19 Порядку сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту № 1494 не засновано на вимогах діючого законодавства у зв'язку із відсутністю в позивача об'єкту вказаного збору.
Відповідач проти позову заперечує та вважає, що оскаржувані рішення та застосовані штрафні санкції відповідають чинному законодавству по підставам, викладеним у акті планової перевірки позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства. за період з 18.03.04р. по 31.12.06р.
Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
По результатам проведенної планової виїзної перевірки позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства. за період з 18.03.04р. по 31.12.06р. відповідачем були прийняти: податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000792300/0 на суму 12881,25 грн., податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000752300/0 на суму 18002,00 грн., податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. № 0000772300/0 на суму 9961,87 грн., податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000802300/0 на суму 714,86 грн., податкове повідомлення-рішення від 05.06.07р. № 0000762300/0 на суму 183087,00 грн.
Відповідно до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327, яким передбачене (п.1.7 Порядку), що в ході перевірки факти встановлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства відображаються у акті невиїзної документальної, виїзної планової або позапланової перевірок чітко, об'єктивно і повною мірою, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність відмічених фактів. Згідно п.2.3.2 даного Порядку - по кожному встановленому факту перевіряючи зобов'язані вказати фактичні показники встановлені в ході перевірки на підставі первинних документів податкового і бухгалтерського обліку в розрізі періодів, у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, які порушені платником податків, відзначити період (місяць , квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, відзначити первинний документ, на підставі якого здійснені записи в податковому і бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), і інші докази, які достовірно підтверджують наявність факту порушення;
Аналогічні вимоги містять Методичні рекомендації по оформленню матеріалів документальних перевірок (додаток №8 до наказу ДПА України від 27.04 2006р. N 225).
Вказані документи передбачають, що при здійсненні органами податкової служби виїзних планових і позапланових перевірок суб'єктів господарювання повинні враховуватися порушення бухгалтерського і податкового обліку, які свідчать не тільки про заниження податкових зобов'язань, але і про завищення податкових зобов'язань, а висновки перевірки повинні формуватися з врахуванням фактичних результатів (прибуток або збиток) господарської діяльності, що підтверджується формою акту перевірки затвердженого наказом ДПА України від 27.04 2006р. N 225.
Порушуючи вищенаведені вимоги, при проведенні перевірки не були досліджені в повному обсязі наявні первинні документи і регістри бухгалтерського обліку позивача, за результатами вивчення яких можна було встановити, що результатом фінансово - господарської діяльності позивача за період 2004р. -2006р. (крім 2-го кварталу 2004р.) являлися збитки, а тому за вказаний період був відсутній об'єкт оподаткування податком на прибуток та податкові зобов'язання по сплаті податку на прибуток.
Вказане підтверджується результатами проведеної на підставі заявленого позивачем клопотання судово - економічної експертизи. В висновку № 3444-3445 від 26.05.08р. експертизи (експерт Башара Г.С.) зазначено, що на підставі проведеного дослідження первинних та зведених документів бухгалтерського та податкового обліку, звітності ТОВ «ВД-Транс», експерт документально обґрунтував результати фінансово -господарської діяльності підприємства за період з 01.04.04р. по 31.12.06р. з врахуванням фактично понесених витрат по факту придбання товарна -матеріальних цінностей. За період з 01.07.04р. по 31.12.06р. ТОВ «ВД-Транс» являлося збитковим підприємством.
Виключення на підстави п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із складу валових витрат позивача сум ПДВ сплачених при імпорті легкових автомобілів здійснено відповідачем без врахування вимог п.7.4.2. Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, яка сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля, та без врахування вимог п.п.4.4.1. ст.4 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що у разі коли нормі різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняті рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Виходячи із вищенаведеного правила конфлікту інтересів, з урахуванням наявності конфлікту інтересів, до законодавчого врегулювання питання щодо відображення у податковому обліку податку на додану вартість, що не підлягає включенню до податкового кредиту, який сплачено при придбанні легкових автомобілів, облік вказаних операції повинен здійснюватися відповідно до норм підпункту 7.4.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість», що підтверджено висновком судово -економічної експертизи. №8506-8508 від 19.05.08р.
Обґрунтовуючи податковим повідомленням - рішенням від 05.06.07р. № 0000792300/0 порушення позивачем п.п.1.21,ст.1 п.п.«а», п.13.1,п.13.2, ст.13 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств» по факту не утримання податку на прибуток з доходу у вигляді відсотків за одержаний кредит виплаченого нерезиденту - Neorex Investments Limited (Р. Кіпр) згідно умов кредитного договору від 15.02.2006р. №1/2006, відповідач не врахував вимоги ст.8 Угоди між СРСР і Урядом Республіки Кіпр об уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 29.10.82р. якою передбачено, що відсотки, які отримуються в одній Договірній Державі особою з постійним місцеперебуванням в іншій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Державі. При цьому відповідачем не були враховані наявні документи позивача з цього питання наданих уповноваженим органом Р.Кіпр, згідно яких підприємство Neorex Investments Limited є резидентом вказаної країни.
Враховуючи вимоги п.13.2 вищенаведеного Закону, згідно якого резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності, та висновок №8506-8508 від 19.05.08р. судово -економічної експертизи з цього питання, суд відхиляє доводи відповідача, як безпідставні.
Судом встановлено, що позивачем в червні - серпні 2004р. на підставі укладених договорів про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу за межами кордону України власним транспортом, були надані власним транспортом транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажів. Факт надання послуг підтверджено рахунками-фактур, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними та іншими документами та висновком судово-бухгалтерської експертизи від 19.05.08р. №8506-8508 з цього питання.
У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що в окремому документі (товарна-транспортних накладних) перевізником вказано ТОВ «Вікген», який згідно умов договорів надавав позивачу експедиційні послуги при перевезенні вантажів, що було встановлено відповідачем при здійсненні перевірки.
Згідно діючої на час надання послуг з перевезення редакцією пункту 6.2.4 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податок з надання послуг по поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України обчислюється за нульовою ставкою.
Відповідачем при проведенні перевірки та визначенні податкового зобов'язання з ПДВ неправомірно було застосовано пункт 6.2.4 ст.6 Закону в редакції Закону від 25.03.05р., якою були внесені деякі зміни в частини визнання меж застосування пільгової ставки, а саме - від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України.
На підстави викладеного суд відхиляє доводи відповідача з цього питання.
Визначаючі податковим повідомленням -рішенням від 05.06.07р. № 0000772300/0 порушення позивачем вимог п.4, п.8 Постанови КМ України №303 «Про порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягненні цього збору» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього середовища в частини не донарахування вказаного збору відповідачем не було належним чином аргументовані підстави та сума донарахування збору. Здійснений відповідачем розрахунок збору суперечить змісту акту перевірки з цього питання, про що відмічено також висновком судово-бухгалтерської експертизи від 19.05.08р. №8506-8508.
Застосування податковим повідомленням -рішенням від 05.06.07р. №0000802300/0 порушення п.2,5,13,15,19 Порядку сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту № 1494 не засновано на вимогах діючого законодавства у зв'язку із відсутністю в позивача об'єкту вказаного збору. Посилання відповідача на те, що в позивача в наявності був договір оренди окремого майна (гаражних боксів) у підприємства «Зодчий - НМК», який є платником даного збору. Однак діюче законодавство України не передбачає виникнення зобов'язання по сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів тільки при наявності договору оренди с платником даного збору.
У зв'язку з наведеним суд вважає безпідставним застосування вищенаведеного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення -рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва
- податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000792300/0
- податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000752300/0
- податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. № 0000772300/0
- податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. №0000802300/0
Визнати протиправними податкове повідомлення -рішення від 05.06.07р. № 0000762300/0 та скасувати в частині визначення податку на прибуток в сумі 133332,00 грн. та в сумі 47583,00 грн. штрафних санкцій.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко