Справа № 2-962/08
22 квітня 2008 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Мороза В.П.
при секретарі: Рован Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу , -
Позивач звернулася до суду з позовом, де вказує, що з відповідачем
зареєструвала шлюб 17 вересня 1994. Від спільного подружнього життя мають
неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивач вказує, що сімейні відносини не склалися, спільне господарство між
сторонами не ведеться. Брачно-сімейні відносини припинено.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що
відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов
підлягає задоволенню з наступних підстав
У судовому засіданні встановлено, що сторони одружені з 17 вересня 1994. Від
спільного подружнього життя мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Судом встановлено, що сторони єдиною родиною не проживають, спільного
бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, примирення не бажають.
Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде
встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить
інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Між подружжям спору з приводу спільного сумісного майна не має. Місце
проживання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено з матір'ю.
З урахуванням викладеного і через небажання сторін примиритися, відсутності
взаємної допомоги, втрати почуттів любові та поваги, суд вважає, що подальше
спільне життя і збереження родини стало неможливим, тому даний шлюб необхідно
розірвати. Дані висновки суду засновані на особистих поясненнях сторін і
матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11,
208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -
Шлюб, зареєстрований ВРАЦС виконкому Індустріальної районної ради м.
Дніпропетровська, 17 вересня 1994 року, актовий запис № 823, між ОСОБА_1та ОСОБА_2- розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь
держави у розмірі 17 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_1 - від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -
денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до
апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою
заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
В.П. Мороз