Справа № 22-1068 2007 року Головуючий суддя у І інстанції - Ковтунович М.І.
Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.
18 жовтня 2007 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
заявниці, представника пенсійного фонду
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 22 червня 2007 року у справі за заявоюОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні,
встановила:
Рішенням Кузнецовського міського суду від 22 червня 2007 року ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за безпідставністю.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі заявниця, вважаючи такий висновок місцевого суду незаконним, та посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення її заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України заявниця, яка має намір отримувати пенсію у зв"язку з втратою годувальника, не подала суду доказів про те, що вона дійсно перебувала на утриманні свого покійного чоловіка.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні достовірні докази про те, що ОСОБА_1, яка мала самостійний дохід, була на повному утриманні покійного чоловіка або одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів існування.
Крім того, статтею 36 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв"язку з втратою годувальника призначається непрацездатним ч.1енам сім"ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно з цією ж нормою непрацездатними ч.1енами сім"ї вважаються чоловік (дружина) годувальника, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", тобто: чоловіки віку 60, а жінки - 55 років.
Відповідно до частини 3 ст. 36 згаданого Закону до ч.1енів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, як уже було зазначено вище, відносяться непрацездатні ч.1ени сім'ї, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Аналогічні вимоги містяться і в ст. ст. 37 та 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, заявниця була працездатною, отримувала пенсію, яка була співмірною із пенсією чоловіка (а. с. 10,11).
Тому за таких обставин суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, законно й обгрунтовавно відхилив заяву ОСОБА_1 про встановлення факту її перебування на утриманні покійного чоловіка.
Доводи поданої апеляційної скарги зазначеного висновку місцевого суду не спростовують.
Через це з урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з"ясувавши всі дійсні обставини даної справи, виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 22 червня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.