79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.07.08 Справа№ 10/198А
За позовом : ДПІ у Личаківському районі м. Львова
До відповідача : ТзОВ «Сюрприз » м. Львів
Про : стягнення 132013,23 грн.
Суддя : Довга О.І.
Секретар : Яремчук С.М.
Представники :
від позивача : Задорожній І.В. - представник за дорученням № 12845/25/10/017 від 02.07.2007 року
від відповідача : Уляник Р.І. - представник за дорученням № 13719/10-0 від 12.07.2007 року
Представникам роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.ст. 49-59 КАС України, підстави та право відводу судді -ст. 27 КАС України, та секретаря судового засідання -ст. 29 КАС України.
Заяв та клопотань про відвід судді та секретаря судового засідання не подано.
Суть спору :
Позовні вимоги заявлено ДПІ у Личаківському районі м. Львів до Відповідача - ТзОВ «Сюрприз» м. Львів про стягнення податкового боргу в сумі 132 013,23 грн.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив суд стягнути з ТзОВ «Сюрприз»податковий борг в сумі 132 013,23 грн.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому запереченні на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
ДПІ у Личаківському районі м. Львова стверджується, що згідно довідки від 04.04.2007р. № 133 (форма № 4-ОПП) товариство взято на облік платника податків 16.06.1993 року, № 4434. Позивач Відповідач говорить про те, що Відповідач має значну і тривалу заборгованість перед бюджетом з динамікою росту.
Відповідно до п.1.12. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, ще належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного 2 господарського відання) можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У разі коли відповідно до вищевказаного Закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом ЗО календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно довідки відділу обліку заборгованість підприємства перед бюджетом станом на 11.05.2007 року становить - 132 013,23 грн., яка складається з: податок на прибуток - 13 609,98 грн.; податок на додану вартість - 97 517,02 грн. ; податки не віднесені до інших - 99 35,61 грн.; штрафні санкції - 5 843,89 грн. ; інші санкції 2 7 00,00 грн.; земельний податок - 1 377,70 грн.; плата за ліцензію - 1 000,00 грн.; комунальний податок - 29,03 грн.
Відповідач твердження Позивача стосовно наявності заборгованості підприємства перед бюджетом заперечує у зв'язку з відсутністю у них податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, як стверджує Позивач і нараховано заявлений податковий борг.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» зареєстровано відділом реєстрацій господарських формувань і громадських організацій 09.06.1993 року № 05725.
Згідно довідки Львівського обласного управління статистики, товариству присвоєно код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України № 06725046. Статут ТзОВ «Сюрприз», затверджений зборами учасників товариства 15.01.1993 року.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені га штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.12. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
У п.п. 5.3.1 ст.5.З Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі , коли відповідно до вищевказаного Закону, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У відповідності до представленої Позивачем довідки відділу обліку заборгованість підприємства перед бюджетом станом на 11.05.2007 року становить - 132 013,23 грн.
Дана сума нарахована Позивачем у зв'язку з прийняттям останнім податкових повідомлень - рішень, на виконання яких, як стверджується Позивачем, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань. Відтак, як каже Позивач, оскільки на час звернення ним до суду суми податків у встановлені законом строки до бюджету сплачені не були, то ці суми є узгодженими, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Однак, представником Відповідача було заявлено клопотання про представлення суду податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для нарахування і стягнення суми податкового боргу.
В процесі розгляду даної справи Позивачем вищевказані документи представлені так і не були, з посиланням на те, що останнім додано до матеріалів справи та представлено корінці податкових повідомлень - рішень, які на його думку є належним та допустимим доказом правомірності нарахування податкового боргу в сумі 132 013,23 грн.
Але, слід зазначити, що у відповідності з п.4.4. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платників податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, де функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення, залишається його копія.
В даному випадку Відповідач був позбавлений можливості ознайомитися з податковими повідомленнями - рішень, які стали підставою для нарахування суми податкового боргу та є первинними документами, які підтверджують наявність чи відсутність спірних правовідносин.
Згідно із вимогами ч.1 4 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Згідно із вимогами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний Зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність та необгрунованість позовних вимог, які не підлягають задоволенню.
Виконуючи вимоги ст. 151 КАС України, після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, головуючим у судовому засіданні надано Сторонам можливість дати додаткові пояснення та надати додаткові докази.
Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, керуючись вимогами ст. 1т2 КАС України, - Сторони провели судові дебати в процесі яких представники Позивача і Відповідача підтвердили свої правові позиції відносно предмету спору.
Після закінчення судових дебатів судом оголошено перерву для виходу до нарадчої кімнати для ухвалення постанови, згідно із вимогами ст.ст. 153, 154 КАС України.
Керуючись статтями 6-12, 69-71, 86, 137, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на Позивача.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова вступає в законну силу відповідно до ст.254 КАС України, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І «Апеляційне провадження» Розділу ІV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя