Рішення від 11.10.2007 по справі 22-888/2007

Справа № 22-888 2007 року Головуючий суддя у І інстанції - Піскунов В.М.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2007 року місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.

суддів Демянчук С.В., Григоренка М.П.

з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 15 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання догово­ру довічного утримання та заповіту недійсними,

встановила:

Рішенням Костопільського районного суду від 15 травня 2007 року зазначений вище позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1.3адоволено: договір довічного утри­мання, який був укладений ОСОБА_3. з ОСОБА_1. стосовно однокімнатної квартири АДРЕСА_1 і посвідчений 9 листопада 2006 року приватним нотаріусом Костопільського нотаріального округу, та заповіт ОСОБА_3., складений на користь ОСОБА_1. і посвідчений 27 жовтня 2006 року при­ватним нотаріусом Костопільського нотаріального округу, визнані недійсними.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1., поси­лаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить апе­ляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволен­ні позову. Висновок суду про те, що ОСОБА_3. при вчиненні оспорюваних правочи-нів не усвідомлювала значення своїх дій, рахує таким, що не грунтується на матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалене мі­сцевим судом рішення скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рі­шення з таких підстав.

З позовних заяв ОСОБА_2. (на користь якого ОСОБА_3. також був складе­ний заповіт) на а. с. 2 і 31 вбачається, що він, не зазнаючи у своїх заявах норми матеріа­льного права, відповідно до якої спірні правочини судом повинні були бути визнані не­дійсними, фактично просив суд визнати їх недійсними з тих підстав, що ці правочини були вчинені покійною ОСОБА_3. в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та була недієздатною.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_3. при укла­денні оспорюваних правочинів дійсно не усвідомлювала значення своїх дій, та послався при цьому на правила ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки для визначення того, чи дійсно ОСОБА_3. при укладенні оспорюваних позивачем правочинів не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, у справі необхідно було провести відповідну судово-психіатричну експертизу.

На переконання колегії суддів, показань свідків, на підставі яких місцевий суд прийшов до такого висновку, є недостатньо, оскільки для визначення того, чи дійсно ОСОБА_3. при укладенні оспорюваних позивачем правочинів не усвідомлювала зна­чення своїх дій та (або) не могла керувати ними, необхідні спеціальні знання та відпові­дний комісійний висновок фахівців-експертів у галузі психіатрії.

З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі і підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про від­мову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 225 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Костопільського районного суду від 15 травня 2007 року скасувати.

ОСОБА_2 у задоволенні лозову до ОСОБА_1 про визнання договору довічного утримання та заповіту недійсними відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89,55 (вісімдесят дев"ять) грн. понесених судових витрат у справі.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.