Справа № 22ц-1415/2007 р.
Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В.О.
Категорія - цивільна
Доповідач - Боброва І.О.
Ухвала
10 жовтня 2007 р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Литвиненко І.В.,
суддів: Бобрової І.О., Лазоренко М.І.,
при секретарі: Рябчук С.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4
відповідача та його представника -ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1та ОСОБА_3на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування шкоди,
В апеляційній скарзіОСОБА_1. просив скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3на його користь 8 325,43 грн. у відшкодування майнової шкоди та 375 грн. відшкодування витрат. Прийняти нове рішення в частині стягнення з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 майнової шкоди з урахуванням сплати за товарознавчий висновок та з урахуванням індексу інфляції суму 20 595,59 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Апелянт вважає, що суд порушив його права на захист, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до часткового неправильного вирішення справи.
2
Відповідач ОСОБА_3 також подав на рішення суду від 11.07.2007 р. апеляційну скаргу, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2007 р. позовні вимоги позивачів були задоволенні частково.ОСОБА_1. таОСОБА_2. поновлений строк позовної давності. З ОСОБА_3на користьОСОБА_1. стягнуто 8 325,43 грн. у відшкодування майнової шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 375 грн. у відшкодування витрат на допомогу адвоката та 91,75 грн. у відшкодування судових витрат, а всього 9 292,18 грн.
На користьОСОБА_2. з ОСОБА_3стягнуто 102,57 грн. у відшкодування майнової шкоди та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 602,57 грн.
З ОСОБА_3на користь місцевого бюджету м. Чернігова стягнутий судовий збір в сумі 59,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у застосування індексу інфляції, хоча ст.1208 ЦК України передбачає можливість індексації розміру відшкодування шкоди.
На думку апелянта ОСОБА_1, суд неправомірно не зарахував до матеріальних збитків оплату вартості товарознавчого дослідження по визначенню вартості майнової шкоди.
Апелянт ОСОБА_3 наголошував на тому, що факт порушення ним Правил дорожнього руху не був встановлений. Під час ДТП він діяв в стані крайньої необхідності, яка полягає в тому, що відвернута шкода (загублення людського життя) могла бути більш, ніж настала. Відповідач вважає, що він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом гальмування автомобіля ВАЗ-2106. Крім того, 11.02.2000 р. Деснянським районним судом м. Чернігова вже виносилося рішення з цього питання і в позові ОСОБА_1. та ОСОБА_2 було відмовлено. Апеляційний суд 11.02.2000 р. також відмовив позивачам в задоволенні їх скарги.
Письмові заперечення сторони на апеляційні скарги опонентів не подавали.
Під час судового засідання в апеляційному суді представник позивача, відповідач та його представник просили свої апеляційні скарги задовольнити, а апеляційні скарги противної сторони відхилити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали даної справи і матеріали цивільної справи 2-386/2004 р. та обговоривши доводи
3
апеляційних скарг, суд вважає, що вони підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.
Суд правильно встановив, що автомобіль CITROEN XB, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить позивачеві ОСОБА_1. (а.с.84).
01.04.1999 р. о 17 год. відповідач ОСОБА_3, керуючи власним автомобілем марки ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по вул. Рокосовського в м. Чернігові зі сторони вул. Шевченка в напрямку вул. Доценко. В районі зупинки громадського транспорту «Площа Героїв Сталінградської битви", здійснив зіткнення з автомобілем CITROEN XB, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТПОСОБА_2. отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та був госпіталізований в нейрохірургічне відділення Чернігівської обласної лікарні. Вартість медичних препаратів, які були використані під час лікування -102,57 грн.
Відповідно до п. 1 ч.1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Суд вірно встановив, що відповідачем у справі були порушені пункти 12.1 та 12.3 Правил Дорожнього руху, тому вірно поклав відповідальність за завдану шкоду на ОСОБА_3., що спростовує доводи останнього про відсутність його вини у ДТП.
Дії відповідача знаходяться у прямому причинному зв'язку зі шкодою, що виникла.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта ОСОБА_3., що суд вже розглядав з постановлениям рішення позовні вимоги позивачів ОСОБА_1. Так, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.02.2000 р. в задоволенні позовних вимог позивачамОСОБА_1. таОСОБА_2. було відмовлено (а.с.62-66 справи 2-386/2004 p.). Ухвалою Судової колегії в цивільних справах Чернігівського обласного суду справу з касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знято з касаційного розгляду через несплату державного мита (а.с.72 справи 2-386/2004 p.).
Ухвалою місцевого Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2003 р. рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.02.2000 р. скасовано в зв'язку із задоволенням заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с.93-94 справи 2-386/2004 p.).
4
Доводи апелянта ОСОБА_1 щодо неправомірної відмови суду у застосуванні індексу інфляції не можуть бути прийняті судом до уваги. Відповідно до ст.1208 ЦК України, на яку посилається апелянт, збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням вартості життя і збільшення розміру мінімальної заробітної плати передбачено за заявою потерпілого лише для випадків коли стягується шкода, що завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
З уточненої позовної заяви позивачів ОСОБА_1 (а.с.77) вбачається, що індекс інфляції вони просять застосувати тільки до вимог про відшкодування шкоди, що завдана пошкодженням транспортного засобу та до вимог про відшкодування судових витрат.
Таким чином у суду не було підстав для застосування вимог ст. 1208 ЦК України.
Немає підстав і до застосування ч.2 ст.1192 ЦК України, оскільки позивачі не надали суду будь-яких доказів, що підтверджують реальну вартість втраченого (пошкодженого) майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вірним є і висновок суду щодо відмови у стягненні 200 грн., що за словамиОСОБА_1. витрачені на проведення автотехнічної експертизи.
З квитанції №233 від 22.12.2003 p., що видана ЧВ КНДУСЕ (а.с.21) вбачається, щоОСОБА_1. сплатив 200 грн. за проведення автотехнічної експертизи. Проте ні в справі 2-386/2004 р. ні в даній справі така експертиза судом не призначалася і не проводилася.
Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційних скаргах обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для їх задоволення відсутні.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_3- відхилити.
5
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2007 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.