Справа №22-1081-07
Категорія-Ц-14
Голов. в 1 інст.- Сидорук Є.І
Доповідач-Василевич B.C.
16 жовтня 2007 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C.
Суддів: Гордійчук C.O., Шимківа С.С.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю позивачки ОСОБА_1, представників
позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 6 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спростування неправдивих відомостей, захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,-
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 6 березня 2007 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спростування неправдивих відомостей та відшкодування моральної шкоди.
Визнано недійсними відомості викладені в скарзі відповідачки від 25 травня 2006 року, адресованій Міністру аграрної політики, а саме:
"що мають грубі порушення в Рівненському державному аграрному коледжі під час проведення навчальної практики, захисту дипломних проектів, під час здачі державних екзаменів, підроблення та фальсифікація локальних документів, що приймаються у закладі";
"мають порушення законодавства при виплаті директору коледжа ОСОБА_2 3аробітної плати"
"залучення студентів коледжу в порушення законодавства про освіту на будівельні роботи за межами коледжу та на будівництво будинку директора коледжу";
"про фальсифікацію колективного договору коледжу";
"про фальсифікацію внутрішнього Положення від 23.02.2005 року про проведення атестації педагогічних працівників Рівненського державного аграрного коледжу";
Стягнуто з відповідачки на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 10 грн.
Відповідачка на вказане рішення подала апеляційну скаргу, в якій доводить про його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, приймаючи до уваги довідки про результати перевірок, що проводились службовими особами Міністерства аграрної політики, суд не перевірив їхньої об"єктивності.
Вказуючи, що фактів спланованих акцій та тиску на працівників коледжу, які мають власну думку, з боку директора ОСОБА_2 не виявлено, суд не врахував інших фактів, а саме незаконного звільнення викладачів
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що висновки суду відповідають матеріалам справи, грунтуються на законі, тому просить про залишення рішення без зміни.
В судовому засіданні відповідачка апеляційну скаргу підтримала, привівши зазначені в ній доводи.
Представники позивача апеляційну скаргу заперечили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, представників позивача, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, в травні 2005 року відповідачка разом з іншими звернулась до Міністра аграрної політики України із скаргою на неправомірні дії директора цього коледжу, численні зловживання службовим становищем, порушення в навчально-виховному процесі та фінансової дисципліни, порушення встановленого порядку проведення атестації працівників коледжу.
У зв"язку з цим міністерською комісією була проведена перевірка викладених у скарзі фактів, які знайшли лише часткове ствердження.
Згідно довідки комісії щодо перевірки окремих питань грубих зловживань у фінансово-господарській діяльності і у навчальному процесі, а також фальсифікацій та підробки документів внурішньоко-леджівського користування не виявлено.Нарахування заробітної плати директору ОСОБА_2.3а 2004-2005 роки проводилось відповідно до додаткових угод до контракту.
Власний будинок ним був збудований в 1992 році, додаткових робіт не потребує, тому в залученні студентів не було потреби.
Атестаційна комісія створена і працювала відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Міністерством освіти України від 20 серпня 1993 року №310 з наступними змінами і доповненнями.
За повідомленням прокуратури м.Рівне від 16 червня 2006 року залучення студентів до робіт по коледжу та на власному будинку теж не встановлено.
Прокуратурою Рівненської області теж проводилась перевірка звернень ОСОБА_1щодо незаконних дій директора коледжу і за висновком прокуратури по всіх зверненнях заявниці проведено повну і всесторонню перевірку. Фактів порушення законодавства не встановлено.
Проводила перевірку також і територіальна Державна інспекція праці у Рівненській області по питанню додержання законодавства про працю. Відповідно до акту від 4 серпня 2006 року умови оплати праці директору та викладачам визначались згідно посадових окладів, тарифних ставок, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на наказів Міністерства освіти України.
За ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб і цей захист здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Відповідно до ст.277 цього ж Кодексу фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) ч.1енів сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Повно дослідивши обставини справи та правильно оцінивши докази у ній, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення вимог, в тому числі і вимоги про відшкодування моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі, привівши у рішенні відповідні обгрунтування, з якими колегія суддів погоджується.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для скасування рішення немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Рівненського міського суду від 6 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.