Справа №2-983/08
06 червня 2008
року
м. Дніпропетровськ
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: Судді - Грищенко В.
М., при секретарі - Демченко О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні
цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про надання дозволу для виїзду дитини за кордон, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими
обставинами, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2002
до 2005 року, від шлюбу має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу позивачка вийшла заміж вдруге та у ІНФОРМАЦІЯ_2 народила
сина ОСОБА_4.
Позивачка має родичів у Російській Федерації, куди збиралася поїхати разом з
дітьми, але відповідач категорично відмовився надати згоду на виїзд сина
ОСОБА_3, тому вона змушена звернутися із позовом до суду.
У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги та,
посилаючись на ті самі підстави, просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, суду
пояснив, що оскільки його колишня дружина перешкоджає йому брати участь у
вихованні сина ОСОБА_3, у спілкуванні з ним, він має обґрунтовані підозри щодо
намірів позивачки. Вважає, що позивачка намагається виїхати до Російської
Федерації на постійне місце проживання разом з його сином, що взагалі
унеможливить його участь у спілкуванні з сином та його вихованні, тому просить
суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги
не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно зі свідоцтвом про народження (а.с.5).
Також з цього свідоцтва вбачається, що ОСОБА_3 народився та факт його
народження зареєстрований у відділенні РАГСу м. Бєлгорода Російської Федерації.
Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти
років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків
(усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб,
які уповноважені ними.
Судом встановлено, що відповідач не позбавлений батьківських прав щодо сина
ОСОБА_3, а тому має право надавати або не надавати згоду на виїзд його
неповнолітнього сина за межі України.
Суд вважає, що за встановлених судом обставин - народження ОСОБА_3 в Російській
Федерації, м. Бєлгород, наявність батьків позивачки у м. Бєлгород, уродженкою
якого вона також є, вік ОСОБА_3, який передбачає необхідність йти до школи,
наявність малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, через який у позивачки є
можливість перебування у відпустці по догляду за дитиною не лише в Україні, а й
у Російській Федерації, відмова відповідача у наданні згоди на виїзд сина
ОСОБА_3 за межі України, є обґрунтованою, а тому позовні вимоги задоволенню не
підлягають.
Керуючись ст.313 ЦК України, ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України,
суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2про надання дозволу для виїзду дитини за кордон - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Індустріальний
районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної
інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
В. М. Грищенко