91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.10.08 Справа № 8/67.
За позовом
Донецької залізниці, м. Донецьк
до Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк
про стягнення 1000000 грн.
Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача -Саражина І.М., довіреність № Н-01/4216 від 10.11.07.
від відповідача -Галахова Г.В., довіреність № 23-юр від 02.01.08.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з перевезення вантажів.
Відповідач відзивом на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -
Відповідач передав позивачу простий вексель № 66335537198853, складений 27.05.98 ТОВ фірма «Юні», у якості оплати залізничного тарифу на 1000000 грн.
На підставі даного векселя позивач закрив заборгованість відповідача на зазначену суму.
Рішенням арбітражного суду Харківської області від 05-11 квітня 2000 року вексель визнаний недійсним.
Ухвалою від 28.11.00 арбітражним судом Луганської області порушено провадження у справі № 12/38б про банкрутство Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Азот», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Позивач не звернувся у встановлений строк з вимогами до банкрута, а лише 28.02.01 надіслав позов до суду про стягнення з відповідача 1000000 грн. боргу.
Після порушення провадження у справі про стягнення даної суми, ухвалою від 27.09.01 у справі № 12/38б був затверджений реєстр вимог кредиторів, а ухвалою від 28.08.05 провадження у справі про банкрутство припинено.
Суд зобов'язав позивача надати докази виникнення боргу. Позивач зазначив, що підтверджуючі документи не збереглись.
Але відповідач надав акти звірення, з яких вбачається, що борг у відповідача перед позивачем відсутній, з чим погодився і позивач.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Позивач не звертався зі своїми вимогами про стягнення боргу у межах справи про банкрутство.
Отже його вимога є погашеною.
За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні 02.10.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.
Дата підписання рішення 06.10.08.
Суддя Є.А.Лісовицький