Справа № 11а-734 /2007 р. Головуючий у 1 інстанції:Шрамко Р.Т.
Доповідач:Галин В.П.
21 серпня 2007 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - судді:Перетятька В.О.
суддів:Галина В.П., Гнатіва Н.І. з участю прокурора:Дудинської Т.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу про застосування
примусових заходів виховного характеру за апеляційною скаргою прокурора у справі
ОСОБА_1., апеляційною скаргою законного представника неповнолітнього
ОСОБА_2 ОСОБА_3., апеляційною скаргою законного
представника неповнолітнього ОСОБА_4
ОСОБА_5. на постанову Стрийського міськрайонного суду від 30.01.2007 року
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив суспільно-небезпечне діяння передбачене ст. 185ч.3КК України передано під нагляд матері ОСОБА_6.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який вчинив суспільно-небезпечне діяння передбачене ст. 185ч.3КК України передано під нагляд батька ОСОБА_7.
Згідно постанови суду неповнолітні ОСОБА_2. та ОСОБА_4. вступивши в попередню змову та діючи з умислом на викрадення чужого майна, попередньо виравши ключ від вхідних дверей, 23.04.05р. о 20 год. таємно проникли в квартиру потерпілої ОСОБА_8. , яка знаходиться вАДРЕСА_1 та викрали грошові кошти в сумі 280 грн..
Продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітні ОСОБА_2. та ОСОБА_4. , використовуючи цей же ключ, 28.04.05р. о 12 год. проникли у вищевказану квартиру та повторно викрали 500 грн.
13.05.05р. близько 13 год. неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_4. повторно проникли у вищевказану квартиру, використовуючи цей же ключ, однак, злочин до кінця не довели з причини, що не залежали від їхньої волі однак, спричинили потерпілій шкоду на загальну суму 780 грн.
2
В апеляційній скарзі прокурор у справі просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Свою вимогу мотивує тим, що Суд вірно дослідивши обставини справи, вказавши на винність у скоєнні спільно-небезпечних діянь, , в свою чергу не дав правової оцінки епізодам >адіжки 23.04.2005 року та замаху на крадіжку 13.05.2005 року, відповідно до ікону Украіни від 02.06.2005 року " Про внесення змін до КУпАП" який набрав шності 30.06.2005 року/ з дня опублікування в газеті "Голос України".
Даним законом викладено в новій редакції ст. 51 КУпАП. Диспозицію вказаної статті викладено в такій редакції "Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласення чи розтрати".
За змістом вказаного закону дрібним викраденням чужого майна вважається і те, що вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, поєднане з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п.22.5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003 року [Іро податок з доходів фізичних осіб", який набрав чинності з 1.01.2004 року, для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, «значеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень пункту 22.4 ст. 22 Закону. Виходячи з цього, враховуючи відповідні положення інших законодавчих актів України, викрадення вважаетьсся дрібним, якщо вартість викрадення з 01.01.2005 року складає 393 грн.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. ОСОБА_4. 23.04.2005 року викрадено майна на суму 280 грн., а 13.05.2005 року не викрадено нічого, при цьому намір на значне викрадення, яке пдлягало б кваліфікації за ст. 185ч.3КК Украіни не встановлено.
Відповіднодо ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України, закон який скасовує або пом"якшуе відповідальність., має зворотню дію в часі, поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, тобто у даному випадку дії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по епізодах 23.04.2005р. та 13.05.2005 року неносять кримінального діяння, і по цих епізодах справу слід закрити відносно них на підставі ст. 6п.2 КПК України.
В свою чергу, суд обираючи примусовий захід неповнолітнім у вигляді передачі під нагляд батьків., в порушення вимог ч.3 ст. 105 КК Украіни не встановив терміну тривалості заходів виховного характеру.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_3. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а саправу закрити. Свою вимогу мотивує тим, що постанова є необгрунтована. її син свою вину заперечував, а пояснення на досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції. У справі відсутні докази вини її сина. Слідчі дії проводились без участі захисника.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 ОСОБА_4. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а саправу закрити. Свою вимогу мотивує тим, що постанова є необгрунтована. її син свою вину заперечував, а пояснення на досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції. У справі відсутні докази вини її сина. Слідчі дії проводились без участі захисника.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції законних представників неповнолітніх підлягають до часткового задоволення із наступних підстав.
3
Колегія суддів вважає, що доводи, які наведені в апеляції прокурора є обгрунтованими та базуються на вимогах закону, а тому дану апеляцію слід задоволити в повному об»ємі.
Що стосується апеляцій законних представників неповнолітніх, то слід погодитися із тим, що потанова підлягає скасуванню. Проте підстави, які наведені в апеляціях не грунтуються на встановлених судом фактичних обставинах справи.
Зокрема в матеріалах справи відсутні докази про те, що на непонолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинявся тиск з боку працівників міліції, первинні пояснення до визнання їх підозрюваними вони давали в присутності педагогів або батьків.
Приновому судовому розгляді слід взяти до уваги доводи апеляції прокурора.
Керуючись ст. . ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора у справі задоволети, а апеляції законних представників неповнолітніх задоволити частково.
Постанову Стрийського міськрайонного суду від 30.01.2007 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.